Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історія / Козацька Україна 16 – 18 ст.… / 1. Стан вивчення теми,… / 1. 1. Стан вивчення французької історіографії…

Козацька Україна 16 – 18 ст. у французьких історичних дослідженнях

1. Стан вивчення теми, джерельна база та методологія дослідження

1. 1. Стан вивчення французької історіографії історії України ХVІ-ХVІІІ ст.

Луняк Євген

Говорячи про вивчення наукової спадщини французьких дослідників України ХVІ-ХVІІІ ст., було б доречно хоча б побіжно змалювати становлення самих французьких історичних студій про козацьку Україну.

Відлік французької історіографії історії України козацької доби можна починати вже з ХVІ ст., тобто від появи у Франції перших нарисів, присвячених минулому нашої країни, які належали таким авторам, як Франсуа де Бельфоре [2], Андре Теве [3], Гійом Постель [4], Блез де Віженер [5] та ін. Здебільшого це були роботи космографічного характеру, де поміж різних країн світу подавався й історичний, географічний та етнографічний опис земель Русі, під якою, як правило, розумілася саме Південно-Західна Русь, володіння польських королів, тобто сучасна Україна. Ці роботи привертали увагу дослідників, проте матеріали про терени Русі були короткими, уривчастими, рясніли неточностями, мали небагато оригінальності й переважно являли собою запозичення з латиномовних робіт польських і німецьких авторів. Тому вже в наступному столітті вони практично втратили своє пізнавальне значення щодо України.

Початок власне перших безпосередніх французьких досліджень минулого козацької України припадає на ХVІІ ст. і пов’язаний у переважній більшості випадків з особистим перебуванням авторів на теренах нашої країни та контактах з її населенням. Їхні враження та спогади про Україну, про події, що там відбувалися, та про особисту участь авторів у них складали основу цих нарисів. З кінця ХVІ ст. головним об’єктом уваги західних європейців на наших землях стало козацтво. Про військові походи українських козаків в контексті війн Речі Посполитої, Московського царства, Османської імперії, Молдавського князівства та Кримського ханства на початку ХVІІ ст. пишуть Жак Маржере [6], Жан [Жак – ?] Баре [7], Мішель Бодьє [8] та ін.

Однак першим узагальнюючим нарисом історії України козацької доби й самого українського козацтва слід визнати змістовні глави з праці Жана Ле Лабурера «Повідомлення про подорож королеви Польщі» [9]. Цей твір, опублікований в 1647 р., одразу став актуальним через вибух Хмельниччини. Він часто використовувався дослідниками другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст., проте не мав тієї деталізованості й змістовності, якою характеризувалися наступні розвідки про Україну та козаків Гійома Левассера де Боплана [10], П’єра Шевальє [11], П’єра Лінажа де Восьєнна [12]. Відзначимо, що Шевальє, наприклад, був ознайомлений з творами Ле Лабурера та Боплана, запозичення з яких можна побачити в його тексті.

Праці згаданих авторів середини ХVІІ ст. були присвячені в основному розгляду Хмельниччини і, за винятком хіба що Ле Лабурера, стали хрестоматійними джерелами з вивчення історії України, а кількість різноманітних бопланознавчих розвідок в світовій історіографії нині нараховує сотні позицій.

На жаль, значно менше уваги дослідниками історіографії приділялося французьким авторам кінця ХVІІ ст., таким як Клод де ла Магделен [13], де ла Круа [14], Божо [15] – Франсуа-Полен Далерак [16], Гаспар де Танд (де Отвілль) [17], Філіпп Авріль [18], Фуа де ла Невілль, [19] які особисто відвідали Україну та спілкувалися з її видатними діячами, про що залишили свої спогади, однак залишаються практично невідомими для вітчизняних науковців. Втім, до них зверталися французькі дослідники ХVІІІ ст., зокрема, Габріель-Франсуа Куає [20]. Головна увага згаданих авторів була прикута до війн в Україні після Хмельницького та діяльності його наступників.

Справжній науковий інтерес до минулого козацької України спостерігається в ХVІІІ ст. Він зумовлювався суттєвим послабленням таких ключових гравців великої європейської політики як Польща, Швеція, Туреччина на фоні зростаючої могутності Російської імперії. Символом міці Росії в першій половині ХVІІІ ст. стала Полтава. Саме тому про перебіг Північної війни в Україні в цей час пишуть такі французькі дослідники та діячі Просвітництва як Анрі-Філіпп де Лімьє [21], Жан Руссе де Міссі («боярин Іван Іванович Нестезюрануа») [22], Обрі де ла Мотре [23], Антуан-Огюстен Брюзен де ла Мартін’єр [24], Жан-Батіст-Блез де Рош де Партене [25], Елеазар де Мовійон [26], П’єр-Франсуа Гюйо-Дефонтен [27], П’єр Массюе [28], Антуан Обер [29] та ін.

Однак найбільшим авторитетом в даній царині необхідно визнати Вольтера [30], бачення яким ходу Північної війни та романтичні візії постаті Мазепи на довгий час стали визначальними не лише для французької історіографії, але й загалом для європейської, будучи підхоплені діячами культури та мистецтва.

Названі дослідники активно використовували у своїх студіях стосовно України праці попередників, головним чином Маржере, Ле Лабурера, Боплана, Шевальє, Лінажа де Восьєнна, Божо, де ла Невілля. В той же час подекуди вони намагалися відстежувати фактичні помилки в їхніх творах і працях своїх сучасників. Отже, саме в ХVІІІ ст. починається критичний аналіз праць попередників щодо козацької України.

В другій половині ХVІІІ ст. дослідницька діяльність французьких науковців була в основному звернена на вивчення актуальних подій в Україні, які були визначальними для Європи. Це російсько-турецькі війни, поділи Речі Посполитої, освоєння Росією нових земель на півдні та заході. В цьому контексті увага приділялася й військовій активності українського козацтва та його намаганням відстояти свій автономний лад, скасуванню гетьманства та ліквідації Запорозької Січі, зрештою, фактичному знищенню козацького стану в Україні наприкінці ХVІІІ ст. Так, розгляду конфліктів між Росією, Туреччиною та Польщею, а також торгівельно-економічним взаєминам між ними і ролі в них України присвячені дослідження Луї-Фелікса Гінемана де Кераліо [31], Клода-Карломана де Рюльєра [32], П’єра Жубера [33], Шарля-Емануеля де Варнері [34], Клода-Шарля де Пейссонеля [35], Франсуа де Тотта [36], Жанни-Елеонори де Серенвіль [37] та ін.

Втім, хоча звернення французьких інтелектуалів до української історії було явищем нерідким, фактично єдиною працею повністю присвяченою минулому України козацького періоду стала робота Жана-Бенуа Шерера «Аннали Малоросії» [38].

Доволі ґрунтовні екскурси до минулого козацької України бачимо також в узагальнюючих нарисах з історії Росії П’єра-Шарля Левека [39], Ніколя-Габріеля Леклерка [40], Шарля-Франсуа-Філібера Массона [41].

Природно, накопичення великого масиву праць з історії України зумовлювало їх критичний аналіз. Уважний розгляд Бопланового «Опису України» в контексті одного з перших французьких історіографічних досліджень полоніки було здійснено Жаном-Батістом Дюбуа де Жансін’ї [42]. Сьому частину свого розгорнутого «Есе про історію польської літератури» Дюбуа де Жансін’ї присвятив аналізу «Опису України» Боплана, відзначивши велику заслугу цього дослідника у вивченні «козацької країни». Подаючи розлогі цитати з цього твору, автор майже повністю наводить його текст, супроводжуючи його своїми коментарями. На той час праця Боплана вже стала бібліографічною рідкістю. Дюбуа де Жансін’ї, по суті, здійснив один з перших наукових аналізів «Опису України», зауваживши всю його важливість для вивчення цієї країни, незважаючи на те, що твір має неповороткість стилю, малослівність, нормандські діалектизми, брак літературного дару. Однак Дюбуа де Жансін’ї з розумінням поставився до цих недоліків, згадуючи слова самого Боплана, що той був військовим інженером, а не літератором.

