Урочище Покал-Галерний острів, включаючи півострів Гострий — проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Галерний острів»

Парнікоза І.Ю.

Об’єкт включає урочище Покал, Галерний острів та півострів Гострий в межах Голосіївського району Києва. Площа проектованого заказника — 177,5 га.

Дані урочища мають дуже цікаву історію формування, яка детально описана в матеріалі Народжені річковим плином: історія урочищ Лисогір'я.

Наразі терени цих урочищ являють собою надзвичайно дикі закутки київської природи. Після зарегулюванння Дніпра та припинення щорічного затоплення піщані поверхні перевідкладених до правого берега колишніх Галерних островів — сучасного Покалу заросли листяним лісом.

Урочище Покал. Локалізація

Галерний острів. Локалізація

Півострів Гострий. Локалізація

Такі ліси формуються самосівом на вологих піщаних ґрунтах. Деревостани сформовано здебільшого вербою білою (Salix alba) та тополею чорною (осокором) (Populus nigra), рідше зустрічаються тополя біла (Populus alba), осика (Populus tremula), а в прибережній смузі — верби сіра (Salix cinerea) та тритичинкова (Salix triandra). Участь в тутешніх деревостанах мають також тополя сірувата (Populus × canescens), липа серцелиста (Tilia cordata), в’яз гладкий (Ulmus laevis) та малий (Ulmus pumila), сосна звичайна (Pinus sylvestris), клени гостролистий (Acer platanoides), татарський (Acer tataricum) та американський (Acer negundo), граб (Carpinus betulus), береза повисла (Betula pendula), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia), дуб черещатий (Quercus robur), шовковиця біла (Morus alba), вишня (Cerasus vulgaris), черемха пізня (Padus serotina) та горобина звичайна (Sorbus aucuparia) та зрідка маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia).

В деревних насадження Покалу виявлено екзотичний каркас західний (Сeltis occidentalis), батьківщина якого — Північна Америка.

Після зарегулюванння Дніпра та припинення щорічного затоплення піщані поверхні перевідкладених до правого берега колишніх Галерних островів – сучасного Покалу заросли листяним лісом.

Чагарниковий ярус сформований переважно свидиною криваво-червоною (Swida sanguinea) та аморфою кущовою (Amorpha fruticosa), також тут зростають крушина ламка (Frangula alnus), глід кривочашечковий (Crataegus rhipidophylla), калина звичайна (Viburnum opulus), свидина біла (Swida alba), облепіха (Hippophae rhamnoides), шипшина собача (Rosa canina), ожина сиза (Rubus caesius), бирючина (Ligustrum vulgare), жимолость татарська (Lonicera tatarica) та бузина чорна (Sambucus nigra). На гілках дерев подекуди зростає омела біла (Viscum album).

За даними бази inaturalist в складі чагарникового ярусу проектованого об'єкту зростають білоягідник звичайний (Symphoricarpos albus), жостір проносний (Rhamnus cathartica), верба гостролиста (Salix acutifolia), вишня повстиста (Prunus tomentosa), черемха пізня (Prunus serotina), аґрус (Ribes uva-crispa), барбарис звичайний (Berberis vulgaris) (https://www.inaturalist.org/).

Дерева обплітають ліани дівочого винограду (Parthenocissus inserta), здичавілого винограду (Vitis vinifera) та хмелю (Humulus lupulus).

