Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Як-то весело жить на Вкраїні

Володимир Самійленко

Нема в світі країни такої,

Як Україна наша свята.

Кожний тут у розкоші, в спокої

І граблями добро нагорта.

Тут усяк, як та пташечка, вільний;

Всяк блюде інтереси суспільні,

А від щастя уголос кричить:

«Як-то весело жить на Вкраїні!

Як-то весело жить!»

От вам приклади. Пан хуторянський

Без напасті живе й без біди,

Бо сповняє закон християнський

І кругом молодець хоч куди:

По-старому живе він донині,

Добре спить, а вже їсть – щогодини

І, наївшись, як пень той лежить.

Як-то весело жить на Вкраїні!

Як-то весело жить!

Старшина в волосному правленню,

Як в раю, прожива цілий вік.

Йому шану і гроші в кишеню

Мусить кожний нести чоловік.

А крім грошей, ще всякі дарини,

Сала, борошна повні торбини…

Що комора його аж тріщить.

Як-то весело жить на Вкраїні!

Як-то весело жить!

От глитай. Обідравши побожно

На селі усіх бідних людей,

Він живе так бундючно, вельможно

І сьогодні накликав гостей.

Він справляє свої іменини –

Всі веселі і п’яні, як свині,

А музика реве і гримить –

Як-то весело жить на Вкраїні!

Як-то весело жить!

Гершко-жид два шиночки поставив,

Він не вмів роззявлятись на гав –

За два роки село так поправив,

Що й одежу з людей постягав.

А селяни, хто вже й без свитини,

Йдуть до Гершка смикнуть по чарчині,

А у Гершка в кишені бряжчить.

Як-то весело жить на Вкраїні!

Як-то весело жить!

А вельможа – «спокойствия ради»

Він нічим не турбується сам

І живе при якімсь там уряді,

Свою ж землю наймає жидам.

Вони слать йому гроші повинні,

А вельможі до грошей голінні

І уміють їх гарно спустить.

Як-то весело жить на Вкраїні!

Як-то весело жить!

Тільки бідний народ наш стражденний

Нарікає на долю гірку

У зневазі, у праці щоденній:

Не всміхнеться вона мужику,

йому тільки нема ні хвилини,

Поки кожний засне в домовині;

Він під гнітом тяжким аж пищить.

Дуже весело жить на Вкраїні!

Дуже весело жить!

1886 р.


Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зеркало». – Львів. 1886. – Ч. 9. С. – 66–67. Існує автограф (ЦНБ, ф. 1, № 1999) листа В.І. Самійленка до М.П. Старицького, в якому містяться вірші «Щаслива сторона» («Ельдорадо») та «Як-то весело жить на Вкраїні» з присвятою їх М.П. Старицькому.

Вірш входив у видання 1958 та 1963 рр.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 110 – 111.