В другій половині ХVІІІ – на початку ХІХ ст. з’являються також критичні розгляди праць Вольтера [43], Левека [44], Леклерка [45], створені російськими авторами. Між іншим, робота останнього викликала особливе невдоволення російського двору, й до аналізу його твору долучилася сама імператриця Катерина ІІ [46]. Одним з основних спонукальних мотивів, що змусив офіційних російських осіб виступити проти Леклерка, стала симпатія останнього до автономних прав України і теза про несправедливість їх ліквідації.

Доробок французького козакознавства на початку ХІХ ст. був систематизований і узагальнений Шарлем-Луї Лезюром у своїй «Історії козаків» [47], котрим були використані праці таких його земляків як Ле Лабурер, Боплан, Шевальє, де ла Мотре, Вольтер, Пейссонель, Левек, Леклерк, Рюльєр, Шерер, Массон, Серенвіль та ін.

Значною мірою надбання французького українознавства було використано в той же час Габріелем де Кастельно в його великому есе з історії Новоросії [48]. Трохи згодом, вивчаючи козацький період, до доробку авторів ХVІІ-ХVІІІ ст. звертався Нарцис-Ахілл де Сальванді, пишучи свою «Історію Польщі до та під час правління Яна Собеського» [49].

Праці французьких авторів ХVІІ-ХVІІІ ст. про минуле України уважно вивчалися й аналізувалися українськими істориками, починаючи з кінця ХVІІІ ст. Можна згадати, що на доробок французів у першій половині ХІХ ст. спиралися Дмитро Миколайович Бантиш-Каменський [50], Микола Андрійович Маркевич [51] та ін. В той же час, співставляючи свідчення західних чужинців з місцевими джерелами, вони висували критичні зауваження щодо неточностей у творах зарубіжних авторів. Деякі традиційні тези французької історіографії (наприклад, щодо польського походження Хмельницького та Мазепи, романтичної історії потрапляння останнього до України) в другій половині ХІХ ст. були поставлені під сумнів або спростовані, зокрема, і французькими істориками, такими як Проспер Меріме [52] та Марі-Ежен-Мельхіор де Вогюе [53]. Останніми уважно було вивчено й проаналізовано історичні праці своїх земляків-попередників. В ХХ ст. до аналізу українознавчих досліджень у Франції в контексті славістики зверталися такі науковці як Андре Мазон [54], Мішель Нікьо [55] і Франсін-Домінік Лєхтенан [56].

Однак з кінця ХІХ ст. в галузі вивчення української історії у Франції посилюється вплив української історичної думки, а в ХХ ст. головними фахівцями з козацької доби в України, по суті, стають французькі українці. Після цього французька історіографія історії України ХVІ-ХVІІІ ст. значною мірою сприймає ті наукові концепції, які поширюються у франкомовних працях українських, насамперед діаспорних, істориків. Нерідкими стають випадки, коли місцеві науковці пишуть разом з українськими колегами або ж під їхнім безпосереднім впливом. Прикладами такої співпраці в перші десятиліття ХХ ст. можуть стати спільні роботи Жана Пелісьє та Ярослава Федорчука [57], Антуана Меє та Михайла Грушевського [58], Рене Мартеля й Ілька Борщака [59] тощо. Саме українська діаспора у Франції дуже посприяла ознайомленню місцевого наукового загалу із значним комплексом історичних джерел про Україну, зокрема, й козацького періоду.

Український інтелектуальний вплив у французькій історіографії історії козацької доби в Україні, що виразно позначився наприкінці ХІХ ст., а в ХХ ст. став фактично визначальним, призвів значною мірою до нехтування у Франції власного історіографічного спадку щодо позначеної теми, сформованого в ХVІІ-ХІХ ст. Хоча французькі дослідники у ХХ ст. не виключають з поля зору минулого нашої країни, здебільшого вони торкаються окремих питань української історії в контексті вивчення Росії, Польщі, Туреччини або Швеції. Мабуть, єдиним сучасним французьким науковцем, який серйозно займається вивченням нашої минувшини, в тому числі й козацької доби, є Даніель Бовуа. В цьому відношенні можна згадати його недавню розвідку про журнал Пилипа Орлика [60].

Незважаючи на доволі великий масив французьких історичних праць різного ґатунку про Україну козацької доби, серйозний їх науковий аналіз до ХХ ст. майже не здійснювався. Виняток складали хіба що такі загальновідомі особистості, які прославилися в інших галузях науки та культури, як Вольтер [61] або Меріме [62]. Окрім «Опису України» Боплана, доступного для вітчизняних науковців ще в ХІХ ст. у російському перекладі [63], за рідкими винятками (наприклад, спогади де Тотта [64]) в дореволюційний і радянський періоди було перекладено обмаль французької літератури про Україну.

В другій половині ХХ ст. вітчизняними науковцями було підготовлено до друку й опубліковано фрагментарно чи в повному вигляді окремі твори французьких авторів ХVІІ-ХVІІІ ст. про нашу країну в українському перекладі. Їхній масовий вихід припав на добу становлення незалежної України [65].

Важливе місце серед доробку українських дослідників посідає робота Володимира Юхимовича Січинського «Чужинці про Україну», яка витримала кілька перевидань [66], ставши своєрідною хрестоматією чужоземних повідомлень про наші терени. Також варто відзначити праці ще одного українця на чужині – Ілька Львовича Борщака, котрий проаналізував і узагальнив свідчення іноземців стосовно українських земель [67]. Найкращим сучасним узагальнюючим дослідженням свідчень західних авторів про Україну до початку ХІХ ст. треба визнати роботи Дмитра Сергійовича Наливайка «Україна очима Заходу» [68] та «Хроніка рецепції України у Франції ХІХ ст.» [69]. Огляду доробку французьких дослідників історії козацької України відведено вагоме місце в нарисі, присвяченому еволюції українознавчих студій у Франції, вміщеному в науково-популярному виданнi «Україна і Франція: нариси багатовікової історії» (2001) [70].

Серед новітніх узагальнюючих праць українських діаспорних істориків відзначимо також роботи Олекси Вінтоняка «Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини ХVІІІ ст.» [71] та Теодора Мацьківа «Хмельниччина в тогочасних західноєвропейських джерелах» [72] і «Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687-1709». Остання розвідка була видана спочатку в Німеччині (Мюнхен, 1988), а згодом в цьому ж варіанті з додатками передрукована в Україні (Київ-Полтава, 1995) [73].

Відмітимо також нещодавній довідник-хрестоматію Ігоря Івановича Панчука, де наведено великий масив свідчень іноземців про Україну [74]. Однак відсутність в данньому виданні бібліографії та посилань дуже знецінюють цю публікацію в науковому відношенні.

Варто зауважити, що в цих великих і ґрунтовних нарисах зверталася увага на весь комплекс західних джерел стосовно України і, звичайно, не ставилося за мету дослідження доробку саме французів, а тим більше розвитку їхньої історичної думки. За межами цих досліджень в силу об’єктивних причин залишилася й сучасна французька історіографія історії козацького періоду в Україні. Єдине виключення серед цих узагальнюючих праць складає хіба що бібліографічна розвідка Жака Шевченка «Україна: бібліографія французьких праць ХVІІ-ХХ ст.» [75].

Першою узагальнюючою вітчизняною розвідкою з французького українознавства може бути визнана робота Василя Петровича Горленка «Украина в изображениях французов» (1898), де дослідником було дано стислу характеристику французьких творів ХVІІ-ХІХ ст., присвячених нашій країні [76]. Доволі змістовний розгляд французької історіографії козацької України бачимо у Федора Яковича Савченка [77].

