Хроніки Мексиканської долини

Переклади, вступ і коментарі Віктора Талаха

Київ – 2026

Зміст

Abstract 3

Загальна характеристика текстів 4

Транскрипція 6

Хронологічні нотатки 7

Історія мешіків за їхніми малюнками 20

Андре Теве. Історія мешіків (перекладена з іспанської) 89

Літопис Кваутітлана 115

Бернардіно де Саагун. Загальна історія подій у Новій Іспанії. Книга восьма 248

Домінго Франсіско Де Сан-Антон Муньйон Чімальпаін Кваутлеваніцін. Записи про прибуття мешіків астеків, коли вони прибули сюди до Мешіко Теночтітлана 253

Історія Тлатілолько з найвіддаленіших часів 274

Іменний покажчик 331

Джерела ілюстративних матеріалів 355

Зміст 356

Мексика до іспанського завоювання – це незвичний для нас барвистий і водночас суворий та жорстокий світ, вдивляючись у який ми набуваємо можливість краще розуміти свій власний. Стосовно давніх індіанців Центральної Мексики нам і нашим сучасникам певною мірою пощастило: відомості про них ми маємо не лише від безголосих археологічних артефактів, нехай подекуди величних і з видатними художніми якостями, але й зі свідчень самих носіїв зниклої культури. Ці свідчення у перші десятиріччя після Конкісти були занотовані частково європейськими місіонерами, частково – індіанцями, які навчилися писемності на основі латиниці та стали фіксувати на папері історичну пам’ять свого народу.

Оскільки для опанування індіанціями європейської писемності знадобився певний час, найбільш ранні перекази про індіанську минувшину були зроблені іспанцями. Першим відомим істориком індіанської Мексики виявився францисканець Андрес де Ольмос. Читачеві пропонуються два тексти, що вважаються викладами історичного твору Ольмоса: «Історія мешіків (чи мексиканців) за їхніми малюнками» та «Історія мешіків, перекладена Андре Теве».

Найдавнішим історичним текстом, складеним індіанцями латиницею, вважається «Літопис Тлателолько», хоча наведена в ньому дата «1528 рік» піддається сумніву, можливо, це час створення малюнкового протографу пам’ятки.

Латинізованою транскрипцією, «озвучкою» іншого малюнкового документу, «Кодексу Ботуріні», що з’явився ймовірно невдовзі після іспанського завоювання, є повідомлення Чімальпаіна «Записи про прибуття мешіків астеків, коли вони прибули сюди до Мешіко Теночтітлана».

Енциклопедичний характер має складений у 1570 році «Літопис Кваутітлана», чиєю особливістю є широке використання матеріалів не лише з Теночтітлана та Тлателолько, але й з інших міст-держав Мексиканської долини.

Ці тексти є досить різноманітними за змістом: окрім власно щорічних записів вони містять міфологічні оповідання, тематичні розповіді, біографії та навіть драматичний твір – п’єсу про порятунок Несавалькойотля, наведену в «Літопису Кваутітлана». Індіанське світосприйняття не бачило принципової відмінності між міфічними та історичними подіями, перші непомітно перетікають у другі, подекуди важко визначити, чи є певний персонаж історичною постаттю чи міфологічним образом. При цьому, центральномексиканські літописи є доволі густонаселеними: у п’яти текстах, що висвітлюють події з початку ІХ століття до 1522 року, згадуються понад 780 діючих осіб.

За літературною майстерністю ці пам’ятко, можливо, поступаються написаним пізніше блискучим творам Фернандо де Альва Іштлільшочітля чи монументальним зведенням Дієго Дурана або ж «найстараннішого» Хуана де Торкемади. Проте, вони створені або безпосередньо людьми, вихованими в дохристиянському культурному середовищі, або на основі їхніх повідомлень. Отже, відомості, що в них містяться, зазнали мінімального спотворення, неминучого в процесі передавання інформації від автора до автора.

Перекладач має надію, що ці джерела, наскільки йому відомо вперше перекладені українською, будуть цікавими та корисними як фахівцям – історикам, етнографам і літературознавцям, так і всім, хто виявляє інтерес до історії та культури індіанців Центральної Америки.

Київ, 6 вересня 2026 р.

Повний текст роботи (PDF, 22 Мб) мозна завантажити тут: academia.edu