Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Ландшафтний заказник місцевого значення «Озеро Редькіно»

Парнікоза І.Ю.

Об’єкт оголошений рішенням Київради від 27.02.2020 р. ща №149/8319. Заказник розташовано на території Оболонського району м. Києва по вул. Богатирській (виїзд на Вишгород (50.543812, 30.478489) і являє собою збережену ділянку притерасної заплави на межі з боровою терасою навколо штучного кар’єрного озера Редькине (Міністерка) площею 26 га. Загальна площа проектованого заказника 74,2 га. Площа поверхні озер Редькино – 0,46 км². В сучасному вигляді це озеро штучного походження. Має витягнуту форму з півночі на південь. Дно нерівне. Середня глибина 8-9 метрів, максимальна — 14 метрів. Вода озера гідрокарбонатно-кальцієва (Ситник та ін., 2005).

Озеро розташоване в межах притерасної заплави Дінпра, вздвож якої тягнуться окремі алювіальні дюни колишніх стариць Дніпра. Назва «Редькине» виникла від хутора Редькина, що розміщувався поряд наприкінці 19 ст. Можливо, на території сучасного озера існувало старе озеро ще в той час. Сучасний вигляд озеро набуло у 1970-і роки. У 1960-х (за іншими даними у 1936-у) біля озера виникає урядовий санаторій. Через це озеро отримало другу назву — Міністерське. Після розпаду СРСР санаторій та землі навколо перейшли Державному управлінню справами Президента. Довгий час значна територія берегу з пляжем була огороджена бетонним парканом. Паркан знесли активісти у 2014-му.

Куточок озера Редькине. Фото І.…

Куточок озера Редькине. Фото І. Парнікози, 2013 р.

Озеро Редькине або Міністерка являє собою приклад рідкісного у Києві мезотрофного озера. Фітопланкотон озера формують навесні – золотисті і датомові, влітку – синьозелені, дінофітові, криптофітові, діатомові, восени – синьозелені, діатомові і зелені водорості (Щербак, 2005).

За результатами нашого обстеження, по берегам озера існують фрагменти листяного лісу, сформованого низкою видів дерев, чагарників та ліан: верби білої (Salix alba), тополі чорної (Populus nigra), осики (Populus tremula), тополі білої (Populus alba), абрикосу (Armeniaca vulgaris), дуба (Quercus robur), сосни (Pinus sylvestris), клену американського (Acer negundo), клену цукрового (Acer sacharinum), вільхи (Alnus glutinosa), робінії (Robinia pseudoacacia), берези (Betula pendula), ліщини (Corylus avellana), в‘язу (Ulmus laevis), горіху волоського (Juglans regia), облепіхи (Hippophae rhamnoides), крушини (Frangula alnus), горобини (Sorbus aucuparia), верби сірої (Salix cinerea), верби розмаринолистої (Salix rosmarinifolia), аморфи кущової (Amorpha fruticosa), дроку фарбувального (Genista tinctoria), шипшини (Rosa canina), ожини (Rubus caesius), калини цілолистої (Viburnum lantana), дівочого винограду (Parthenocissus inserta), хмелю (Humulus lupulus). З заходу до озера примикає край борової тераси із сосновим лісом.

В лісових біотопах трапляється низка видів: ториліс японська (Torilis japonica), осока шорстка (Carex hirta), кропива (Urtica dioica), підмаренник болотяний (Galium palustre), підмаренник північний (Galium boreale), гравілат міський (Geum urbanum), перстач гусячий (Potentilla anserina), суниці лісові (Fragaria vesca), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys), гадючник (Filipendula ulmaria), парило звичайне (Agrimonia eupatoria), ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa), калюжниця (Caltha palustris), дзвоники круглолисті (Campanula rotundifolia), кульбаба (Taraxacum officinalis), рохідник плющовидний (Glechoma hederacea), чистотіл (Chelidonium majus), подорожник великий (Plantago major) та буквиця лікарська (Betonica officinalis).