Якщо говорити про сьогоднішній вітчизняний стан вивчення французької історіографії історії України ХVІ-ХVІІІ ст., треба зауважити, що, як правило, об’єктами наукових розвідок українських дослідників стають праці насамперед тих авторів, які вже були перекладені українською мовою, таких як Боплан [78], Шерер [79], а з сучасників – Бовуа [80]. Доробку окремих французьких дослідників України козацької доби присвячені праці таких українських істориків як Наталія Дмитрівна Полонська-Василенко [81], Олександр Петрович Оглоблин [82], Ілько Львович Борщак [83], Микола Павлович Ковальський [84], Юрій Андрійович Мицик [85], Ярослав Романович Дашкевич [86], Петро Павлович Брицький [87], Олег Антонович Купчинський [88], Богдан Олександрович Моця [89], Петро Олегович Бочан [90], Оксана Анатоліївна Іваненко [91] та ін. Зауважимо, що дисертаційні дослідження істориків Бочана [92] та Іваненко [93] були присвячені саме українсько-французькій тематиці. Питань впливу української науки та культури на істориків Франції торкалися також у своїх дисертаційних дослідженнях Олексій Олексійович Кураєв [94] та Вікторія Богданівна Череватюк [95]. Цим питанням присвячена й розвідка Володимира Григоровича Матвіїшина про літературні зв’язки між Україною та Францією в ХІХ – на початку ХХ ст. [96] Сучасному співробітництву двох держав, зокрема, і в культурній сфері, присвячена дисертація Євгенії Володимирівни Донченко [97].

Необхідно відзначити також доробок сучасних російських істориків таких як Михайло Володимирович Дмитрієв [98], Володимир Олександрович Сомов [99], Сергій Олексійович Мєзін [100], Елеонора Валеріївна Ільченко [101] та ін., котрі в своїх роботах висвітлювали французькі дослідження ХVІІ-ХVІІІ ст. про Росію, торкаючись, зокрема, й української тематики. Невеликою за обсягом, але змістовною є стаття російської дослідниці Людмили Іванівни Івоніної стосовно висвітлення діяльності Мазепи в працях французьких істориків Вогюе і Норманна [102].

Окремо відзначимо групу вітчизняних істориків, які аналізували доробок французьких авторів ХVІІІ ст. щодо Південної України. Це Саул Якович Боровой [103], Анатолій Васильович Бойко [104], Ігор Вікторович Сапожников [105], Світлана Серафимівна Андреєва [106], Олена Вікторівна Полевщикова [107] та ін.

Козакознавча розвідка Лезюра була ґрунтовно проаналізована Вадимом Валентиновичем Ададуровим [108]. Останнім було детально вивчено проблему сприйняття України в наполеонівській Франції [109].

Однак здебільшого за межами розгляду сучасних українських науковців залишаються французькі історичні праці ХІХ-ХХ ст. про Україну козацької доби. Недостатня увага приділяється й працям більш раннього періоду. При обширному накопиченні французьких наукових розвідок відчувається брак узагальнюючого вивчення доробку науковців Франції із зазначеної теми. Саме цим продиктована актуальність даного дослідження. Серйозною перешкодою для ознайомлення з творчою спадщиною французьких дослідників України нині став і мовний бар’єр, оскільки вивчення французької мови у вітчизняних школах знаходиться на периферії державних освітніх зацікавлень. Тож, якщо для українських істориків ХІХ і значною мірою ХХ ст. франкомовні праці були цілком доступними через добре знання ними даної мови, нині ситуація в цій царині залишає бажати кращого. Багато важливих творів, написаних французами, що мають, безумовно, джерельну та історіографічну цінність для України, досі не перекладено.

Певна відчуженість від власної творчої спадщини щодо України спостерігається й у Франції, де місцевий науковий загал, проявляючи постійний, але незначний інтерес до минулого нашої держави, доволі пасивно звертається до доробку своїх співвітчизників у ХVІ-ХІХ ст., майже цілком задовольняючись перекладними (зрідка й оригінальними) працями українських і почасти російських та польських істориків. Як правило, до вивчення історії України французькі науковці як і раніше звертаються у контексті вивчення минулого Росії, Польщі, Туреччини, Швеції та Румунії.

Відзначимо також, що великою підмогою для кращого усвідомлення розвитку французької та української історіографій в рамках цього дослідження стали узагальнюючі праці таких істориків як Євген Олексійович Космінський [110], Осип Львович Вайнштейн [111], Віктор Мойсейович Далін [112], Леонід Опанасович Зашкільняк [113], Жан-Бернар Дюпон-Мельниченко та Вадим Валентинович Ададуров [114], Ярослав Степанович Калакура [115], Ірина Іванівна Колесник [116], Віктор Петрович і Анатолій Петрович Коцури [117], Лідія Валентинівна Таран [118], Олександр Андрійович Удод [119], Лорина Петрівна Рєпіна, Віра Володимирівна Звєрєва, Марина Юріївна Парамонова (спільна робота трьох авторів) [120], Олександр Леонідович Осіпян [121] та ін.

Зважаючи на нинішню доступність основного масиву творчого доробку французьких авторів ХVІ-ХХІ ст., українська історична наука має можливість проведення комплексного аналізу цієї спадщини та виявлення додаткових джерельних свідчень, а також кращого розуміння розвитку не лише французької історіографії історії України, але й у значній мірі і світової.


Примітки

2. Belleforest F. de. La cosmographie universelle de tout le monde. – P.: Chez Michel Sonnius, 1575. – Т. 1. – 1860 p.; Т. 2. – 2250 p.

3. Thevet A. Cosmographie Moscovite, recueillie et publiee par le prince Augustin Galitzin. – P.: J. Techener, Libraire, 1858. – ХVI+179 p.

4. Postel G. De la Republique des Turcs. – Poitiers.: Par Enguibert de Marnef, 1560. – 136 p.

5. Vigenere B. de. Les Chroniques et annales de Poloigne. – P.: J. Richer, 1573. – 487 p.; Vigenere B. de. La Description du royaume de Poloigne et pays adjacens, avec les statuts, constitutions, moeurs et facons de faire d'iceux. – P.: J. Richer, 1573. – 188 p.

6. Margeret J. Estat de l’empire de Russie et Grande duche de Moscovie avec ce qui s’y est passe de plus memorable et tragique, pendant le regne de quatre Empereurs: a scauoir depuis l’an 1590 jusques en 1606, en septembre. Nouvelle edition, precedee de deux lettres inedites de l’auteur et d’une notice biographique et bibliographique par Henri Chevreul. – P.: L. Potier Librairie, 1855. – ХХVІІІ+113 р.

7. Baret J. Histoire sommaire des choses plus memorables advenues aux derniers troubles de Moldavie. Ou sont decrites plusieurs batailles gagnees tant par les Princes Polonois, que par les Turcs, et Tartares : Ensemble l’evasion admirable du Prince Correcki des Tours noires du Grand Turc, par l’invention et assistance d’un Parisien. Composee par M. J. B[aret] A[vocat] en P[arlement] sur les memoires de Charles de Joppecourt Gentilhomme Lorrain, qui portoit les armes Durant ces troubles a la suite des Princes Polonois. – P.: Chez Toussainct du Bray, 1620. – /22/+374+/18/ p.

8. Baudier M. Inventaire de l’Histoire generalle des Turcz. Ou sont descriptes les guerres des Turcs, leurs conquestes, seditions, et choses remarquables, tant aux affaires quilz ont eu contre les Chrestiens, comme Grecs,Hongres, Polonois, Bulgares, Moldaves, Transsylvains, Valaques, Slavons, Venitiens, Espagnols, Chevaliers de Rhodes, et de Malte que contre les Infidelles, comme Tartares, Perses, Egyptiens, Arabes, et autres, depuis l’an 1300 iusques en l’annee 1631. Avec la mort et belles actions de plusieurs chevaliers de Malte, et autres Gentilhommes et Seigneurs Francois. – 3e ed. – P.: Henri le Gras et Iean Guignard, 1631. – 998 p.

9. Le Laboureur S. de Bleranval J. Relation du voyage de la royne de Pologne, et du retour de madame la mareschalle de Guebriant, ambassadrice extraordinaire, & sur-intendante de sa conduite. Traite du royaume de Pologne, de ses provinces, de leur gouvernement ancien & moderne, de leurs princes particuliers, & de leur union sous une mesme couronne. – P.: Chez la Vesue Jean Camusat et Pierre Le Petit, imprimeur ordinaire du roy, rue Saint Jacques, a la Toison d’Or, 1647. – Partie 2. – 280 р.

10. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie, qui sont plusieurs Provices du Royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moscouie, iusques aux limites de la Transilvanie. Ensemble leurs moeurs, facon de vivres, & de faire la guerre. Par le Sieur de Beauplan. – Rouen, 1660. – 120 р.; [Beauplan Guillaume Le Vasseur de]. Additions a la Relation precedente de la Tartarie et principalement des Tartares du Crim // Relations de divers voyages curieux qui n’ont point este publiees: et qu'on a traduit ou tire des originaux des voyageurs francois, espagnols, allemands, portugais, anglois, hollandois, persans, arabes & autres orientaux, donnees au public, le tout enrichi de figures, de plantes non decrites, d’animaux inconnus a l’Europe, & de cartes geographiques, qui n’ont point encore ete publiees. Par les soins de feu M. Melchisedec Thevenot. – P.: Chez Thomas Moette Libraire, 1696. – 810 p. – T. 1. – Р. 24-30.

11. Chevalier P. Histoire de la guerre des Cosaques contre la Pologne avec un discours de leurs Origine, Paїs, Moeurs, Gouvernement & Religion. Et un autre des Tartares Precopites. Part I. Discours des Pays, Moeurs, Gouvernement, Origine & Religion des Cosaques. Part IІ. Histoire de la guerre des Cosaques contre la Pologne. – P.: Chez Thomas Jolly, 1668. – 300 p.; [Chevalier P.] Relation des Cosaques, avec la Vie de Kmielniski // Relations de divers voyages curieux qui n'ont point este publiees: et qu’on a traduit ou tire des originaux des voyageurs francois, espagnols, allemands, portugais, anglois, hollandois, persans, arabes & autres orientaux, donnees au public, le tout enrichi de figures, de plantes non decrites, d’animaux inconnus a l’Europe, & de cartes geographiques, qui n’ont point encore ete publiees. Par les soins de feu M. Melchisedec Thevenot. – P.: Chez Thomas Moette Libraire, 1696. – 810 p. – T. 1. – Р. 1-13.

12. Linage de Vauciennes P. L’origine veritable du soulevement des Cosaques contre la Pologne. – P.: Chez Francois Clousier et Pierre Aubouin, 1674. – 210 р.

13. Magdeleine, comte de la. Le miroir ottoman avec un succint recit de tout ce qui c’est passe de considerable pendant la guerre des Turqs en pologne jusqu’en 1676. – Basle: Jean Rodolphe Genath, 1677. – 310 p.; [La Magdeleine C. de]. Le Miroir de l’empire Ottoman, ou l’estat present de la Cour & de la Milice du Grand Seignneur, avec une description toute particuliere de la maniere de vivre des Turcs et un recit de tout ce qui s’est passe de considerable pendant la guerre des Turcs en Pologne & en Ukraine, jusqu’en 1677. – Lyon: Chez Mathieu Liberal, 1680. – Partie 1. – 210 p.; [La Magdeleine C. de]. Le Miroir de l’empire Ottoman, ou l’estat present de la Cour & de la Milice du Grand Seignneur, avec une description toute particuliere de la maniere de vivre des Turcs et un recit de tout ce qui s’est passe de considerable pendant la guerre des Turcs en Pologne & en Ukraine, jusqu’en 1677. – Lyon: Chez Mathieu Liberal, 1680. – Partie 2. – 220 p.

14. De la Croix. Memoires contenans diverses relations tres-curieuses de l’Empire othoman, du sieur de la Croix, cy-devant secretaire de l’ambassade de Constantinople. – P.: Chez la veuve A.Cellier, 1684. – Partie I. – 470 p.; Partie II. – 420 p.; De la Croix. Guerres des Turcs avec la Pologne, la Moscovie et la Hongrie par le sieur de la Croix, sy-devant secretaire de l’ambassade de France a la Porte. – P.: Gueroult,1689. – 314 p.; Reed. – La Haye: Chez Jacques Carrel, 1689. – 210 p.

15. Beaujeu. Memoires…

16. Dalerac F.-P. Les Anecdotes De Pologne, ou Memoires Secrets Du Regne De Jean Sobieski III. Du Nom. – Amsterdam: Chez Henry Desbordes, 1699. – T. 1. – 340 p.; T. 2. – 410 p.; Dalerac F.-P. Les Anecdotes De Pologne, ou Memoires Secrets Du Regne De Jean Sobieski III. Du Nom. – T. 1-2.– P.: Chez Pierre Aubouyn, Libraire de Nosseigneurs les Enfans de France, Et Charles Clouzier, Quay des Augustins, a la Croix d'Or, du cote du Pont saint Michel, 1700. – 454 p.

17. Hauteville de [Tende G. de]. Relation historique de la Pologne contenant Le pouvoir de ses Rois, leur election, & leur Couronnement, les privileges de la Noblesse; la Religion, la Justice, les moeurs & les inclinations des Polonois; avec plusieurs actions remarquables. – P.: Chez Jacques Villery, 1697. – /X/+336 p.

18. Avril Ph. Voyage en divers etats d’Europe et d’Asie, entrepris pour decouvrir un nouveau chemin a la Chine. Contenant plusieurs remarques curieuses de physique, de geographie, d’hydrographie & d’histoire. – P.: Chez Claude Barbin, Jean Boudot, George & Louis Josse, 1692. – 430 p.

19. Neuville Foy de la. Relation curieuse, et nouvelle de Moscovie. Contenant, l’etat present de cet Empire. Les expeditions des Moscovites en Crimee, en 1689. Les causes des dernieres Revolutions. Leurs M?urs, & leur Religion. Le Recit d’un Voyage de Spatarus, par terre a la Chine. – P.: Chez Pierre Aubouyn & Charles Clouzier, 1698. – 230 p.; Reed.: Neuville Foy de la. Relation curieuse, et nouvelle de Moscovie. Contenant, l’etat present de cet Empire. Les expeditions des Moscovites en Crimee, en 1689. Les causes des dernieres Revolutions. Leurs M?urs, & leur Religion. Le Recit d’un Voyage de Spatarus, par terre a la Chine. – La Haye: Chez Meyndert Uytwerf, 1699. – 232 p.

20. Coyer G.-F., abbe. Histoire de Jean Sobieski, roi de Pologne. – Varsovie-P.: Chez Duchesne, Libraire, 1761. – Т. 1. – ХІІ+440 р.; Т. 2. – 386 р.; Т. 3. – 408 р.

21. Limiers H.-Ph. de. Histoire de Suede sous le regne de Charles XII. Ou l’on voit aussi les Rearrivees en differens tems dans ce Royaume; toute la guerre du Nord, et l’Avenement de la Reine & du Roi Regnant a la Couronne, jusqu’a present. – Par M. De Limiers docteur en droit. – Amsterdam: Chez les Jansons a Waesberge, 1721. – Т. 5. Contenant la Bataille de Pultowa, & ses suites, avec sejour du Roi a Bender, jusqu’a son retour a Stralsund. – 540 p.

22. Nestesuranoi Iwan. Memoires du regne de Pierre le Grand, empereur de Russie, pere de la patrie, etc. etc. etc. Nouvelle Edition augmentee. – Amsterdam: Chez les Wetsteins & Smith, 1740. – Т. 2. – 496 p.; Т. 3. – 452 p.

23. De la Motraye A. Voyage de Sr. A. De la Motraye en Europe, Asie & Afrique. – La Haye: Chez T. Johnson & J. Van Duren, 1727. – T. 1. – Х+472+23 р.; Т. 2. – ІV+496+39 р.

24. Pufendorff S. de, Bruzen de la Martiniere A.-A. Introduction a l’histoire moderne, generale et politique de l’univers; ou l’on voit l’origine, la revolution & la situation presente des differents Etats de l’Europe, de l’Asie, de l’Afrique & de l’Amerique: Commence par le Baron de Pufendorff, augmentee par M.Bruzen de la Martiniere. Nouvelle edition, revue, considerablement augmentee, corrigee sur les meilleurs auteurs, & continuee jusqu’en mil sept cent cinquante. – P.: Chez Merigot, Grange, Hochereau, Robustel, 1756. – Т. 4. – 640 p.

25. Parthenay J.-B. Blaise Des Roches de. Histoire de Pologne sous le regne d’Auguste II par Mr. L’Abbe de Parthenay. – La Haye: Chez Jean Van Duren, 1733. – T. 1. – ХХІV+256 р.; T. 2. – 256 р.; Parthenay J.-B. Blaise Des Roches de. Histoire de Pologne sous le regne d’Auguste II par Mr. L’Abbe de Parthenay. – La Haye: Chez Jean Van Duren, 1734. – T. 3. – 304 р.; T. 4. – 248 р.

