Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Ландшафтний заказник місцевого значення «Конча-Заспа»

Парнікоза І.Ю.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Конча-Заспа» створено рішенням Київради від 28.07.2020 р. № 93/9172 на площі 579,7 га. на території Голосіївського району м. Києва.

Створення цього заказника є реакцією на ситуацією з іншим ландшафтним заказником "Жуків острів". Заказник «Жуків острів» створено рішенням Київради від 02.12.1999 р. № 147/649 на площі 1794,6 га. Проте ця площа була опротестована, тож фактично заказник наразі має площу лише 265,0 га. Значну частину території заплави в цьому районі треба було терміново взяти під охорону, що частково реалізовано за допомогою оголошення дандшафтного заказника місцевого значення «Конча-Заспа».

Цей новий заказник включає територію острова Жуків. Жуків острів розташований поблизу правого берега Дніпра і відділений від нього вузькою протокою Коник. Це один з найбільших островів у місті Києві, його загальна площа становить 530 га. Адміністративно він знаходиться в межах Голосіївського району м. Києва.

Заказник включає діялнку заплави на південь від заказника «Жуків острів», але не включають району озера Заспа.

Заєць сірий. Територія проектованого…

Заєць сірий. Територія проектованого заказника «Конча-Заспа». Фото Н. Атамась, 2018 р.

Частина території даного заказника, разом з островами Ольжин і Козачий, входила до першого заповідника на Київщині – «Конча-Заспа». Першим дійсно заповідним об’єктом Київщини можна вважати озера Кончі-3аспи, взяті під охорону Київським відділом Російського Імператорського товариства рибництва та рибальства у 1893 р. За радянських часів першим заповідним об’єктом на Київщині, заснованим радянською владою, став заповідник «Конча-Заспа». Спочатку 1921 р. цей державний рибний заповідник було створено на озерах та прилеглих до них землях. Пізніше до нього була приєднана ділянка соснового лісу Вітяно-Трипільського лісництва, протоки Козача, Лящівка, Осетрова лука та мисливський заказник — острови Козачий, Круглик та урочище Молодецьке.

Місцевість, де знаходиться Жуків острів, вперше згадується в документах XVI століття. Озеро Конча (або Глушець) зазначається як дуже багате на рибу. За право володіти ним впродовж століть точилися суперечки між поміщиками, монастирями та жителями сіл Ходосівка і Лісники. До революційних подій Жуків острів разом з островом Козачим був основною базою, що забезпечувала монахів Києво-Печерського монастиря молочними продуктами та сіном для монастирської худоби. Площа озера Конча перевищує 100 га. Воно має видовжену форму, його довжина складає близько 5,5 км, ширина — 70–120 м. Найбільша глибина озера на ділянках Курінь, З’їзд, Задулин в центральній частині озера перевищує 13 м. Є значні за площею мілководні ділянки, що служать місцем нересту і нагулу молоді риб. Західний (правий) берег озера більш високий, вкритий сосновим лісом, східний — більш пологий, він переходить у зволожені луки. Ложе озера характеризується наявністю великої кількості корчів. Залишки дерев під водою свідчать про високу залісненість даної території в минулому і про періодичне обводнення її залежно від змін у проходженні головного річища Дніпра. Під час весняної повені озеро сполучається з протоками і слугує цінним нерестовищем риб.

Фрагмент краєвиду південної частини…

Фрагмент краєвиду південної частини Жуківого острова. Фото І. Парнікози, 2012 р.

Група вікових дубів в південній…

Група вікових дубів в південній частини Жукового острова. Фото І. Парнікози, 2012 р.

В згині озера Конча, розташованому на південь від озера Заспа, є ще одне досі збережене заплавне озеро Блуква. Воно має с-подібну форму, при цьому кінці цієї «літери С» звернені в бік Дніпра.

Природні умови Жукового острова різноманітні, тому різноманітним є його рослинний і тваринний світ.

Найбільші площі в межах Жукового острова займають луки. Остепнені луки з домінуванням тонконогу вузьколистого (Poa angustifolia) займають підвищені піщані місця. У складі цих лук місцями значну участь мають куничник наземний (Calamagrostis epigeios), заяча капуста звичайна (Sedum maximum) та шестирядна (S. sexangulare) перстач сріблястий (Potentilla argentea), миколайчики плоскі (Eryngium planum), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), полин дніпровський (Artemisia campestris), псамофілієла мурова (Psammophliella muralis), щавель кислий (Rumex thyrsiflorus), горобиний (R. acetosella) та кінський (R. confertus), енотера дворічна (Oenothera biennis) та подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata).