В лісових біотопах зустрічаються численні гриби, зокрема підберезники (Leccinum sp.). На стовбурах дерев розвиваються лишайники ксанторія (Xanthoria parietina) та пармелія борозенчаста (Parmelia sulcata). Тут збереглися ділянки псамофітних (піщаних) лук, за участі костриці Беккера (Festuca beckeri) та булавоносця сіруватого (Corynephorus canescens) (Оляницька, Багацька, 2005). Куничник Беккера (Festuca beckeri), келерія сиза (Koeleria glauca), куничник наземний (Calamagrostis epigeios), перстач сріблястий (Potentilla argentea), авран лікарський (Gratiola officinalis), заяча капуста звичайна (Sedum maximum), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), миколайчики плоскі (Eryngium planum), волошка дніпровська (Centaurea borysthenica), цмин пісковий (Helichrysum arenarium), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), щавель кислий (Rumex thyrsiflorus), щавель горобиний (Rumex acetosella), щавель кінський (Rumex confertus), тонконіг однорічний (Poa annua), полин дніпровський (Artemisia campestris). Виявлено також розріджені зарості верби гостролистої (Salix acutifolia).

Біотопи псамофітних лук охороняються згідно Оселищній директиві ЄС. Зокрема, охороняються піонерна псамофітна рослинність: угруповання костриці-келерії – код 6120, угруповання булавоносця сіруватого – код 2330, остепнені луки – код 6210 (Siedliska – Przewodnik metodyczny). Псамофітні угруповання також охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції, а саме як євро-сибірські піонерні угруповання на карбонатних пісках. – Е1.12 (відповідник біотопу 6120 Директиви ЄС), незімкнені несередземноморські сухі кислі та нейтральні трав’яні угруповання, у тому числі континентальні трав’яні угруповання на дюнах – Е1.9, псамофітні піонерні комплекси (відповідник біотопу 2330 Директиви ЄС). Охороняється також комплекс біотопів Х35 – континентальні піщані дюни (Тлумачний.., 2017).

Ближче до озера трапляються фрагменти лук за участі такіх видів, як тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia), чина болотяна (Lathyrus palustris), кравник звичайний (Odontites vulgaris), дзвінець малий (Rhinanthus minor), стоколос безостий (Bromopsis inermis), родовик лікарський (Sanguisorba officinalis), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris), конюшина гірська (Trifolium montanum), конюшина лучна (Trifolium pratense), конюшина повзуча (Trifolium repens), горошок тонколистий (Vicia angustifolia), конюшина польова (Trifolium arvense), конюшина альпійська (Trifolium alpestre), синяк (Echium vulgare), хвощ польовий (Equisetum arvense), кмин (Carum carvi), дика морква (Daucus carota), борщівник сибірський (Heracleum sibiricum), бедринець (Pimpinella saxifraga), деревій (Achillea millefolium), лопух малий (Arctium minus), роман український (Anthemis ruthenica), лопух повстистий (Arctium tomentosum), полин гіркий (Artemisia absinthium), полин звичайний (Artemisia vulgaris), айстра верболиста (Aster salignus), череда (Bidens frondosa), волошка лучна (Centaurea jaceae), оман верболистий (Inula salicina), латук дикий (Lactuca seriola), нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum), любочки (Leontodon autumnalis), гаркуша нечуйвітрова (Picris hieracioides), золотушник канадський (Solidago canadensis), гвоздика армерієвидна (Dianthus armeria), куколиця (Melandrium album), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), чина лучна (Lathyrus pratensis), лядвинець (Lotus corniculatus), люпин (Lupinus polyphyllus), люцерна (Medicago falcatа), звіробій продірявлений (Hypericum perforatum), енотера (Oenothera biennis), перестріч (Melampyrum cristatum), вероніка довголиста (Veronica longifolia), витка гречка (Fallopia convolvulus), комонник лучний (Succisa pratensis), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), ситник стиснутий (Juncus compressus), ожика (Luzula multiflora), мітлиця велетенська (Agrostis gigantea) та тонка (Agrostis tenuis), китник лучний (Alopecurus pratensis), пахуча трава (Anthoxanthum odoratum), райграс високий (Arrhenatherum elatius), грястиця збірна (Dactylis glomerata), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos) та рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum).