26. Mauvillon E. de. Histoire de Pierre I, surnomme le Grand, empereure de toutes les Russies, roi de Siberie, de Casan, d’Astracan, grand duc de Moscovie, etc. etc. etc. – Amsterdam-Leipzig: Chez Arkstee et Merkus, 1742. – T. 1. – 464 p.; T. 2. – 404 p.; Т. 3. – 504 p.

27. Guyot Desfontaines P.-F., abbe. Histoire des revolutions de Pologne. Depuis le commencement de cette Monarchie jusqu’a la mort d’Auguste II. Par M. l’abbe Desfontaines. – Amsterdam: Chez Francois l’Honore, 1735. – T. 1. – XXIV+243 р.; Т. 2. – 206+38 р.; Guyot Desfontaines P.-F., abbe. Histoire des revolutions de Pologne. Depuis le commencement de cette Monarchie jusqu’a la derniere Election de Stanislas Leszynski. Par M. l’abbe Desfontaines. – Amsterdam: Chez Francois l’Honore, 1754. – T. 1. – XXIV+348 р.; T. 2. – 367 р.

28. Massuet P. Histoire des rois de Pologne et du gouvernement de ce Royaume; ou l’on trouve ce qui s’est passse de plus remarquable sous le regne de Frederic Auguste, et pendant les deux interregnes. – Amsterdam: Chez Francois l’Honore, 1733. – T. 1. – ХІІ+455+9 р.; T. 2. – 432 р.; T. 3. – 627+17 р.; Massuet P. Histoire Des Rois De Pologne, Et des Revolutions arrivees dans ce Royaume Depuis le commencement de la Monarchie jusqu’a present. – Amsterdam: Chez Francois l’Honore, 1734. – T. 1. – 432 р.; T. 2. – 531 р.; T. 3. – 627+17 р.; T. 4. – 392 р.; T. 5. – 386+10 р.; [Massuet P.] Histoire des rois du royaume de Pologne et du grand duche de Lithuanie. Ou l’on trouve un detail tres-circonstancie de ce qui s’est passe de plus remarquable sous les regnes des Rois Frederic Auguste et Stanilas Leszczynski et pendant les deux derniers interregnes. – La Haye: chez Gosse, Prevot & Compagnie, 1734. – T. 1. – XXIV+455 p.; T. 2. – 432 p.; [Massuet P.] Histoire des rois de Pologne, et du gouvernement de ce Royaume; ou l’on trouve ce qui s’est passse de plus remarquable sous le regne de Frederic Auguste, et pendant les deux interregnes. – Amsterdam: Chez Francois l’Honore, 1748. – 2e edition. – T. 1. – ХІІ+455+24 р.; T. 2. – 531 р.

29. [Aubert A.] La vie de Stanislas Leszczinski, surmomme le Bienfaisant, roi de Pologne, duc de Lorraine et de Bar. Divisee en deux parties. – P.: Chez Moutard, 1769. – VIII+503 p.

30. Voltaire. Histoire de Charles XII, roi de Suede. – P.: De l’imprimerie et de la fonderie stereotypes de Pierre DIDOT l’aine, et de Firmin DIDOT, 1802. – 342 p.; Voltaire. Oeuvres completes. – T. 24. – Histoire de l’empire de Russie sous Pierre le Grand. – Kehl.: L’imprimerie de la societe litteraire-typographique, 1784. – 435 p.

31. Keralio L.-F. Guynement de. Histoire de la guerre des Russes et des imperiaux, contre les Turcs, en 1736, 1737, 1738, & 1739, & de la paix de Belgrade qui la termina. – P.: Chez Debure, l’aine, 1780. – Т. 1. – VII+304 p.; Т. 2. – 326 p.; Keralio L.-F. Guynement de. Histoire de la derniere guerre entre les Russes et les Turcs. – P.: Chez la veuve Desaint, 1777. – Т. 1. – 128+387 p.; Т. 2. – 372 p.

32. Rulhiere C.-C. de. Histoire de l’anarchie de Pologne et du demembrement de cette Republique – P.: Chez H. Nicole et Desenne, 1807. – T. 1. – LXXVI+346 р.; Т. 3. – 517 p.; Т. 4. – 431 p.

33. [Joubert P., abbe] Histoire des revolutions de Pologne, depuis la mort d’Auguste III, jusqu’a l’annee 1775. – Varsovie, 1775. – T. 1. – 526 p.; Т. 2. – 616 p.

34. Warnery Ch.-E. de, major-general. Remarques sur le militaire des Turcs et des Russes: sur la facon la plus convenable de combattre les premiers; sur la marine des deux empires belligerants; sur les peuples qui ont joint leurs armes a celles de Russie, tells que sont les georgiens, colchidois, mainottes, Montenegrins, albanois, chretiens grecs etc. etc. Avec diverses observations sur les grandes actions qui se sont passees dans la derniere guerre d’Hongrie & dans la presente en Moldavie; Comme aussi sur l’expedition de la flotte russe en Grece; & sur celle du Comte de Tottleben. Avec des plans. – Breslau: Chez Guill. Theophile Korn, 1771. – 264 p.

35. Peyssonel C.-Ch. de. Observations historiques et geographiques sur les peuples barbares qui ont habite les bords du Danube et du Pont-Euxin par M. de Peyssonel, ci-devant Consul pour Sa Majeste aupres du Khan des Tartares… – P.: Chez N. M. Tilliard, Libraire, 1765. – XLIV+364 р.; Peyssonel C.-Ch. de. Traite sur le commerce de la Mer Noire par M. de Peyssonel – P.: Chez Cuchet, Libraire, 1787. – T. 1. – IV+340 р.; Т. 2. – 380 р.; Peyssonel C.-Ch. de. Observations sur le commerce de la Mer Noire. – Amsterdam, Leide, Rotterdam & Utrecht: Chez les Libraires Associes, 1787. – 432 р.; Peyssonel C.-Ch. de. Situation politique de la France et ses rapports actuels avec toutes les puissances de l’Europe; Ouvrage dont l’objet est de demontrer, par les faits historiques et les principes de la saine politique, tous les maux qu’a causes a la France l’Alliance Autrichienne, et toutes les fautes que le ministere Francois a commises depuis l’epoque des Traites de Versailles, de 1756, 57 et 58 jusqu’a nos jours. – Р., 1789. – 386 р.

36. Tott F. de, baron. Memoires du baron de Tott sur les Turcs et les Tartares. – Amsterdam, 1784. – T. 1. – XL+203 p.; T. 2. – 220 p.; T. 3. – 180 p.; T. 4. – 152 p.; Tott F. de, baron. Memoires du baron de Tott sur les Turcs et les Tartares. – P., 1785. – T. 1. – XXXII+273 p.; T. 2. – 264 p.

37. Cerenville J.-E. de. Vie du prince Potemkin: feld-marechal au service de Russie sous le regne de Catherine II, redigee d’apres les meilleurs ouvrages allemands et francais qui ont paru sur la Russie a cette epoque. – P.: Chez H. Nicolle, 1808. – VIII+303 р.

38. Scherer J.-B. Annales de la Petite-Russie; ou Histoire des Cosaques-Saporogues et des Cosaques de l’Ukraine, ou de la Petite-Russie. Depuis leur origine jusqu’a nos jours; suivie d’un Abrege de l’Histoire des Hettmans des Cosaques, & des piece justificatives: Traduite d’apres les Manuscrits conserves a Kiow, enrichie de Notes. – P.: Chez Cuchet, 1788. – T. 1. – XVI+328 p.;Т. 2. – 384 p.

39. Levesque P.-Ch. Histoire de Russie, tiree des chroniques originales, de pieces authentiques, & des meilleurs historiens de la Nation. Par M. Levesque. – Yverdon, 1783. – T. 4. – 348 p.

40. Le Clerc [dit], Clerc N.-G. Histoire physique, morale, civile et politique de la Russie Ancienne. – P.: Chez Froulle, Libraire, 1783. – T. 2. – ХХІV+562 р.

