Патріота Іван

Володимир Самійленко

Що за славний патріота

Наш Іван, якби хто знав!

Тільки що роззявить рота,

Про народ уже й почав;

А казать промову стане,

То й не жди, щоб був кінець.

Патріоте наш Іване!

Ти, їй-богу, молодець!

В його дух зовсім народний:

Не пізніш, як за сім рік

Стане він (хоч благородний)

Говорити, як мужик;

Ще й книжки писати стане

Про народ наш Іванець.

Патріоте наш Іване!

Ти, їй-богу, молодець!

Він читав книжок багато,

Зможе дещо й цитувать;

В голові його напхато

Стільки, що й не розібрать.

Стріне трудність – тільки гляне,

Вже й знайшов їй рішенець

Патріоте наш Іване!

Ти, їй-богу, молодець!

Убрання на ньому гарне.

Він естетик. Ні одно

Слово з уст його вульгарне

Не злітало вже давно.

А на балі… Серце в’яне,

Як він піде у танець.

Патріоте наш Іване!

Ти, їй-богу, молодець!

Працю він шанує дуже.

«В праці все, мовляв, лежить».

Тих, хто батьківщині служе,

Радий скрізь він похвалить.

Він і сам колись пристане

До роботи… в гаманець.

Патріоте наш Іване!

Ти, їй-богу, молодець!

1888 р.

Примітки

Вперше надруковано у збірці «З поезій Володимира Самійленка». – С. 39 – 40.

Вірш входив у збірку «Україні». Подається за виданням 1906 р.

Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 117 – 118.