Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Іхтіологічний заказник місцевого значення «Озеро Вербне»

Парнікоза І.Ю.

, створено рішенням Київської міської ради від 17.02.1994 р. № 14. Озеро Вербне розташоване в північній частині Києва, в південно-східній частині житлового масиву Оболонь, між Московським проспектом, вулицею Приозерною та проспектом Героїв Сталінграду. Озеро, вірогідно, є старицею колишньої річки Почайни. По давньому її руслу тепер розташована низка озер, що мають загальну назву Опечень. Пізніше озеро отримало назву Вербне, оскільки по його берегах зростає багато верб. Площа заказника 31.8 га, Землекористувачем є ДКП «Плесо».

Площа озера Вербне складає 21 га (за іншими даними 14 га), об'єм води – 2,97 млн. куб. м., довжина – 1,08 км, найбільша ширина – 0,3 км. Середня глибина озера становить біля 14,1 м, максимальна – 15-20 м. Північний берег озера являє собою виположений пляж, південний берег – піднятий над рівнем водного дзеркала на 1,0-1,5 м, з цього боку озеро було частково засипане при будівництві мікрорайону і площа його дещо зменшилась.

Водойма є малопроточною, є приток поверхневих і ґрунтових вод, стік здійснюється шляхом фільтрації води в ложе озера. Важливою його характеристикою є мезотрофність, яку воно, втім, швидко втрачає.

Озеро використовується як водоприймач поверхневого і ґрунтового стоків, тут є організований та неорганізований пляжі, активне любительське рибальство. Джерелами забруднення води є тільки поверхневий стік з площі водозбору, промислові стоки в нього не скидаються. Наявність підземних джерел, відповідних комплексів рослинного і тваринного світу свідчать про природне походження цієї водойми.

Іхтіологічний заказник місцевого…

Іхтіологічний заказник місцевого значення «Озеро Вербне». Фото І. Парнікози, 2012 р.

I в теперішній час озеро зберегло свою мальовничість. На його берегах переважають (особливо з боку вулиці Приозерної) розріджені зарості верби ламкої. Висота дерев (природного, паростевого походження) становить 15-16 м, діаметри стовбурів – 25-30 см. Трапляються також дерева тополі чорної. Біля берегової лінії відмічені верби тритичинкова та попеляста. В розподілі рослинності в приозерному зниженні можна виділити три смуги: водної та прибережної рослинності, лучної рослинності та присхилову піщану ділянку.

У воді переважають зарості елодеї канадської із домішкою родесника пронизанолистого. На поверхні води – окремі куртини гірчаку земноводного. В невеликій кількості в озері зустрічається папороть сальвінія плаваюча – вид, занесений до Червоної книги України. На березі фрагментами зустрічається прибережно-водна рослинність. Переважає лепешняк великий, є окремі куртини і смуги очерету, а також малопоширеного у Києві південного виду леєрсії рисовидної. Тут відмічені також і такі типові види, як частуха подорожникова, вовконіг європейський, куга озерна, водяний перець, їжача голівка пряма. Поодиноко зростає малопоширений південний вид – бульбокомиш скупчений.

Далі від берега поміж вербами переважають лучні злаки – пирій, тонконіг лучний та однорічний, мітлиця тонка, грястиця збірна. Серед них відмічене типове лучне та лучно-болотне різнотрав'я: вербозілля звичайне, конюшини лучна та повзуча, оман британський, жовтець повзучий та інші. По стовбурах верб в'ються природні вологолюбні ліани – паслін солодко-гіркий та хміль звичайний.

За даними літератури тут виявлено настпуні види: кушир занурений (Ceratophyllum demersum), спіродела багатокоренева (Spirodella polyrhiza), ряска мала (Lemna minor), лепешняк великий (Glyceria maxima), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), рогіз широколистий (Typha latifolia), очерет (Phragmites australis), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), омег водяний (Oenanthe aquatica), елодея канадська (Elodea canadensis), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), гірчак земноводний (Persicaria amphibia), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus), водяний хрін земноводний (Rorippa amphibia), півники болотяні (Iris pseudacorus), сальвінія плаваюча (Salvinia natans), хвощ річковий (Equisetum fluviatile), бульбокомиш морський (Bolboshenus maritimus), рогоз Лаксмана (Typha laxmannii), тонконіг лучний (Poa pretensis), тимофіївка лучна (Phleum pretense), вовокніг європейський (Lycopus europeaus), буркун білий (Melilotus albus) (Савицький, Зуб, 1999, Оляницька, Багацька).

На озері виявлено реофільно-лімнофільні угруповання рдесника пронизанолистого та водопериці колосистої. Тут також існують загалом рідкісні для водойм Києва зарості рогозу широколистого (Савицький, Зуб, 1999).

Південна частина озера найменше зберегла свій природний стан. Тут прокладена пішохідна доріжка, є ділянки слабозарослих пісків з куртинами нетреби, полину звичайного, злинки канадської. Необхідним є впровадження грунтозакріплюючих трав та чагарників.

Загалом Вербне є одним із озер Києва, яке зберегло свою самоочисну здатність. Вода в ньому має високі показники біомаси фітопланктону, який є основою для розвитку тваринного світу. Тут нараховується більше 20 видів риб озерно-річкового комплексу: плітка, краснопірка, лящ, в'язь, лин, плоскирка, карасі срібний та золотий, окунь, верховодка, йорж, бичок-пісочник. Серед них є цікаві щодо біології розмноження: гірчак, колюшка триголкова, щипавка. Вода в озері досить прозора, цьому сприяє наявність джерел та молюсків-фільтраторів. Санітарно-епідеміологічний стан озера задовільний.

У заказнику зберігаються природний ландшафт та озерний і озерно-річковий комплекси рослинного і тваринного світу. Цей заказник, що є одночасно і місцем відпочинку населення, може бути базою для екологічного виховання. В ньому можливе закладення екологічного маршруту та організація любительського рибальства.