Наявні також добре розвинені длянки прибережно-водної та водної рослинності. Зокрема, в її складі трапляються наступні види: бульбокомиш морський (Bolboshoenus maritimus), кушир занурений (Ceratophyllum demersum), спіроделла багатокоренева (Spirodella polyrhiza), ряска мала (Lemna minor), ряска трироздільна (Lemna trisulca), лепешняк великий (Glyceria maxima), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), рогіз широколистий (Typha latifolia), очерет (Phragmites australis), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), омег водяний (Oenanthe aquatica), елодея канадська (Elodea canadensis), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus), гірчак земноводний (Persicaria amphibia), комиш лісовий (Scirpus sylavticus), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus), водяний жовтець фенхелевидний (Batrachium foeniculaceum), сусак зонтичний (Butomus umbellatus), півники болотяні (Iris pseudacorus), а також харові водорості Chara sp. (Савицький, Зуб, 1999).

На мілководдях озера Редькино поширені, зокрема, реофільно-лімнофільні угруповання рдесника пронизанолистого та водопериці колосистої, а також монодомінантні угруповання водопериці колосистої. На мілководдях озера поширені також зарості елодеї канадської та угруповання рдесника гребінчастого (Савицький, Зуб, 1999). Під час нашого обстеження озера в 2012 р. в складі болотяної та прибережно-водної рослинності виявлено: очерет (Phragmites australis), гірчак земноводний (Persicaria amphibia), хвощ річковий (Equisetum fluviatile), омег водяний (Oenanthe aquatica), берула (Siella (Berula) erecta), ситник чорний (Juncus atratus), сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum), незабудка болотяна (Myosotis scorpioides), живокіст лікарський (Symphytum officinale), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), м’ята польова (Mentha arvensis), суховершки (Prunella vulgaris), чистець болотяний (Stachys palustris), плакун верболистий (Lythrum salicaria), плакун лозний (Lythrum virgatum), плетуха звичайна (Claystegia sepium), півники болотяні (Iris pseudacorus), зніт волосистий (Epilobium hirsutum), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), жовтець повзучий (Ranunculus repens), валеріана лікарська (Valeriana officinalis). В складі водної рослинності зростали водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), ряска мала (Lemna minor), елодея (Elodea canadensis), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoiliatus) та кушир (Ceratophyllum demersum). Необхідно зазначити, що угруповання харових водоростей (код С1.25), а також вільноплаваюча рослинність евтрофних водойм – С1.32, вкорінена занурена рослинність евтрофних водойм – угруповання рдесників, водопериці – С1.33, мілководні біотопи з водяного жовтеця (Batrachium sp.) – С1.3411, охороняються в Європейському союзі згідно резолюції №4 Бернської конвенції (Дідух, Альошкіна, 2012; Тлумачний.., 2017). Тут виявлено і рідкісні види, зокрема популяцію червонокнижної орхідеї – зозульок м’ясо-червоних (Dactylorhiza incarnata (L.) Soó), а півники болотяні (Iris pseudacorus) охороняються рішенням Київради 23.12.2004 р. за № 880/2290.

Свідченням людського впливу на екосистеми острова є наявність рудеральних, інвазивних та синантропних видів. Зокрема тут зафіксовані льонок (Linaria vulgaris), буркун білий (Melilotus albus) та лікарський (Melilotus officinalis), повитиця (Cuscuta europaea), м’яточник чорний (Ballota nigra), борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi), ваточник сирійський (Asclepias syriaca), злинка канадська (Conyza canadensis), жовтушник сірий (Erysimum canescens), мишій зелений (Setaria viridis), хріниця (Lepidium ruderale), осот польовий (Cirsium arvense), цикорій (Cichorium intybus), полоскуха (Echinochloa crusgalli), жовтозілля (Senecio vulgaris) та топінамбур (Helianthus tuberosus).

