Гідрохімічна характеристика
Дністровського водосховища

Феноли

Мирослав Спринський, Марія Балучинська

Феноли належать до ряду ароматичних вуглеводневих сполук. За кількістю гідроксильних груп у молекулі їх розрізняють на одно-, дво- та багатоатомні, найпростішим гомологічним членом одноатомних фенолів є оксибензол – С6Н5ОН. Прості за будовою феноли добре розчиняються у воді, складніші – у спирті, ефірі, бензолі. При взаємодії з лужними елементами вони утворюють феноляти – солеподібні речовини.

У поверхневі води феноли надходять зі стічними водами нафтопереробних, лісохімічних, коксохімічних, анілінофарбових підприємств, теплових електростанцій, нафтогазодобувних промислів. Феноли утворюються також і в природних умовах при процесах метаболізму водних організмів, біохімічному окисленні і трансформації органічних речовин у воді та донних відкладах. Значна їх частина легко окислюється з утворенням складних гумусоподібних та інших стійких сполук. Висока розчинність та низька адсорбція донними відкладами і завислими речовинами зумовлюють їх накопичення у природних водах.

З огляду на високу токсичність та канцерогенність, концентрація фенолів для питної води не повинна перевищувати 0.001 мг/л. У незабруднених та слабозабруднених річкових водах їх вмісти звичайно не перевищують 0.020 мг/л [2]. Ґрунтові води містять 0.4 – 3.0 мг/л фенолів, при середньому 1.1 мг/л. В артезіанських водах концентрація фенолів становить 0.05 – 3.00 мг/л [2]. Підземні води в районі розвантаження містять 0.45 мг/л. Крім негативного впливу на живі організми високі концентрації фенолів значною мірою руйнують в водах кисневий режим.

Таблиця 4:4 Концентрація фенолів у водах Дністровського водосховища

При визначенні концентрацій фенолів у Дністровському водосховищі застосовано спеціально розроблений екстракційно-спектрофотометричний метод сумарного визначення концентрації фенолів в природних водах [4]. Встановлення ступеню забруднення фенолами Дністровського водосховища проводилось за аналізами десяти проб води, відібраних у десяти пунктах водосховища від р.Тернави до дамби Дністровської ГЕС. В усіх пробах виявлені концентрації фенолів, які в 10 – 50 разів перевищують ГДКв та ГДКв.р. (таблиця 4:4). Середня їх концентрація в 26 разів вища за гранично допустиму. Тобто вода Дністровського водосховища є значно забрудненою фенолами. Якщо при водопостачанні вода піддається хімічній обробці, то для життєдіяльності організмів при такій концентрації фенолів існує реальна загроза. Ця проблема є особливо актуальною, якщо врахувати, що велика роль в використанні Дністровського водосховища надається веденню рибного господарства.

Феноли, на відміну від більшості металів, що швидко акумулюються у донних відкладах, завдяки своїй високій міграційній здатності переміщуються на значні відстані, при цьому накопичуються у водному середовищі. Лише незначна їх частина піддається адсорбції теригенними чинниками вод. Відповідно, Дністровське водосховище виступає певною мірою як акумулятор фенольних забруднень, що надходять разом з поверхневими та ґрунтовими водами з величезної території його водозбору.

Особливо впливає на забруднення фенолами в басейні водозбору Дністровського водосховища густа сітка об'єктів нафтогазодобувної промисловості (Передкарпатська нафтогазоносна область). Так, у водах, що в великій кількості видобуваються з нафтою і газом, концентрація фенолів може досягати 10 мг/л і більше. Звичайно, частина таких вод закачується назад в надра, решта ж може скидуватись у поверхневі водотоки без очистки. Аномально високі кількості фенолів містяться у стічних водах нафтопереробних заводів (Дрогобич, Борислав, Надвірна, Долина, Івано-Франківськ). До забруднення природних вод фенолами в регіоні вагомо спричиняються також лісохімічні комбінати, лакофарбні, хімічні заводи, теплові електростанції, магістралі нафтопроводів та інші промислові установи. Очисні споруди основних об'єктів-забрудників не справляються з великою кількістю стічних вод. Далекою від досконалості є й сама система очистки цих споруд. Часом стічні води скидаються в поверхневі водотоки взагалі без відповідного очищення. Відтак, велика кількість неочищених або очищених недостатньо виробничих стоків потрапляє у річкові води басейну живлення р.Дністер, а звідти й у водосховище.

Зрозуміло, що для більш повної й усталеної характеристики забруднення Дністровського водосховища фенолами необхідні відповідні обстеження як водосховища, так і басейну його водозбору, причому особливу увагу слід приділити ділянкам, де забруднення природних вод є найвірогіднішим.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