В трав’яному покриві таких лісів зустрічаються компоненти різних угруповань та біотопів: кропива дводомна (Urtica dioica), паслін чорний (Solanum nigrum), дивина борошниста (Verbascum lychnitis), кравник звичайний (Odontites vulgaris), перстач неблискучий (Potentilla neglecta), лядвинець рогатий (Lotus corniculatus), бугила лісова (Anthriscus sylvestris), морква дика (Daucus carota), пастернак лісовий (Pastinaca sylvestris), бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga), ториліс японський (Torilis japonica), бутень п’янкий (Chaerophyllum temulum), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria), очиток звичайний (Sedum maximum), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), люцерна серповидна (Medicago falcatа), буркун білий (Melilotus albus), конюшина польова (Trifolium arvense), горошок мишачий (Vicia cracca) та заборний (Vicia sepium), грабельки звичайні (Erodium cicutarium), осока гостра (Carex acuta) та прибережна (Carex riparia), ситник стиснутий (Juncus compressus), холодок лікарський (Asparagus officinalis), підмаренник справжній (Galium verum), північний (Galium boreale) та чіпкий (Galium aparine), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), деревій звичайний (Achillea millefolium), лопух великий (Arctium lappa), хвощ польовий (Equisetum arvense), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata) та великий (Plantago major), зніт гірський (Epilobium montanum), осот польовий (Cirsium arvense), хондрила ситниковидна (Chondrilla juncea), полин звичайний (Artemisia vulgaris), гіркий (Artemisia absinthium), та лікарський (Artemisia abrotanum), цикорій дикий (Cichorium intybus), нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum), латук дикий (Lactuca seriola), любочки осінні (Leontodon autumnalis), гаркуша нечуйвітрова (Picris hieracioides), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata), тонкопромінник однорічний (Erigeron annuus), золотушник канадський (Solidago canadensis) та звичайний (Solidago virgaurea), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), смілка звичайна (Silene vulgaris), зірочник злаковидний (Stellaria graminea), розхідник шорсткий (Glechoma hirsuta), мітлиця тонка (Agrostis tenuis), коротконіжка лісова (Brachypodium sylvaticum), стоколос розчепірений (Bromus squarrosus), куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea), грястиця збірна (Dactylis glomerata), пальчатка кров’яна (Digitaria sanguinalis), гравілат міський (Geum urbanum), гусятник волосистий (Eragrostis pilosa), ластовень лікарський (Vincetoxicum officcinale), тонконіг стиснутий (Poa compressa) та лучний (Poa pratensis).

За даними бази inaturalist в трав’яному ярусі тутешніх лісів зустрічаються також хвощ зимовий (Equisetum hyemale), жабрій двонадрізаний (Galeopsis bifida), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia), перстач гусячий (Argentina anserina), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara), глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum) і навіть проліска дволиста (Scilla bifolia)(https://www.inaturalist.org/).

Найкраще збережені листяні ліси існують наразі у південній частині півострова Гострий. Проте окремі великі сосни свідчать, що раніше ця територія тривалий час була безлісою.

Трав’янистий покрив знижень представлений вологолюбною болотистою флорою. Тут трапляються і надзвичайно цінні види, такі як оригінальна і дуже давня папороть вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum), яка охороняється на території м. Києва рішенням Київради № 219/940 від 29 червня 2000 р. і рекомендована до внесення до Червоної книги України (Перелік рослин та тварин…; Парнікоза, Целька, 2018), а також орхідеї — коручка чемерникова (Epipactis helleborine) та болотяна (E. palustris), включені до Червоної книги України (2009а). Всі ці види до того ж представлені великими та надзвичайно життєздатними популяціями. В тутешньому лісі виявлено також надзвичайно рідкісну, занесену до Червоної книги України (2009а) орхідею жировик Льозеля (Liparis loeselii). В 2020 р. в урочищі знайдено також червонокнижні пальчатокорінник м'ясо-червоний (Dactylorhiza incarnata), зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata) та любку (Platanthera sp.).

На значній площі півострова Гострого збереглися фрагменти сухих ксерофітних дніпровських лук, сформованих переважно пісколюбними злаками: кострицею Бекера (Festuca beckeri), куничником наземним (Calamagrostis epigejos) та кипцем сизим (Koeleria glauca). Флористичне ядро утворюють гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii), енотера дворічна (Oenothera biennis), щавель горобиний (Rumex acetosella) та кислий (Rumex acetosa), миколайчики плоскі (Eryngium campestre), очиток звичайний (Sedum maximum) та їдка (Sedum acre), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), полин дніпровський (Artemisia campestris) та волошка дніпровська (Centaurea borysthenica).