41. Masson Ch.-F.-Ph. Memoires secrets sur la Russie, et particulierement sur la fin du regne de Catherine II et celui de Paul I. Contenant nombre d’anecdotes et de faits historiques sur la guerre de Perse, la marche des armees russes contre la France, la disgrace et la mort de Souworow, les operations de finances de Paul I, sa vie domestique, et sa fin tragique. Suivi de pieces justificatives, parmi lesquelles se trouve la constitution pour la famille imperiale. – Amsterdam-P.: Chez Bertrandet, 1802. – T. 3. – XVI+444 p.; Masson Ch.-F.-Ph. Memoires secrets sur la Russie pendant les regnes de Catherine II et de Paul I. Avec avant-propos et notes par M. Fs. Barriere. – P.: Librairie de Firmin Didot freres, fils et C-ie, 1863. – Т. 3. – 464 p.

42. [Dubois de Jancigny J.-B.] M. D. Essai sur l’histoire litteraire de Pologne – Berlin: Chez G. J. Decker, 1778. – 568 р. – P.232-311.

43. Ломоносов М. В. Замечания на первый том «Истории Российской империи при Петре Великом» Вольтера // Ломоносов М. В. Полное собрание сочинений. – М.-Л.: Издательство Академии Наук СССР, 1952. – Т. 6. – С. 359-364; К[аченовский М. Т.]. История Российской империи в царствование Петра Великого, сочиненная Вольтером. Часть первая, книжка 1-я и 2-я в типографии y A. Решетникова // Вестник Европы. – 1809. – Ч. 48. – № 21. – С. 61-68.

44. Елагин И. П. Опыт повествования о России. – М.: Университетская типография, 1803. – 471 с.; Мнение Левеково о Русской словесности // Вестник Европы. – Москва, 1807. – 31 мая. – Ч. 33. – № 10. – С. 114-118.

45. Болтин И. Н. Примечания на историю древния и нынешния России г. Леклерка, сочиненные генерал-майором Иваном Болтиным. – СПб.: Типография Горного училища, 1788. – Т. 1. – LХІІІ+615 с.; Т. 2. – 558 с.; Болтин И. Н. Ответ генерал-майора Болтина на письмо князя Щербатова, сочинителя Российской истории. – Издание второе. – СПб.: Императорская типография, 1793. – 160 с.; Щербатов М. М. Письмо князя Щербатова, сочинителя Российской истории, к одному его приятелю, в оправдание на некоторыя сокрытыя и явныя охуления, учиненныя его Истории от господина генерал-майора Болтина, творца Примечаний на «Историю древния и нынешния России» г. Леклерка. – М.: Университетская типография, 1789. – 149 с.

46. Екатерина ІІ. Записки касательно российской истории. – СПб.: Императорская типография, 1801. – Ч. 1. – 416 с.; Ч. 2. – 375 с.

47. Lesur Ch.-L. Histoire des Kosaques, precedee d’une introduction ou coup-d’oeil sur les peuples qui ont habite le pays des Kosaques, avant l’invasion des Tartares. – P.: A. Belin, 1814. – T. 1. – VIII+405 p.; Т. 2. – 420 р.

48. Castelnau G. de. Essai sur l’histoire ancienne et moderne de la Nouvelle Russie. Statistique des provinces qui la composent. Fondation d’Odessa, ses progres, son etat actuel, details sur son commerce. Voyage en Crimee, dans l’interet de l’agriculture et du commerce. Avec cartes, vues, plans, etc. Dedie a S. M. L’Empereur Alexandre I-er. – P.: Chez Rey et Gravier, 1827. – T. 1. – VI+351 p.; Castelnau G. de. Essai sur l’histoire ancienne et moderne de la Nouvelle Russie. Statistique des provinces qui la composent. Fondation d’Odessa, ses progres, son etat actuel, details sur son commerce. Voyage en Crimee, dans l’interet de l’agriculture et du commerce. Avec cartes, vues, plans, etc. Dedie a S. M. L’Empereur Alexandre I-er. – P.: Chez Rey et Gravier, 1827. – T. 2. – 387 p.; Castelnau G. de. Essai sur l’histoire ancienne et moderne de la Nouvelle Russie. Statistique des provinces qui la composent. Fondation d’Odessa, ses progres, son etat actuel, details sur son commerce. Voyage en Crimee, dans l’interet de l’agriculture et du commerce. Avec cartes, vues, plans, etc. Dedie a S. M. L’Empereur Alexandre I-er. – P.: Chez Rey et Gravier, 1820. – T. 3. – 347 p.

49. Salvandy N.-A. de. Histoire de Pologne avant et sous le roi Jean Sobieski. – Bruxelles: N.-J. Gregoir, V. Wouters et C-e, 1841. – T. 1. – 332 p.; T. 2. – 314 p.; Salvandy N.-A. de. Histoire du roi Jean Sobieski et du royaume de Pologne. – P.: Didier et C-e, 1876. – T. 1. – XXXVI+496 p.; Salvandy N.-A. de. Histoire du roi Jean Sobieski et du royaume de Pologne. – P.: Didier et C-e, 1855. – T. 2. – 468 p.

50. Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. – К.: Час, 1993. – IX+604 с.

51. Маркевич Н. А. История Малороссии. – М.: Типография Августа Семена при Императорской медико-хирургической академии, 1843. – Т. 5. – 345+ІV с.

52. Merimee P. Les Cosaques d’Ukraine et leurs derniers atamans // Melanges historiques et litteraires. – P.: Michel Levy Freres, 1855. – 382 p. – P. 61-89; Merimee P. Bogdan Chmielnicki. Fac-simile de l’edition originale (1865). – P.: L’Harmattan, 2007. – XIV+294 p.

53. Vogue M.-E.-M. de. Mazeppa – la legende et l’histoire // Revue des Deux Mondes. – 1881. – Т. 48. – Р. 320-351.

54. Mazon A. Les etudes slaves. La science francaise. – P.: Librairie Larousse, 1933. – 24 p.

55. Никё М. Французская русистика: традиция и новаторство // Вопросы литературы. – 2009. – № 5. – С. 454-472.

56. Liechtenhan F.-D. De l’abus de l’historiographie. Approches de l’histoire russe de Herberstein a Custine // Cahiers du monde russe. – 2000. – T. 41. – № 1. – Janvier-mars. – P. 135-150.

57. Annales des nationalites. Bulletin de l’Union des nationalites. – P., 1913. – № 3-4. – Mars-avril. – 200 p.

58. Anthologie de la litterature ukrainienne (jusqu’au milieu du XIX siecle). – Paris-Geneve-Prague: M. Giard, 1921. – XIV+143 р.

59. Borschak E., Martel R. Vie de Mazeppa. – P.: Calmann-Levy, 1931. – ІІ+191 p.

60. Beauvois D. Le journal de Philippe Orlyk: du mirage de l’exile au mythe identitaire ukrainien // Ivan Mazepa and his followers. State ideology, history, religion, culture. – Gargnano de Garda, 2002. – P.148-177; Бовуа Д. «Щоденник» Пилипа Орлика: від міражу вигнанця до українського міфу // Український археографічний збірник. Нова серія. – К., 2004. – Вип. 8/9. – Т. 11-12. – С. 322-345.

61. Мезин С. А. Взгляд из Европы: французские авторы XVIII века о Петре I. – Саратов: Изд-во Саратовского университета, 2003. – 231 с.; Борщак І. Вольтер і Україна // Хроніка-2000. – К., 1995. – Вип. 2-3. – Україна-Франція. – С. 118-127; Небелюк М. Мазепа в оцінці Вольтера // Український історик, 1987 р. – № 1-4. – С. 72-82; Небелюк М. Мазепа в оцінці Вольтера // Іван Мазепа і Москва – К.: Рада, 1994. – С. 108-123.

