АЕС випробовує нас
П.Положевець. Київська область
Конференція комсомольців Чорнобильської атомної станції припала на завершальний етап ліквідації наслідків аварії, що стала серйозним екзаменом і уроком, перевіркою кожного.
Ситуація вимагала максимальної мобілізації сил, високої організованості та відповідальності. Тепер можна впевнено сказати, що комсомольці і молодь витримали складне випробування. У звітній доповіді, з якою виступив секретар комітету комсомолу Чорнобильської АЕС О.Бочаров, насамперед йшлося про мужність і героїзм тих, чиї імена вже стали біографією комсомолу. Ударно працювали комсомольці, готуючи до пуску перший і другий енергоблоки. Зразки ударної праці, професійної майстерності, витримки і мужності демонстрували комсомольці В.Белобан, О.Зеліков, О.Кедровських, В.Єфремов та десятки і сотні інших. Їхню працю відзначено нагородами ЦК ВЛКСМ, грамотами Центрального Комітету комсомолу України.
Комітет комсомолу, відзначив доповідач, спрямовував свої зусилля на вирішення конкретних справ. Комсомольці взяли на себе розшук рідних, близьких у перші післяаварійні дні, відправляли у піонерські табори дітей працівників станції. Комітет комсомолу предметно займався дозвіллям у базовому таборі «Казковий». Майже щодня тут відбувалися творчі вечори і диспути.
Разом з тим аварія яскраво висвітлила й недоліки. Деякі комсомольські активісти виявилися психологічно не підготовленими, нездатними працювати в екстремальних умовах. Вони не змогли стати справжніми лідерами свого комсомольського осередку, як, наприклад, В.Лойтер, І.Корольов, В.Виговський. Нині їх увільнено від обов’язків секретарів комсомольських організацій. Чи випадково це? Аварія показала: комітет комсомолу і раніше не досить займався добором і розстановкою кадрів. Ватажків часто обирали, не враховуючи думку колективу, за анкетними даними [1]. Комітет комсомолу не проявив принциповості. Все це також стало однією з причин того, що з тисячі комсомольців, які вибули з організації у зв’язку з аварією, з обліку знялися лише 520.
Нинішня звітно-виборна кампанія проходила тут у складних обставинах. Атомна станція працювала вахтовим методом. Йшла перебудова структурних підрозділів. Об’єднували і розділяли цехи й відділи. Потрібна була серйозна допомога з боку Прип’ятського міськкому і Київського обкому комсомолу. На жаль, її не дочекалися. Члени міськкому комсомолу побували лише на п’яти зборах з дев’ятнадцяти, тільки на двох зборах побували представники обкому комсомолу. Тож і не дивно, що чимало з них проходили на низькому організаційному рівні.
Сталося так, що після аварії деякі керівники цехів не враховували думки комсомольських організацій при комплектуванні служб, вахт, розподілі житла. Знизилася також увага секретарів партійних організацій цехів і підрозділів до комсомольських справ. Напередодні комсомольських зборів були направлені у відрядження секретарі комсомольських організацій реакторного цеху і АТП О.Крайнов і Г.Аваков. Ніхто не поцікавився, як ідуть справи у цих комсомольських організаціях, хто замінить секретарів. Доповідач висловив думку про те, щоб партком станції періодично заслуховував звіти секретарів партійних організацій і керівників підрозділів про роботу з молоддю.
Промовці підтримали принциповий діловий тон доповіді комітету комсомолу. Йшлося про формалізм в організації соціалістичного змагання комсомольсько-молодіжних колективів, у науково-технічній творчості, безсистемну роботу «Комсомольського прожектора». Секретар комсомольської організації відділу ядерної безпеки А.Теребов зупинився на недоліках в організації дозвілля і спортивної роботи. З переселенням на Зелений Мис у культурно-масовій роботі настало затишшя. Потрібно немало попрацювати і над ефективною організацією вільного часу тих експлуатаційників, що мешкають у Києві. Тут безперечно потрібна допомога Київського міськкому комсомолу. У виступі секретаря комсомольської організації турбінного цеху С.Шаршуна йшлося про підвищення відповідальності за дотримання трудової і технологічної дисципліни, якості роботи. О.Бураков із служби радіаційної безпеки зажадав поліпшення стилю роботи комітету комсомолу.
Секретар комсомольської організації цеху теплових і підземних комунікацій К.Величковський говорив про шефство над сім’ями загиблих і потерпілих під час аварії. Всі наголошували: потрібно активніше впроваджувати практику звітів рядових комсомольців, дотримуватись вимог Статуту ВЛКСМ і виконувати особисті доручення. Але при цьому не допускати кампанійщини.
Про завдання, які стоять нині перед усім персоналом атомної, зокрема молоддю, говорив у своєму виступі генеральний директор нового виробничого об’єднання «Комбінат» Є.Ігнатенко. Нині об’єднання координує і спрямовує всю роботу в тридцятикілометровій зоні.
– Ми поступово входимо в плановий, стабілізований ритм. Звичайно, становище поки що складне. Потрібно в стислі строки провести планові і капітальний ремонти. Йде звичайна робота у незвичайній ситуації. Аварія показала, що над усе потрібно бути пильними і дисциплінованими. У нас перед очима – приклад того, що може статися, коли не дотримуватись технологічної дисципліни. Я хочу просити комсомол взяти шефство над селищем Зелений Мис. Будьте там справжніми господарями. Не чекайте, доки прийде хтось з адміністрації і… замінить вам перегорілу лампочку. Комсомольській організації варто подумати про план забудови нового міста Славутич, щоб не спізнитись із пропозиціями щодо молодіжних клубів, спортивних комплексів, дитячих майданчиків…
У суворих випробуваннях змужніли комсомольці АЕС. Вони беруть на себе більш складні завдання, утверджують єдність слова і діла.
Радянська Україна, 1986 р., 24.11, № 270 (19775).
[1] Звичайно, демократам можуть здатись дивними вибори без урахування думки колективу, який, власне, шляхом голосування і має висловити свою думку. Але в СССР під “виборами” завжди розуміли підбір і затвердження відповідної особи вищим начальством.
З даної статті чітко видно, що в надзвичайних умовах не було часу і сил на дотримання звичайних совєтських церемоній, тому про комсомол і профспілки усі просто забули. Роль їх була ніяка.