У складі таких угрупувань зростають козельці українські (Tragopogon ucrainicus), внесені до Європейського Червоного списку 1991 р. (Европейский Красный список.., 1992), а також очиток шестирядний (Sedum sexangulare), який знаходиться тут на східній межі ареалу.

За даними бази inaturalist на піщаних підвищеннях урочищ Покал-Галерний острів зростають також: гвоздика перетинчаста (Dianthus membranaceus), козельці звичайні (Tragopogon dubius), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), цибуля овочева (Allium oleraceum), роман руський (Anthemis ruthenica), мак дикий (Papaver rhoeas), воловик лікарський (Anchusa officinalis), мітлиця велетенська (Agrostis gigantea) та дивина фіолетова (Verbascum phoeniceum) (https://www.inaturalist.org/).

На берегах Дніпра та Галерної затоки панує прибережно-водна та водна рослинність. Прибережно-водна рослинність представлена заростями таких рослин, як очерет (Phragmites australis), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia) та широколистий (Typha latifolia), бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus), сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum), леерсія рисовидна (Leersia oryzoides), череда тридільна (Bidens tripartita), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata), авран лікарський (Gratiola officinalis), перстач повзучий (Potentilla reptans), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), сусак зонтичний (Butomus umbellatus) та плакун лозний (Lythrum virgatum). Тут виявлена також їжача голівка пряма (Sparganium erectum) — вид, який охороняються рішенням Київради 23.12.2004 р. за № 880/2290 (Перелік рослин та тварин…).

За даними бази inaturalist у вологих біотопах та прибережно-водній рослинності урочищ Покал-Галерний острів зростають також: щавель прибережний (Rumex hydrolapathum), гірчак почечуйний (Persicaria maculosa), череда листяна (Bidens frondosa), цибуля гранчаста (Allium angulosum), жовтий осот болотний (Sonchus palustris), осока Мікелі (Carex michelii), ситняг болотяний (Eleocharis palustris), деревій верболистий (Achillea salicifolia), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), ситник членистий (Juncus articulatus), плакун верболистий (Lythrum salicaria), стрілиця звичайна (Sagittaria sagittifolia) та рідкісний смикавець бурий (Cyperus fuscus) (https://www.inaturalist.org/).

Участь у формуванні водної рослинності приймають глечики жовті (Nuphar lutea), угрупування яких охороняються Зеленою книгою України (2009). Тут також наявні водяний горіх плаваючий (Trapa natans) та сальвінія плаваюча (Salvinia natans) — реліктові водні рослини, занесені до Червоної книги України (2009а), а їх угруповання — до Зеленої книги України (2009). Крім того, звичайними видами є рдесник гребінчастий (Potamogeton crispus), різуха морська (Najas marina), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), жабурник (Hydrocharis morsus-ranae) та ряска мала (Lemna minor). Верхня частина Галерної затоки (сучасна затока Миколайчик) повністю заросла прибережно-водною рослинністю, тут наявні лише окремі плеса. В нижній частині цієї затоки мають місце суцільні зарості сальвінії. Великі зарості водяного горіха зростають також в Кулястій затоці на північ від півострова Гострий (50.371219, 30.573436). Глечики жовті поширені вздовж південного узбережжя Галерної затоки та дніпровського узбережжя півострова Гострий. Дуже рідко трапляється латаття біле (Nymphaea alba), яке охороняється на території м. Києва рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…), а його угрупування — Зеленою книгою України (2009). Зарості латаття присутні в районі мису Корчі (50.365436, 30.562633), де багато затоплених пнів на мілководді. Затоплені корчі тягнуться вздовж східного узбережжя півострова Гострий.

За даними бази inaturalist у складі водної рослинності проектованого заказника зустрічаються також кушир занурений (Ceratophyllum demersum), завитка ряснокоренева (Spirodela polyrhiza), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus), рдесник блискучий (Potamogeton lucens) (https://www.inaturalist.org/).