Для озера Редькине характерна багата фауна безхребетних (Ляшенко та ін., 2005). Згідно даним цих дослідників, тут відмічені: гідри (Hydra sp.); круглі черви (Nematoda); малощетинкові черви (Oligachaeta); п’явки (Hirudinea); кліщі (Acariformes); рівноногі ракоподібні (Isopoda); комахи з рядів двокрилі (Diptera), зокрема, комари-дзвінці (Chironomidae) та представники родини мокреців (Ceratopogonidae); одноденки (Ephemeroptera); бабки (Odonata), зокрема, такі види, як токнохвіст елегантний (Ishnura elegans), червоноочка-наяда (Erythromma najas); клопи (Heteroptera), зокрема, (Hebrus ruficeps), гребляк Фаллена (Sigara falleni), (Corixa linnaei); волохокрильці (Trichoptera) – Ecnomus tenellus, Mystacides asurea; плавунець (Ilybius sp.); метелики – Paraponix stratiotata та Eloephilia maculata; черевоногі молюски – котушка загорнена (Anisus vortex), котушка біла (A. albus), чашечка озерна (Acroluxus lacustris), котушка рогова (Planorbarius corneus), котушка облямована (P. planorbus), ставковик великий (Lymnea stagnalis), ставковик яйцеподібний (L. ovata), затворка (Valvata depressa), живорідки річкова (Viviparus viviparus), а також лунка річкова (Theodoxus fluviatilis). Двостулкові молюски представлені дрейсеною мінливою (Dreissena polymorpha) та іншим близьким видом дрейсеною бузькою (Dreissena bugensis) та перлівницею звичайною (Unio pictorum). На озері Редькино виявлено також наступні види бабок: тонкохвіст елегантний (Ischnura elegans), зеленотілка металева (Somatochlora metallica), рівночеревець решітчастий (Orthetrum cancellatum), шафранка червона (Crocothermis erythraea), тонкочеревець звичайний (Sympetrum vulgatum) та тонкочеревець криваво-червоний (Sympetrum sanquineum) (Хрокало, 2005).

Береги озера становлять цінний резерват для листоїдних довгоносикоподібних жуків (Назаренко, 2005). Озеро Редькине має богату іхтіофауну: тюлька чорноморсько-азовська (Clupeonella cultriventris), плітка звичайна (Rutilus rutilus), краснопірка (Scardinius erythrophthalmus), вівсянка (Leucaspius delineatus), пічкур звичайний (Gobio gobio), верховодка звичайна (Alburnus alburnus), гірчак європейський (Rhodeus amarus), плоскирка звичайна (Blicca bjoerkna), лящ (Abramis brama), щука (Esox lucius), карась сріблястий (Carassius gibelio), багатоголкова колючка звичайна (Pungitius platygaster), морська іглиця пухлощока (Syngnathus abaster), окунь (Perca fluviatilis), бичок-кругляк (Neogobius melanostomus), бичок-пісочник (Neogobius fluviatilis), бичок-гонець (Babka gymnotrachelus) (Кундієв та ін., 2005). Взимку на озері Редькине зустрічаються такі види птахів як рибалочка (Alcedo atthis) та крижень (Anas plathyrhynchos). На озері та прилеглих територіях у гніздовий період мешкають бугайчик (Ixobrichus minutus), крижень (Anas plathyrhynchos), мартин звичайний (Chroicocephalus ridibundus), крячок річковий (Sterna hirundo), курочка водяна (Galinula chloropus), деркач (Crex crex), полює боривітер звичайний (Falco tinnunculus), співають очеретянки велика (Acrocephalus arudinaceus) та лучна (Acrocephalus schoenobaenus) та кобилочка соловїна (Locustella luscinioides) (усне повідомлення В. Казанніка). Усі ці птахи охороняються Додатками до Бернської конвенції.

Документи: