Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Києвознавство / Київські острови та… / Розділ 4. Шляхи збереження… / 4.3. Існуючі об’єкти… / Регіонал…

Київські острови та прибережні урочища
на Дніпрі – погляд крізь віки

Розділ 4. Шляхи збереження долини Дніпра в м. Києві

4.3. Існуючі об’єкти природно-заповідного фонду долини Дніпра в межах Києва

Регіональний ландшафтний парк «Пташиний рай»

Парнікоза І.Ю.

Регіональний ландшафтний парк «Пташиний рай» – створено за обґрунтуванням Київського еколого-культурного центру (приготованого автором цієї роботи за результатами вивчення островів), Об’єкт займає більшу частину архіпелагу найбільш північних київських островів: великого дніпровського острова Великий Північний, а також розташовані північніше косу-острів Пташиний та малий острів Вальковський. Межа об'єкту на острові Великий проходить по західній та північній межі території садових товариств. В усіх інших частинах проектований заказник має природні кордони – річища Дніпра. Загальна площа об’єкту 466,8 га. Об’єкт розташовується на території Київської області. Землекористувачами даної території є Вишгородська міська рада та ДП «Київська лісова науково-дослідна станція».

Рис. 4.3.22. Протока між островами Вальковський та Пташиний, Фото О. Некрасової, 2011 Рис. 4.3.23. Острів Великий Північний, Фото О. Некрасової, 2011

Острів Великий та прилеглі території об'єкту за фізико-географічним районуванням належать до Дніпровсько-Деснянського району Чернігівського Полісся. Це великий заплавний масив нижче греблі Київської ГЕС, що має висоту над рівнем Дніпра 2-4 метри. Висоти на острові – 90,9-98.2 м. н. р. м. Острів являє собою фрагмент лівобережної заплави в районі гирла Десни та утворився внаслідок діяльності одного з її рукавів – Річища. Зазначимо, що в даному місці безпосередньо до гирла р. Десна підходить край борової тераси Дніпра (алювіальні відклади пра-Дніпра, зокрема ур. Попове), а чисельні протоки, якими Дніпро проривався в Десну супроводжують піщані прируслові вали. Зважаючи на це, острів є високим, більша частина його за висотою відповідає високій заплаві Дніпра. В його основі залягають піски пра-Деcни та пра-Дніпра. Рельєф плоский, слабко хвилястий, з окремими невеликими підвищеннями до 5 метрів та місцевим заболочуванням. Наявні окремі зниження, дюни, в западинах озера. Внаслідок цього на підвищеннях Великого переважають піщані та супіщані ґрунти, лише в невеликих западинах утворились слабо-дернові піщані ґрунти, які не мають на острові значного поширення. Подекуди – по західному та східному узбережжю – острів закріплено камінням. Ландшафт – псамофітні степи, що перемежовуються з ділянками дуже сухого соснового лісу, в прибережних та знижених ділянках. В 1960-х рр. острів був з’єднаний з лівим берегом підводною дамбою, яка збереглася і по сьогодні. Станом на 1996 р. його площа була 320 га. Наразі острів додатково зменшений внаслідок гідронамиву.

Загалом флора судинних рослин парку за попередньою інвентаризацією налічує біля 260 видів судинних рослин. Рослинність вказаної території представлено такими основними групами:

- піщаними (псамофітними) луками;

- болотистими луками та болотами;

- фрагментами заплавних лісів та штучними сосновими насадженнями;

- прибережно-водною та водною рослинністю.

Піщані (псамофітні) луки займають найбільшу площу і найвищі елементи рельєфу острова Великий. Найбільші площі займають тут найбільш сухі угруповання булавоносця сіруватого (Corynephorus canescens). Вони знаходяться тут на крайній східній межі свого ареалу. Значно менш поширеними є ділянки угруповань костриць овечої (Festuca ovina), поліської (Festuca polesica) та Беккера (Festuca beckeri), а також келерії сизої (Koeleria glauca). Значні площі на Великому також займають угруповання куничника наземного (Calamagrostis epigeios). Місцями вони представлені густими моно-домінантними ценозами, але у такому вигляді не є дуже поширеними; частіше трапляються комплексні ценози зі співдомінуванням келерії сизої або, як в північній частині острова, біля затоки, пижма звичайного (Tanacetum vulgare). Флористичне ядро псамофітних комплексів формують щавель горобиний (Rumex acetosella), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii), енотера дворічна (Oenothera bienis) та енотера червоностеблова (O. rubricaulis), полин польовий (Artemisia campestris), заяча капуста звичайна (Sedum maximum) та їдка (Sedum acre), холодок лікарський (Asparagus officinalis), дивина фіолетова (Verbascum phoeniceum), дивина густоквіткова (Verbascum phlomoides), підмаренник північний (Galium boreale), цмин пісковий (Helichrysum arenarium – місцями утворює куртини), нечуйвітер волосистий (Hieracium pilosella), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria), комишівник звичайний (Scirpoides holoschoenus), ушанка Євгенії (Otites eugeniae) та ушанка дніпровська (Otites borysthenica), По зниженим більш зволоженим місцям зростають мітлиця велетенська (Agrostis gigantea), підмаренник справжній (Galium verum), цибуля гранчаста (Allium angulosum), цибуля подільська (Allium podolicum), лещиця (Psamophiliella muralis), звіробій (Hipericum perforatum), нечуйвітер отруйний (Hieracium virosum), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), деревій звичайний (Achillea millefolium), вероніка колосиста (Veronica spicata), смілка татарська (Silene tatarica) та деякі інші.

На дюнах наявні фрагменти покриття лишайників, а також куртини рунянки волосконосної (Polytrichum piliferum) та моху аридниці сільської (Tortula ruralis).

В складі таких угруповань зустрічаються козельці українські (Tragopogon ucrainicus), занесені до Європейського Червоного списку 1991 р., а також така малопоширена рослина, як заяча капуста шестирядна (Sedum sexangulare). Останній вид знаходиться тут на східній межі свого ареалу.

З бур’янів трапляється жовтий осот городній (Sonchus oleraceus), грижник (Herniaria sp.), кислиця пряма (Xanthoxalis stricta), паслін чорний (Solanum nigrum) та ваточник сірійський (Asclepias syriaca).

У зв’язку з рідкісністю в Західній та Центральній Європі угруповання костриці-келерії взяте під охорону Оселищної директиви Євросоюзу, код 6120. Також тим же документом охороняється угруповання булавоносця сіруватого, код 2330.

Наступну стадію заростання тутешніх пісків представляють зарості шелюги (Salix acutifolia) та тополі чорної (Populus nigra). А от завдяки людині на острові, особливо в більш вологих прибережних смугах утворилися зарості аморфи чагарникової (Amorpha fruticosa). Трапляється також верба козяча (Salix caprea), шовковиця (Morus alba), глід псевдокривостовпчиковий (Crataegus), горобина (Sorbus aucuparia) та в’яз гладенький (Ulmus laevis). В затінку чагарників та деревостанів зростає полин лікарський (Artemisia abrotanum), буквиця лікарська (Betonica officinalis) та кремена несправжня (Petasites spurius).

Північно-західну найбільш підвищену частину острова Великий займають соснові насадження, вік яких досягає 50-60 років. Тутешні насадження імовірно висаджені штучно для закріплення пісків. Втім, згодом сосна активно розповсюджувалася самосівом сформувавши мальовничі рідколісся, які надають острову неповторної мальовничості. Зустрічаються великі кряжисті дерева. Тут зустрічаються характерні для сосняків мохи – дікранум (Dicranum sp.) та плеурозіум Шребера (Pleurozium schreberi). На соснах зрідка трапляється омела (Viscum album).

В умовах острова Великий Північний трапляється багато грибів. Завдяки сосновим насадженням тут зустрічаються маслюки (Suillus luteus), мухомор пантерний (Amanita pantherina), червоніючий (Amanita rubescens), червоний (Amanita muscaria). Тут також часто трапляється веселка Гадріана (Phallus hadriani), та дощовик несправжній (Scleroderma aurantiacum), сироїжки (Russula sp.), ризина здута (Rhizina undulata) та рижик (Lactarius deliciosus).

На знижених зволожених ділянках прилеглих до внутрішніх водойм острова – реліктових водотоках сформувалися болотисті луки. Вони представлені угрупованнями осоки гострої (Carex acuta), рідше лепешняку великого (Glyceria maxima). Флористичне ядро в них утворюють такі гідрофільні види, як гадючник в’язолистний (Filipendula ulmaria), щавель земноводний (Rumex hydrolapathum) та кінський (Rumex confertus), чистець болотяний (Stachys palustris), хвощ річковий (Equisetum fluviatile), плакун верболистий (Lysimachia vulgaris), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamare), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), м’ята водна (Mentha aquaticа), кропива (Urtica dioica), алтея лікарська (Althaea officinalis) та ін. З регіонально-рідкісних видів, що охороняються в межах Києва рішеннями Київради тут зустрічаються лепеха звичайна (Acorus calamus) та півники болотяні (Iris pseudacorus). Зокрема, півники болотяні представлено великою популяцією. Тут виявлене також регіонально-рідкісне жовтозілля татарське (Senecio tataricus). На вологіших ділянках зростають також малопоширені види: валеріана лікарська (Valeriana officinalis), осока Гартмана (Carex hartmani) та мітлиця велетенська (Agrostis gigantea). В прибережній смузі невеличкого локального зниження в центральній частині острова у 1998 р. працівниками Лабораторії заповідної справи було знайдено вовче тіло болотне (Comarum palustre). Наразі, імовірно, втрачене. На периферії дніпровських пляжів гірчака плямистого (Polygonatum maculatum) та сусака зонтичного (Butomus umbellatus) та оману британського (Inula brittanica).

Подекуди на Великому розташовані ділянки заплавного лісу. Колись в центральній частині острова існувала навіть заплавна діброва. Ось як вона була описана у 1998 р.:

«В центральній частині острова, в неширокому погорбованому зниженні знаходиться заплавна діброва. Вона має розріджений ( 0,3-0,4) деревостан, утворений 60-70-річними дубами висотою 12-13 м та діаметром до 50 см. Підлісок тут відсутній. В трав’яному покриві переважають лучні види – мітлиця велетенська (Agrostis gigantea) і, місцями в мікрозниженнях, мітлиця тонка. Серед лісових видів тут в значній кількості зростає буквиця лікарська (Betonica officinalis); поодиноко відмічені ластовень лікарський (Asclepias syriaca) та молінія голуба (Molinia caerulea) – рослина більш багатих місцезростань; куртинами зростає дрік фарбувальний (Genista tinctoria); виявлений малопоширений на Київщині вид – верба розмаринолиста (Salix rosmarinifolia). Слід відмітити, що на освітлених лучних ділянках цього зниження в значній кількості зростає цінна лікарська рослина – золототисячник звичайний (Centaurium erythraea)».

Наразі ця діброва знищена внаслідок бездумного забору піску. А в південно-східній частині острова збереглися лише окремі екземпляри дуба (Quercus robur).

Добре розвиненою є прибережна водна рослинність, флористичне ядро якої утворюють рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), очерет звичайний (Phragmites australis), куга озерна (Scirpus lacustris), стрілолист (Sagittaria sagitifolia), сусак зонтичний (Butomus umbellatus) та частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica).

Острів Вальковський досить високий піщаний острів, береги якого обриваються піщаними кліфами. Імовірно, він колись являв одне ціле з Великим. Висоти на острові – 91,2-95,5 м.н.р.м. Впоперек острів перетинають підвищення, на одному з яких знаходиться високовольтна опора. Північна частина острова посилена насипаною з каміння дамбою, яка є місцем і існування накипних лишайників та листуватого лишайника пармелії скельної (Parmelia saxatilis).

Значна частина острова Вальковський вкрита псамофітними угрупованнями сформованими булавоносцем сіруватим та кострицями (Festuca ovina, F. polessica, F. beckeri) та келерією сизою. До складу цих угруповань входять також полин польовий, дрік фарбувальний, гвоздика Борбаша, ушанка Євгенії, веронікf колосиста, підмаренник північний, кохія (Kochia laniflora), дивина фіолетова, анізанта покрівельна (Anisantha tectorum), дивина густо квіткова, агалик-трава гірська (Jasione montana), миколайчики плоські (Eryngium planum), холодок лікарський, щавель горобиний (Rumex acetosella), смілка татарська, заяча капуста звичайна, молочай прутовидний (Euphorbia virgultosa), льонок звичайний (Linaria vulgaris). На острові наявна велика популяція козельців українських (Tragopogon ucrainicus).

Ділянки порушеного піску заростають низеньким мохом. Трапляються також різні види рунянки (Polytrichum sp.) та куртини заячої капусти шестирядної. На острові наявна велика популяція цінної лікарської рослини – цміну піскового (Helichrysum arenarium). Широке поширення тут мають лишайники (Cladonia sp.) та мохоподібні, зокрема, аридниця сільська. Наявність лишайникового покриву на верхівках дюн свідчить про незначний антропогенний вплив, та не часті пожежі. На розвіяних пісках зростають верблюдки (Corispermum sp.).

Частину Вальківського вкрито лісовою рослинністю. Це як природні клімаксні в цих умовах розріджені осокорники (в північній та південній частині острова), так і зарості шелюги та аморфи (Amorpha fruticosa) на пісках. У північній частині острова трапляються також штучні насадження сосни. Як домішки до основних порід трапляються в'яз голий (Ulmus laevis), калина (Viburnum opulus), шипшина собача (Rosa canina), крушина ламка (Frangula alnus), бирючина (Lygustrum vulgare), груша (Pyrus communis), рокитник руський (Citisus pineticola), здичавіла слива (Prunus domestica), горобина (Sorbus aucuparia), черемха пізня (Padus serotina), шовковиця (Morus alba), ожина сива (Rubus caesus). Зустрічаються невеликі зарості інвазивного ваточника сирійського (Asclepias syriaca). Виявлено також невелику куртину інвазивної шипшини (Rosa rugosa). Шелюга уражена борошнистою росою (Erysiphe adunca). На стовбурах дерев наявні лишайники: пармелія борозенчаста (Parmelia sulcata) та фісция сива (Physcia caesia), а також мох прямоволосник (Orthotrichum sp.). В полозі зустрічається також мох клімацій деревовидний (Climacium dendroides). Заплавні тополеві ліси (Populetum albae), код угруповання 91E0-2 взяті під охорону Оселищної директиви Євросоюзу (Wysocki, Sikorski, 2009;

Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike.

Див. також:

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 771

Модифіковано : 10.08.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.