Справжні луки представлені переважно угрупованнями костриць лучної (Festuca pratensis) та червоної (F. rubra), тонконогу лучного (Poa pratensis) та мітлиці велетенської (Agrostis gigantea). В травостої значна домішка грястиці збірної (Dactylis glomerata), китника лучного (Alopecurus pratensis). Різнотрав’я представлене такими видами як вероніка довголиста (Veronica longifolia) та польова (V. arvensis), чорнокорінь лікарський (Cynoglossum officinale), морква дика (Daucus carota), різушка Таля (Arabidopsis thaliana), молочай кіпарисовидний (Euphorbia cyparissias) та лозний (E. esula subsp. tommasiniana), живучка женевська (Ajuga genevensis), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), суниці зелені (Fragaria viridis), перстач повзучий (Potentilla reptans), підмаренник північний (Galium boreale), куничник сіруватий (Calamagrostis canescens), лопух великий (Arctium lappa), бутень п’янкий (Chaerophyllum temulum), деревій звичайний (Achillea millefolium), волошка лучна (Centaurea jaceae), осот польовий (Cirsium arvense), скерда покрівельна (Crepis tectorum), оман британський (Inula britannica), жовтець їдкий (Ranunculus acris) та повзучий (R. repens), рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum), смілка зозуляча (Silene flos-cuculi), смілка звичайна (Silene vulgaris), зірочник злаковидний (Stellaria graminea), звіробій продірявлений (Hypericum perforatum), люцерна серповидна (Medicago falcatа), конюшина альпійська (Trifolium alpestre), польова (T. arvense) та повзуча (T. repens), горошок мишачий (Vicia cracca) та заборний (V. sepium), грястиця збірна (Dactylis glomerata), чаполоч пахуча (Hierochloe odorata), тонконіг бульбистий (Poa bulbosa), подорожник великий (Plantago major) та середній (P. media) та ситник стиснутий (Juncus compressus).

Болотисті луки представлені переважно угрупованнями осоки гострої (Carex acuta) та лепешняку великого (Glyceria maxima). Звичайним тут є гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria), щавель кінський (Rumex confertus), хвощ річковий (Equisetum fluviatile), плакун верболистий (Lythrum salicaria), живокіст лікарський (Symphytum officinale), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), вероніка ставкова (Veronica beccabunga), підмаренник справжній (Galium verum). По зволожених ділянках зростає цінна лікарська рослина валеріана лікарська (Valeriana officinalis). На болотистих луках острова зростають занесені до Червоної книги України (2009а) півники сибірські (Iris sibirica). Цей вид створює тут стійкі популяції. Рослини добре цвітуть і плодоносять, однак через свою високу декоративність сильно винищуються відвідувачами території.

Болота займають невелику площу, тут переважають угруповання осоки гострої (Carex acuta) та лисячої (C. vulpina), відмічена значна популяція вовчого тіла болотного (Comarum palustre), який знаходиться тут на південній межі свого суцільного поширення.

Серед лісової рослинності переважають заплавні діброви. На найвищих рівнях заплави збереглися розріджені вікові діброви з дуба черещатого (Quercus robur) з незначною домішкою тополі чорної (Populus nigra) і в’язу гладенького (Ulmus laevis) (дубові рідколісся). До цих видів домішуються ясен (Fraxinus excelsior), тополя біла (Populus alba), осика (P. tremula), дуб червоний (Quercus rubra), вільха (Alnus glutinosa), береза повисла (Betula pendula), сосна звичайна (Pinus sylvestris), клен гостролистий (Acer platanoides), татарський (A. tataricum) та американський (A. negundo), шовковиця біла (Morus alba), груша (Pyrus communis), ожина сиза (Rubus caesius), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), верба біла (Salix alba), козяча (S. caprea) та сіра (S. cinerea). Діброви характеризуються поновленням дуба.

В чагарниковому ярусі зростають крушина ламка (Frangula alnus), глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla), калина звичайна (Viburnum opulus), бруслина європейська (Euonymus europaea), свидина криваво-червона (Swida sanguinea), бирючина (Ligustrum vulgare) та ожина (Rubus caesus). Подекуди присутні зарості аморфи кущової (Amorpha fruticosa). Поширені ліани: хміль (Humulus lupulus) і виноград здичавілий (Vitis vinifera), а також омела біла (Viscum album).