62. Cadot M. Merimee s’est-il interesse a l’Ukraine? // Merimee. Litteratures. T. 51. / Redacteur en chef Yves Reboul. – Toulouse: Presses Universite du Mirail, 2005. – 241 p. – P. 117-128; Darcos X. Merimee, slavophile // Cahiers Ivan Tourgueniev-Pauline Viardot-Maria Malibran. – 2003. – № 27. – P. 9-32; Joukovsky A. Prosper Merimee et la question ukrainienne // L’Ukraine et la France au XIXe siecle: actes du colloque organise a la Sorbonne les 21 et 22 mars 1986. – P.-Munich: Presses de la Sorbonne Nouvelle, 1987. – 157 p. – P. 21-32; Купчинський О. Проспер Меріме і його твір « Богдан Хмельницький» // Жовтень. – 1987. – № 8. – С. 16-22; Савченко Ф. Козаччина у французькому письменстві та козакофільство Меріме // Хроніка-2000. – К., 1995. – Вип. 2-3. – С. 128-146; Янковський Ю. З. Проспер Меріме. Життя і творчість. – К.: «Дніпро», 1976. – 125 с.

63. Боплан Г. Л. де. Описание Украины от пределов Московии до границ Трансильвании, составленное Гильомом Левассер-де Боплан. – СПб.: Типография Карла Края, 1832. – 196 с.

64. [Тотт Ф. де.] Записки барона Тотта о татарском набеге 1769 г. на Ново-Сербию (С предисловием и послесловием С. Е.) // Киевская старина. – 1883. – Том VII. – № 9-10 (сентябрь-октябрь). – С. 135-198.

65. Боплан Г. Л. де. Опис України / Гійом Левассер де Боплан. Меріме Проспер. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький / Проспер Меріме / Пер. з фр., приміт. та передм. Я. І. Кравця. – Львів: Каменяр, 1990. – 301 с.; Боплан Г. Ле Вассер де. Опис України / Володимир Косик (пер. з фр.). – Львів: Мета, 1998. – 179 с.; Боплан Г. Л. де. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн: Пер. з фр. / АН УРСР; Археографічна комісія; Інститут історії; Інститут суспільних наук; Український науковий ін-т Гарвардського ун-ту. – К.: Наукова думка, 1990. – 254 с.; Далерак Ф.-П. Спогади про Україну (вибір, передмова і коментарі Ю. Мицика) // Хроніка-2000. – К., 1995. – Вип. 2-3. – Україна-Франція. – С. 95-103; Уривки з нотаток Блеза де Віженера (1573) / Переклад В. Назаренка // Хроніка-2000. – К., 1995. – Вип. 2-3. – Україна-Франція. – С. 58-74; Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. Пер. з фр. Ю. Назаренко. — К.: Томіріс, 1993. — 224 с.; Шерер Ж.-Б. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії: Пер. з фр. В. В. Коптілов. – К.: Український письменник, 1994. – 311 с.

66. Січинський В. Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. – К.: Довіра, 1992. – 256 с.

67. Borschak E. L’Ukraine dans la litterature de l’Europe occidentale. – P.: Imprimerie Darantiere, 1935. – 202 p.; Борщак І. Ідея Соборної України в Европі в минулому. По невиданих документах і стародавніх працях. – Париж: Український друкар, 1923. – 26 р.; Борщак І. Україна в літературі Західної Європи. Переклад з французької / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Вступна стаття П. Соханя; Упорядкування та загальна редакція З. Борисюк. – К., 2000. – 366 с.

68. Наливайко Д. Очима заходу: Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХVІІІ ст. – К.: Основи, 1998. – 578 c.; Наливайко Д. Україна очима Заходу / Видання друге, доповнене. – К.: Грамота, 2008. – 784 c.

69. Наливайко Д. Хроніка рецепції України у Франції ХІХ ст. // Хроніка-2000. – К., 1995. – Вип. 2-3. – Україна-Франція. – С. 147-177.

70. Зленко А., Жуковський А., Коптілов В., Манжола В., Назарук Л., Федорук О. Україна і Франція: нариси багатовікової історії. – Львів: Світло й тінь, 2001. – 224 с. – С. 13-24, 99-115.

71. Вінтоняк О. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини ХVІІІ ст. – Львів-Мюнхен: «Дніпрова хвиля», 1995. – 141 с.

72. Мацьків Т. Хмельниччина в тогочасних західноєвропейських джерелах / Редактор Алла Атаманенко, упорядник Наталія Конопка. – Острог-Нью Йорк, 2007. – 184 с. Серія: Історичні монографії. – Т. 6. – Редактор Любомир Винар.

73. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687-1709. – Мюнхен, 1988. – 286 с.; Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687-1709. – К.-Полтава: НАН України; Інститут української археографії, 1995. – 312 с.

74. Панчук І. І. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 304 с.

75. Chevtchenko J. Ukraine: bibliographie des ouvrages en francais XVIIe-XXe siecles. – P.: Publications de l’Est europeen, 2000. – 219 p. 

76. Горленко В. П. Украина в изображениях французов // Горленко В. П. Южнорусские очерки и портреты. – К., 1898. – 230 с. – С. 131-152.

77. Савченко Ф. Козаччина у французькому письменстві та козакофільство Меріме… – С. 128-146.

78. Боплан і Україна. Збірник наукових праць. – Львів, 1998. – 318 с.

79. Потульницький Г. Українське козацтво в творчості Жана Бенуа Шерера та Августа Вільгельма Гупеля (на основі аналізу «Літопису Малоросії…» та нарису «Про козаків») // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. – К., 2011. – Т. 22. – С. 121-129.

80. Дашкевич Я. Даніель Бовуа та вивчення історії польсько-українських взаємин // Дашкевич Ярослав. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури / 2-е вид., виправл. й доповн. – Львів: Львівське відділення ІУАД ім. М. С. Грушевського НАНУ / Літературна агенція «Піраміда», 2007. – С. 684-705; Дашкевич Я. Даніель Бовуа та історія польсько-українських відносин // Всесвіт. – 1997. – № 3/4. – С. 132-142.

81. Полонська-Василенко Н. Д. До історіографії Запоріжжя XVIII сторіччя // Запоріжжя XVIII ст. та його спадщина. – Мюнхен, 1965. – Т. 1. – С. 28-44.

82. Оглоблин О. «Annales de la Petite-Russie» Шерера й «История Русов» // Науковий збірник УВУ в Мюнхені (ювілейне видання). – Мюнхен, 1948. – Т. 5. – С. 87-94.

83. Борщак І. Слов’янські студії у Франції (1840-1950) // Україна. – 1951. – Ч. 5. – С. 312-322.

84. Ковальский Н. П. Сведения об Украине XVI века в «Космографии» Андре Теве // Некоторые вопросы социально-экономической и политической истории УССР. — Днепропетровск, 1973. – С.171-180; Ковальський М. Французький подорожник і географ Андре Теве про Україну (з найдавніших часів до середини ХVІ ст.) // Хроніка-2000. – К., 1995. – Вип. 2-3. – Україна-Франція. – С. 82-87.

85. Мицик Ю. Французький мемуарист Ф.-П. Далерак – про Україну ХVІІ ст. // Хроніка-2000. – К., 1995. – Вип. 2-3. – Україна-Франція. – С. 92-94; Далерак Ф.-П. Спогади про Україну (вибір, передмова і коментарі Ю. Мицика)… – С. 95-103.

86. Дашкевич Я. Гійом Левассер де Боплан // Дашкевич Я. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури / 2-е вид., виправл. й доповн. – Львів: Львівське відділення ІУАД ім. М. С. Грушевського НАНУ / Літературна агенція «Піраміда», 2007. – С. 139-179; Дашкевич Я. Р. Даніель Бовуа та вивчення історії польсько-українських взаємин… – С. 684-705; Дашкевич Я. Даніель Бовуа та історія польсько-українських відносин… – С. 132-142.

87. Брицький П. П. Французи про Україну в минулому і теперішньому часі // Історія України. – 2000. – № 5, лютий (165). – С. 6-8; Брицький П. П. Французи про Україну в минулому і теперішньому часі // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. – К., 1999. – Т. 4. – С. 229-235.

88. Купчинський О. Проспер Меріме і його твір « Богдан Хмельницький»… – С. 16-22.

89. Моця Б. Французькі автори про Україну ХVІІ-ХVІІІ ст. // Діалог. Історія, політика, економіка. – К., 2002. – № 2: Україна і Франція. – С. 64-69.

90. Бочан П. О. Історія України у працях французьких авторів XVII-XIX ст. // Питання історії України: Зб. наук. статей. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – Т. 8. – С. 257-264; Бочан П. О. Відображення історії України у творі Вольтера «Історія Карла XII» // Буковинський журнал. – 2007. – №4. – С. 139-145.

