Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Загальна характеристика сучасної флори та рослинності долини Дніпра у Києві

Парнікоза І.Ю.

За геоботанічним районуванням північна частина заплави р. Дніпро у межах міста Києва відноситься до Європейської широколистяно-лісової області, Східноєвропейської провінції, Києво-Поліського округу, Києво-Макарівського району дубово-соснових лісів ліщиново-орлякових. Для району характерні морено-зандрові рівнини з дерново-середньопідзолистими ґрунтами. Територія південних островів належить до Європейсько-Сибирської лісостепової області Східноєропейської провінції Бахмацько-Кременчуцького геоботанічного округу терасових лучних степів, терасових сосново-дубових лісів, заплавних лук, евтрофних боліт та лучно-галофітної рослинності (Цуканова, 2005). Втім, рослинність долини Дніпра носить так би мовити універсальний (інтразональний) характер, що зближує її рослинність з долинами великих річок України загалом.

Як свідчить дослідження Г. Цуканової, загальна флора дніпровської долини у межах Києва налічує 717 видів судинних рослин, що належать до 364 родів, 99 родин та 5 відділів. Це значне різноманіття для такої відносно невеликої території. Щоправда, певне збагачення флори відбувається за рахунок заносних (адвентивних) видів (Цуканова, 2005).

Необхідно зазначити, що поповнення флори дніпровської долини відбулось і внаслідок проникнення інших більш сухолюбних аборигенних видів на острови і прибережні урочища після зарегулювання Дніпра у Києва. Про це свідчить, зокрема, М. Шарлемань на поч. ХХ ст. констатуючи: «Рослинність Труханового острова, завдяки піщаному ґрунту та руйнуючій під час повені діяльності води не багата» (Шарлемань, 1914). Так на о. Міжмостний нами було виявлену липу серцелисту, а на Трухановому – абрикос (Armeniaca vulgaris Lam.), що, як відомо, повеней не витримують.

Armeniaca vulgaris Верблюд
Рис. 1.6.13. Старожили Труханового острова переказували, що на ньому внаслідок повеней не було плодових дерев. Наразі ж занесено абрикос Рис. 1.6.14. Озеро Лукове 1956 р. (наразі збереглося лише частково на північ від затоки Верблюд)

Панівну роль у флорі складають квіткові рослини (Magnolyophyta), спорові та голонасінні складають незначний відсоток (2 %). На однодольні припадає 23 % видів, на дводольні – 74,6 %. На відміну від нижче розташованих ділянок долини Дніпра на київському відрізку ми спостерігаємо більше північних (бореальних – характерних для північних хвойних лісів) видів. А з іншого боку тут відсутні південні види, такі як льонолисник безприквітковий Thesium ebracteatum Havne, чебрець Палласа (Thymus pallasianus H. Braun.), осока дворядна (Carex disticha Huds.), ковила дніпровська (Stipa borysthenica Klok.), вишня чагарникова (Cerassus fruticosa Pall.). Також характерною є відсутність видів солестійкого (галофітного) комплексу, які є характерними, наприклад, для території регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Кременчуцькі плавні»: ситника Жерарда (Juncus gerardii Loisel.), тризубця морського (Triglochin maritimum L.), костриці східної (Festuca orientalis (Hack.) V. Krecz.). Натомість на київському відрізку наявний булавоносець сіруватий, відсутній як у Канівському заповіднику, так і у РЛП «Кременчуцькі плавні» (Цуканова, 2005).

Рослинність заплави представлена низкою типів рослинних угруповань, кожне з яких існує у певних екологічних умовах, як початкова, проміжна чи кінцева стадія розвитку стабільного рослинного покриву заплави. Низка поширених наразі типів рослинності мають антропогенне походження або трансформовані внаслідок антропогенної діяльності.

У складі рослинності долини р. Дніпро у межах Києва можна виділити такі головні типи за рослинністю:

Водна (повністю занурені у воду рослини);

Алювіальна піонерна рослинність;

Прибережно-водна (гігрофіти, поширені на берегах проточних і стоячих водойм);

Псамофітна рослинність та остепнені луки;

Лісова: заплавні вербово-осокореві ліси, діброви, вільшаники, трансформовані та спонтанні лісові насадження та парки;

Справжня лучна;

Болотиста лучна;

Синантропна рослинність: рудеральна (поширена на порушених місцезростаннях).

В наступних підрозділах розглянемо їх детальніше.