В трав’янистому ярусі зростають кропива дводомна (Urtica dioica), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys), осока рання (Carex praecox), холодок лікарський (Asparagus officinalis), хвощ польовий (Equisetum arvense), бугила лісова (Anthriscus sylvestris), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata), щитник шартрський (Dryopteris carthusiana), розхідник плющовидний (Glechoma hederacea), підмаренник чіпкий (Galium aparine), вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum), яка охороняється на території Києва рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…) та рекомендована до занесення у Червону книгу України (Парнікоза, Целька, 2018), сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum), кремена несправжня (Petasites spurius), чистотіл звичайний (Chelidonium majus), кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia), жіноча папороть (Athyrium filix-femina), глуха кропива плямиста (Lamium maculatum), пшінка весняна (Ficaria verna) та жовтець золотистий (Ranunculus aerucomis).

Звичайними є конвалія травнева (Convallaria majalis), яка охороняється на території Києва рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…) та хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), що може забезпечувати існування включеного до Червоної книги України (2009b) метелика поліксени (Zerynthia polyxena). На галявинах трапляються куртини суниці лісові (Fragaria vesca).

На більш вологих ділянках зустрічаються також в’язово-тополеві угруповання. Перший ярус в них утворює тополя чорна (окремі дерева досягають висоти 30 м), другий — в’яз гладенький, підлісок формують свидина криваво-червона, крушина ламка та пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius).

В складі прибережно-водної рослинності трапляються шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata), алтея лікарська (Althea officinalis), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), щавель прибережний (Rumex hydrolopathum), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia) та широколистий (T. latifolia), півники болотяні (Iris pseudacorus), які охороняються Рішенням Київради № 880/2290 за 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…), куга озерна (Schoenoplectus lacustris) та частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica).

Водна рослинність острова представлена угрупованнями жабурника (Hydrocharis morsus-ranae), водяного різака алоєвидного (Stratiotes aloides), куширу зануреного (Ceratophyllum demersum) та елодеї канадської (Elodea candensis). Тут також зростають інші рослини: елодея (Elodea nuttallii), ряски трироздільна (Lemna trisulca) та мала (Lemna minor).

В складі водної рослинності зустрічається найменша квіткова рослина України та світу — вольфія безкоренева (Wolfia arrhiza). Прибережно-водна рослинність представлена угрупованнями лепешняка великого (Glyceria maxima), фрагментарно заростями куги озерної (Schoenoplectus lacustris), рогозів вузьколистого (Typha angustifolia) та широколистого (T. latifolia).

На території заказника «Конча-Заспа», збереглися рідкісні види рослин, занесені до Червоної книги України (2009а): сальвінія плаваюча (Salvinia natans), півники сибірські, а з видів, що охороняються на території Києва рішеннями Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. та № 880/2029 від 23.12.2004 р.— латаття біле (Nymphaea alba), та глечики жовті (Nuphar lutea) (Перелік рослин та тварин…). Угруповання сальвінії плаваючої, латаття білого, а також глечиків жовтих та латаття білого в комплексі з сальвінією занесені до Зеленої книги України (2009).

Південна частина Жукового острова

Південна частина Жукового острова

На території об’єкту наявні угруповання, які охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції та Оселищною Директивою ЄС: вербові та тополеві ліси, заплавні діброви, псамофітні комплекси, справжні та вологі луки, алювіальна та водна рослинність (Siedliska — Przewodnik metodyczny; Тлумачний.., 2017).

Слідами людського впливу в урочищі є представники рудеральної та синантропної фракції флори, серед яких інвазивні види: нетреба ельбська (Xanthium albiunum), гикавка сіра (Berteroa incana), грицики (Capsella bursa-pastoris), жовтушник сірий (Erysimum canescens), хріниця рідколистний (Lepidium densiflorum), пужник голий (Turritis glabra), кучерявець Софії (Descurainia sophia), зірчатка середня (Stellaria media), герань Роберта (Geranium robertianum), полин гіркий (Artemisia absinthium), крупка весняна (Erophila verna), полин звичайний (Artemisia vulgaris), гаркуша нечуйвітрова (Picris hieracioides), золотушник канадський (Solidago canadensis) та підбіл (Tussilago farfara).

Своєрідною є фауна безхребетних Жукового острова, який мають великі запаси кормових рослин: селерових (Apiaceae) та хвилівника (Aristolochia clematitis). Зважаючи на це, тут регулярно відмічаються включені до Червоної книги України (2009b) махаон (Papilio machaon) та поліксена (Zerynthia polyxena). Популяція поліксени є надзвичайно чутливою до збереження заростей головного харчового об’єкту — хвилівника. Цікаво, що листя хвилівника отруйне і внаслідок його споживання гусінь поліксени також набуває захисних отруйних властивостей. Поширення хвилівника на заплаві наразі пригнічене тим, що Канівське водосховище блокує природний хід заплавних процесів.