91. Іваненко О. А. Українське козацтво в працях французьких авторів на межі ХVІІІ-ХІХ ст. // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки. – К., 2002. – Вип. 11. – С. 254-262;

Іваненко О. А. Українсько-французькі зв’язки: наука, освіта, мистецтво (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.). – К.: Інститут історії України НАН України, 2009. – 320 с.

92. Бочан П. О. Україна в поглядах німецьких і французьких вчених, послів і мандрівників XVII-XIX століть: Дис… канд. наук: 07.00.01 / П. О. Бочан; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – Чернівці, 2008. – 199 с.

93. Іваненко О. А. Культурні взаємини Франції та України наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ століття: Дис…. канд. іст. наук : 07.00.02 / О. А. Іваненко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К.:, 2004. – 198 с. 

94. Кураєв О. О. Культурні зв’язки України і Франції у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (1851-1917). Дис…. канд. іст. наук: 07.00.03 / О. О. Кураєв; АН України Інститут історії України. – К.:, 1992. – 162 с. 

95. Череватюк В. Б. Громадська, культурно-освітня та наукова діяльність українських емігрантів у Франції в 20-30-і рр. ХХ ст. Дис…. канд. іст. наук : 07.00.02 / В. Б. Череватюк; НАН України Інститут української археографії і джерелознавства імені Михайла Грушевського. – К., 1996. – 197 с.

96. Матвіїшин В. Г. Українсько-французькі літературні зв’язки XIX – початку XX ст. – Львів: Вища школа, Вид-во при Львівському університеті, 1989.– 168 с.

97. Донченко Є. В. Українсько-французькі міждержавні відносини : основні етапи, напрями та проблеми (1991-2010 рр.). Автореферат дис. … канд. іст. наук: 07.00.02 / Є. В. Донченко; Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України. – К., 2011. – 20 с.

98. Дмитриев М. «Прояснение, касающееся восстания казаков и вторжения татар в Польшу в 1647 г.»: Источник книги Линажа де Восьенна о восстании под руководством Богдана Хмельницкого / М. Дмитриев // Історичний збірник: Історія, історіософія, джерелознавство. – К.: ІНТЕЛ, 1996. – С. 332-353.

99. Сомов В. А. Книга П.-Ш. Левека «Российская история» (1782 г.) и ее русский читатель // Книга и библиотеки в Росии в XIV – первой половине XIX века. – Л., 1982. – С. 82-99; Сомов В. А. Николя-Габриель Леклерк – учасник и пропагандист педагогических реформ Екатерины ІІ // Французский ежегодник 2011: Франкоязычные гувернеры в Европе XVII-XIX вв. / Под ред. А. В. Чудинова и В. С. Ржеуцкого. – М., 2011. – С. 200-217; Сомов В. А. О книге Ж.-Ш. Лаво «История Петра III…» // Книга в России XVI-cep. XIX в.: Книгораспространение, библиотеки. читатель. – Л., 1987. – С. 102-116; Сомов В. А. П.-Ш. Левек – протеже Дидро и историк России // Отношения между Россией и Францией (в ХVІІІ-ХХ вв.): История науки и международные связи. – М., 2002. – С. 71-81.

100. Мезин С. А. Взгляд из Европы: французские авторы XVIII века о Петре I…

101. Ильченко Э. В. Общественно-политические взгляды П.-Ш. Левека // Известия Саратовского университета. – 2010. – Т. 10. – Серия: История. Международные отношения. – Вып. 2. – С. 53-58; Ильченко Э. В. Французский историк П.-Ш. Левек о Екатерине ІІ // Новый век: история глазами молодых. – Саратов, 2008. – С. 111-119.

102. Ивонина Л. И. Французская историография конца ХІХ-ХХ в. о Мазепе // Проблеми історіографії та джерелознавства історії запорізького козацтва. Матеріали наукових читань Д. І. Яворницького. Збірник статей. – Запоріжжя, 1993. – С. 27-33.

103. Боровой С. Я. Франция и внешнеторговые операции на Черном море в последней трети XVIII – начале XIX в. // Французский ежегодник за 1961 год. – М., 1962. – С. 496-506.

104. Бойко А. В. Французька історіографія XVIII століття у дослідженнях з історії запорізького козацтва // Проблемы историографии и источниковедения Запорожского казачества. – Запорожье, 1992. – С.19-23.

105. Сапожников І. В. Південна Україна середини ХVIII ст. у працях Шарля де Пейсонеля // : 28/04/2012.

106. Андреєва С. С. Матеріали з історії Південної України ХVIII cт. у фондах Архіву зовнішньої політики Російської імперії // Південна Україна ХVIII-XIX століття: Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України. – Вип. 7. – Запоріжжя: РА Тандем-У, 2003. – С. 7-34; Андрєєва С. С. Французькі дипломатичні представники в Криму та запорозько-татарські відносини часів Нової Січі // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Вип. 18. – Запоріжжя: Просвіта, 2004. – С. 17-24.

107. Полевщикова Е. В. Неизвестное и известное о маркизе де Кастельно // Дерибасовская – Ришельевская: Одесский альманах. – Одесса, 2005. – Кн. 23. – С. 15-26; Полевщикова Е. В. Французские волонтеры в Измаиле: неопубликованная записка графа Ланжерона // Дерибасовская – Ришельевская: Одесский альманах. – Одесса, 2007. – № 29. – С. 6-11; Полевщикова Е. В. Французы в учебных заведениях Одессы. 1803-1822 гг. // Французский ежегодник 2011: Франкоязычные гувернеры в Европе XVII-XIX вв. / Под ред. А. В. Чудинова и В. С. Ржеуцкого. – М., 2011. – С. 110-126.

108. Ададуров В. Між політикою та наукою: наполеонівський публіцист Шарль-Луї Лезюр і його «Історія козаків» // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки. – К.: Інститут історії України НАН України, 2006. – Вип. 15. – С. 400-414.

109. Ададуров В. «Наполеоніда» на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2007. – 560 с.

110. Косминский Е. А. Историография средних веков. V в. – середина ХІХ в. Лекции. – М.: Издательство Московского университета, 1963. – 430 с.

111. Вайнштейн О. Л. Западноевропейская средневековая историография. – М.-Ленинград: Издательство «Наука», 1964. – 484 с.

112. Далин В. М. Историки Франции ХІХ-ХХ вв. – М.: Наука, 1981. – 328 с.

113. Зашкільняк Л. О. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. – Львів: ПАІС, 2007. – 312 с.

114. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ ст. Навчальний посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. – Львів: Класика, 2001. – 170 с.

115. Калакура Я. Українська історіографія: Курс лекцій. – К.: Генеза, 2004. – 496 с.

116. Колесник І. І. Українська історіографія (XVIII-початок XX століття).К.: Ґенеза, 2000.-256 с.

117. Коцур В. П., Коцур А. П. Історіографія історії України. – Чернівці: Золоті литаври, 1999. – 520 с.

118. Таран Л. В. Историческая мысль Франции и России. 70-е годы ХІХ – 40-е годы ХХ вв. – К.: Наукова думка, 1994. – 200 с.; Таран Л. В. Французька, російська і українська історіографія (70-і рр. ХІХ – поч. ХХІ ст.): Монографія. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2009. – 247 с.

119. Удод О. А. Україна: філософія історії. – К.: Генеза, 2003. – 120 с.

120. История исторического знания: Пособие для вузов / Л. П. Репина, В. В. Зверева, М. Ю. Парамонова. – М: Дрофа, 2004. – 288 с.

121. Осіпян О. Л. Експериментальна історія: дослідницькі підходи та методи французької історичної школи «Анналів». – Краматорськ: Тираж-51, 2007. – 176 с.

122. Nordmann C.-J. Charles XII et l’Ukraine de Mazepa. – P.: Librairie generale de droit et de jurisprudence R. Pichon et R. Durand-Auzias, 1958. – VIII+87 p.

Подається за виданням: Євген Луняк Козацька Україна 16 – 18 ст. у французьких історичних дослідженнях. – К.-Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2012 р., c. 8 – 22.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2164

Модифіковано : 8.03.2014

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.