Антропогенний вплив виявляється в наявності низки заносних видів. Це ваточник сирійський (Asclepias syriaca), злинка канадська (Conyza canadensis), квасениця прямостояча (Xanthoxalis stricta), м’яточник чорний (Ballota nigra), лутига розлога (Atriplex patula), лутига видовженолиста (Atriplex oblongifolia), лутига татарська (Atriplex tatarica), лобода біла (Chenopodium album), берізка (Convolvulus arvensis), пирій (Elytrigia repens), гусятник малий (Eragrostis minor), полуниці (Fragaria × ananassa), чорнокорінь лікарський (Cynoglossum officinale), коноплі (Cannabis sativa), мишій зелений (Setaria viridis), портулак городній (Portulaca oleracea), спориш (Polygonum aviculare) та льонок (Linaria vulgaris).

За даними бази inaturalist з заносних рослин на території проектованого заказника можна зустріти також такі види: топінамбур (Helianthus tuberosus), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), полум’янка гарна (Gaillardia pulchella), геліопсис соняшникоподібний (Heliopsis helianthoides), нетреба східна (Xanthium orientale), ячмінь мишачий (Hordeum murinum), плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli), водяний хрін лісовий (Rorippa sylvestris), персикарія м'яка (Persicaria mitis), мишій сизий (Setaria pumila), гусятник полабський (Eragrostis albensis), лобода бурякова (Chenopodium betaceum), мірабіліс ночецвітий (Mirabilis nyctaginea)(https://www.inaturalist.org/).

На території об’єкту наявні угруповання, які охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції та Оселищною Директивою Європейського союзу: вербові та тополеві ліси, псамофітні комплекси, луки та водна рослинність (Siedliska — Przewodnik metodyczny, Тлумачний.., 2017).

У складі флори мохів урочища Покал 04.05.2019 р. виявлено Leskea polycarpa, Ceratodon purpureus, Brachythecium salebrosum, Brachythecium rutabulum, Platygyrium repens, Orthotrichum speciosum, Orthothrichum pumilum, Synthrychia ruralis, Hypnum cupressiforme, Amblystegium serpens, Pylasia polyantha, Polytrichum piliferum, Pleurozium schreberi, Bryum moravicum, Bryum caespiticium (Дослідження І. Парнікози та М. Вежгоня, 2019 р.).

Надзвичайно різноманітним є тваринний світ зазначених урочищ. Зокрема, на великих заростях хвилівника острова Галерний існує популяція включеного до Червоної книги України (2009b) метелика поліксени (Zerynthia polyxena). Тут також зустрічаються червонокнижні подалірій (Iphiclides podalirius) та махаон (Papilio machaon). Багатим є світ комах урочища, тут виявлено бабок: красуню блискучу (Calopteryx splendens), плосконіжку звичайну (Platycnemis pennipes), бабку чотириплямисту (Libellula quadrimaculata), бабку червону (Leucorrhinia rubicunda) та занесену до Червоної книги України (2009b) бабку дозорця-імператора (Anax imperator).

На заплаві постійно зустрічаються також плазуни: черепаха болотяна (Emys orbicularis) і вуж звичайний (Natrix natrix). Тутешні деревостани дають можливість для гніздування великій масі горобиних птахів, зокрема соловейка східного (Luscinia luscinia). З птахів, що охороняються згідно Додатку ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979), в урочищах відмічені сіра (Strix aluco) та вухата сови (Asio otus), великий яструб (Accipiter gentilis), рибалочка (Alcedo atthis) та сіра куріпка (Perdix perdix), включена до Додатку ІІІ до Бернської конвенції. На численних озерах острова Галерний зустрічаються чорний (Chlidonias niger) та річковий крячки (Sterna hirundo), а також бугайчик (Ixobrychus minutus). Натомість малий крячок (Sternula albifrons), який включений до Червоної книги України (2009b), годується на Галерній затоці.

