«О, плачте над тими…»

Дж. Г. Байрон
переклад Володимира Самійленка

О, плачте над тими, що плачуть край рік Вавілону,

Над тими, чий храм у руїнах, а край тільки сниться.

О, плачте, бо Юдина арфа не дасть уже дзвону!

О, плачте – де бог жив, безбожні там стали селиться.

І де вже Ізраїль скривавлені ноги обмиє?

Коли вже Сіон знов співатиме співи чудовні?

Чи скоро від гімнів Іюдиних серце зрадіє,

Що билось так хутко на їх голоси невимовні?

Племена вандрівні, підбились ви, серце втомили.

Чи знайдете ж спочин? Чи злинете духом угору?

Пташина гніздо своє має, лисиця теж нору,

В людей є свій край, а в Ізраїля тільки могили.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Зоря». – 1896. – Ч. 1. – 1 (13) січ. – С. 11. Підпис: В. Сивенький. Вірш входив у збірку «Україні». Подається за виданням 1906 р.

Переклад вірша «Oh! weep for those…» з циклу «Єврейські мелодії» Байрона. Вірш створено за мотивами псалмів Давидових, у яких ідеться про полонення Ізраїля вавілонянами.

Ізраїль – тут: ізраїльський народ.

Сіон – гора (пагорб) у Єрусалимі; за іудейськими релігійними уявленнями, священне місце, на якому перебуває бог.

Переклад цього ж вірша Байрона здійснив М. Костомаров («Журба єврейська», 1841).

Подається за виданням: Самійленко В. Твори. – К.: Дніпро, 1990 р., с. 274.