На території заказника, зустрічається велике різноманіття гідрофільних птахів. Звичайними є крижень (Anas plathyrhychos), лиска (Fulica atra), чирянка велика (Anas querquedula), погонич (Porzana porzana), водяний пастушок (Rallus aquaticus), водяна курочка (Galinula chloropus), перепілка (Coturnix coturnix), деркач (Crex crex), очеретянки ставкова (Acrocaphalus scirpaceus) та велика (A. arudinaceus), вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus), ремез (Remiz pendulinus), синьошийка (Luscinia svecica). Гніздують підсоколик великий (Falco subbuteo), боривітер звичайний (Falco tinnunculus), сова вухата (Asio otus), крячок річковий (Sterna hirundo), чайка (Vanellus vanellus), зустрічається у гніздовий період попелюх (Aythya ferina), чепура велика біла (Egretta alba), мартин звичайний (Chroicocephalus ridibundus), пісочник малий (Charadrius dubius), кулик-сорока (Haematopus ostralegus), крячок малий (Sternula albifrons). Останні два види включено до Червоної книги України (2009b). Тут харчуються лелеки білі (Ciconia ciconia), чаплі сірі (Ardea cinerea), ластівка берегова (Riparia riparia), залітають орлан-білохвіст (Haliaetus albicilla) та шуліка чорний (Milvus migrans). На весняному прольоті регулярно спостерігається червонокнижна скопа (Pandion haliaetus). На осінньому прольоті присутні багато видів куликів, зокрема брижач (Philomachus pugnax), побережник чорногрудий (Calidris alpina), коловодник великий (Tringa nebularia) та болотяний (Tringa glareola). На заплавних луках звичайними гніздовими видами є жовта плиска (Motacilla flava), трав’янка лучна (Saxicola rubetra), жайворонок польовий (Alauda arvensis), кропив’янка сіра (Sylvia communis), сорокопуд терновий (Lanius collurio), куріпка сіра (Perdix perdix), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), кобилочка солов`їна (Locustella luscinioides), зустрічається щедрик (Serinus serinus), зеленяк (Chloris chloris) та вівсянка звичайна (Emberiza citrinella). На заплавних лісових ділянках гніздує яструб малий (Accipiter nisus), горлиця звичайна (Streptopelia turtur), припутень (Columba palumbus), одуд (Upupa epops), вивільга (Oriolus oriolus), соловейко східний (Luscinia luscinia), вільшанка (Erithacus rubecula), кропив’янки чорноголова (Sylvia atricapilla) та садова (Sylvia borin), берестянка (Hippolais icterina), мухоловки білошия (Ficedula albicollis) та сіра (Muscicapa striata), дятли середній (Leiopicus medius), малий (Dryobates minor) та великий строкатий (Dendrocopos major), щиглик (Carduelis carduelis), костогриз (Coccothraustes coccothraustes), дрозди та синиці. Сірий сорокопуд (Lanius excubitor), занесений до Червоної книги України (2009b), зафіксований 20.01.1996 р. (Костюшин, 1998).

Тутешні водойми багаті різними видами риб. Численні протоки та річища острова, озера та території, що періодично затоплюються водою, є цінними нерестовищами і мають велике значення для відтворення риб Канівського водосховища.

Загалом в межах острова мешкають такі види тварин, занесені до Червоної книги України (2009b): дозорець-імператор (Anax imperator), махаон (Papilio machaon), йорж-носар (Gymnocephalus acerina), видра річкова (Lutra lutra), кулик-сорока (Haematopus ostralegus), крячок малий (Sternula albifrons), орлан-білохвіст (Haliaetus albicilla). Тут також зустрічаються види, які охороняються згідно Додаткам до Бернської конвенції (Bern Convention 1979): боривітер звичайний (Falco tinnunculus), деркач (Crex crex), набережник (Actitis hipoleucos), крячок чорний (Chlidonias niger) (усі Додаток ІІ) та бобер річковий (Castor fiber) (Додаток ІІІ).

На території Жукового острова в 2005 р. виявлено водяну нічницю (Myotis daubentonii), що занесена до Червоної книги України (2009b). Заплавні біотопи обумовили присутність на ділянці таких ссавців як заєць (Lepus europaeus), єнотоподібний собака (Nyctereutes procyonoides) та ондатра (Ondatra zibethicus).

Документи:

;