Завдяки скиданню теплої води з ТЕЦ Покальским каналом, взимку вода тут не замерзає, тож формуються скупчення зимуючих мартинів та качок. Акваторія напроти Корчуватого, зокрема Галерна затока та прилеглі ділянки Дніпра, має важливе значення як місце зимівлі таких рідкісних включених до Червоної книги України (2009b) птахів як гоголь (Bucephala clangula) та орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla). Зустрічається також рідкісний крех великий (Mergus merganser). Тут також зимують у значній кількості крижень (Anas platyrhynchos), попелюх (Aythya ferina), лиска (Fulica atra), жовтоногий мартин (Larus cachinanns), рибалочка (Alcedo atthis) та чапля сіра (Ardea cinerea) (Пшеничний, 2007; Пшеничний та ін., 2009). У особливо суворі зими чисельність гоголя, креха та мартинів сизого (Larus canus) та жовтоногого на незамерзлій ополонці тут може сягати до 1200 особин (Бюллетень РОМ, 2017). Також у холодні зими коло ополонок тримається зимняк (Buteo lagopus) (Домашевський, 2002а).

Під час прольоту та літування у прибережній рослинності та на плесі Галерної затоки і дніпровському узбережжі півострова Гострий тримаються численні коловодні птахи, зокрема, маса крижня (Anas platyrhynchos), зустрічаються також пірникоза велика (Podiceps cristatus) та чорношия (P. nigricollis), попелюх (Aythya ferina), чернь чубата (A. fuligula), чирянки велика (Anas querquedula) та мала (A. crecca), квак (Nycticorax nycticorax), а також сіра (Ardea cinerea) та біла (Egretta alba) чаплі. Окрім того, неодноразово тут на прольоті спостерігалася занесена до Червоної книги України (2009b) скопа (Pandion haliaetus). На піщаному узбережжі тримаються кулики побережник чорногрудий (Calidris alpina) та пісочник малий (Charadrius dubius), занесений до Червоної книги України (2009b) кулик-сорока (Haematopus ostralegus), мартини звичайний (Chroicocephalus ridibundus), сизий (Larus canus), чорнокрилий (L. fuscus), сріблястий (L. argentatus) та малий (Hydrocoloeus minutus).

C. О. Лопарев (1996) знаходив на піщаних дюнах Галерного острова виплювки орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) включеного до Червоної книги України (2009b).

Цінні тутешні урочища і для ссавців. На території об’єкту в 2004 р., зокрема, зафіксований заєць сірий (Lepus europaeus).

В 2017 р. розпочалася забудова урочища Покал під Лисою горою. Усю територію острова Галерний роздано під забудову. Наразі урочище Покал частково забудоване житловим комплексом «SVITLO PARK».

Додаткові джерела:

Київський водоспад. Вигляд

Київський водоспад. Локалізація

Вужачка та коручка болотяна в урочища Покал, 2019 р.

Пальчатокорінник м'ясо-червоний, урочище Покал, 2020 р.

Фотогалерея урочища Покал-Галерний острів, 2020 р.

Рідкісні рослини урочища Покал-Галерний острів, 2020 р.

Гриб-поплавок в урочищі Покал, 2020 р.

Риби Галерної затоки: лин і ротань. Фото М. Погребиського (2022 р.)

Травневе урочище Покал (2021 р.)

Вивірка, урочище Покал, 04.03.2015 р.

Зморшок їстівний, урочище Галерний острів, 2023 р.

Унікальний природний об'єкт Києва-Галерний острів планують знищити забудовники. Одночасно створення тут заповідної зони заблокувала депутат Лимар (2023 р.)

Один з вікових дубів на Галерному острові (2023 р.). Фото Л. Капшученко

Галерний острів та урочище Покал-перлини Києва, які ми скоро можемо втратити (2023 р.)

Гніздо ос, Галерний острів, 2023 р.

Їжачі голівки прямі, озеро Миколайчик (2023 р.)

КЕКЦ почав суд на захист Галерного острова, 2023 р.

Новий суд на захист Галерного острова (2023 р.)

Чорношия гагара поблизу Корчуватого, 29.10.2023 р. Фото M. Петелітский

Мор риб-голок на Дніпрі (2025 р.)

Матеріали статті дозволяється використовувати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike.