Як-то весело жить на Вкраїні
Володимир Самійленко
Нема в світі країни такої,
Як Україна наша свята.
Кожний тут у розкоші, в спокої
І граблями добро нагорта.
Тут усяк, як та пташечка, вільний;
Всяк блюде інтереси суспільні,
А від щастя уголос кричить:
«Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!»
От вам приклади. Пан хуторянський
Без напасті живе й без біди,
Бо сповняє закон християнський
І кругом молодець хоч куди:
По-старому живе він донині,
Добре спить, а вже їсть – щогодини
І, наївшись, як пень той лежить.
Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!
Старшина в волосному правленню,
Як в раю, прожива цілий вік.
Йому шану і гроші в кишеню
Мусить кожний нести чоловік.
А крім грошей, ще всякі дарини,
Сала, борошна повні торбини…
Що комора його аж тріщить.
Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!
От глитай. Обідравши побожно
На селі усіх бідних людей,
Він живе так бундючно, вельможно
І сьогодні накликав гостей.
Він справляє свої іменини –
Всі веселі і п’яні, як свині,
А музика реве і гримить –
Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!
Гершко-жид два шиночки поставив,
Він не вмів роззявлятись на гав –
За два роки село так поправив,
Що й одежу з людей постягав.
А селяни, хто вже й без свитини,
Йдуть до Гершка смикнуть по чарчині,
А у Гершка в кишені бряжчить.
Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!
А вельможа – «спокойствия ради»
Він нічим не турбується сам
І живе при якімсь там уряді,
Свою ж землю наймає жидам.
Вони слать йому гроші повинні,
А вельможі до грошей голінні
І уміють їх гарно спустить.
Як-то весело жить на Вкраїні!
Як-то весело жить!
Тільки бідний народ наш стражденний
Нарікає на долю гірку
У зневазі, у праці щоденній:
Не всміхнеться вона мужику,
йому тільки нема ні хвилини,
Поки кожний засне в домовині;
Він під гнітом тяжким аж пищить.
Дуже весело жить на Вкраїні!
Дуже весело жить!
1886 р.
Примітки
Вперше надруковано в журн. «Зеркало». – Львів. 1886. – Ч. 9. С. – 66–67. Існує автограф (ЦНБ, ф. 1, № 1999) листа В.І. Самійленка до М.П. Старицького, в якому містяться вірші «Щаслива сторона» («Ельдорадо») та «Як-то весело жить на Вкраїні» з присвятою їх М.П. Старицькому.
Вірш входив у видання 1958 та 1963 рр.
Подається за першодруком.
Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 110 – 111.