Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історія / Козацька Україна 16 – 18 ст.… / 3. «Країна козаків» у… / 3. 3. Відображення історичного аспекту в «Описі…

Козацька Україна 16 – 18 ст. у французьких історичних дослідженнях

3. «Країна козаків» у французькій історичній літературі другої половини ХVІІ ст.

3. 3. Відображення історичного аспекту в «Описі України» Боплана

Луняк Євген

Честь своєрідного «першовідкривача» козацької України для французів належить Гійому Левассеру де Боплану, «Опис України» якого став найголовнішою працею про наш край не лише у Франції, але й у Європі. Книга, яка набула такої популярності, була видана у Руані в 1660 р. й з того часу багаторазово перевидавалася. Цій публікації передувала менш відома робота Боплана з тієї ж теми «Опис країв Польського королівства», надрукована також в Руані в 1651 р. Однак видана накладом лише сто примірників, вона швидко розійшлася, до того ж читачі потребували більшої інформації про країну на сході Європи, де розгорталися грандіозні події [442].

Своє першочергове значення для дослідників України на Заході праця Боплана зберігала понад століття, витримавши згодом багато перевидань та перекладів європейськими мовами (французькою, англійською, німецькою, голландською, латинською, польською, російською та українською, загалом близько півсотні перевидань) [443]. Жоден серйозний історик не починав писати про Україну, не ознайомившись з цим твором. Можна стверджувати, що Боплан відіграв щодо козацької України ту ж саму роль, що й Колумб для Америки. Про Україну писали й раніше, але вперше з’явився цікавий детальний яскравий опис цієї землі, людиною яка прожила тут 17 років, добре вивчила її історію, звичаї та культуру й залишила цю країну саме напередодні найбільшого з козацьких повстань.

Боплана у Франції вважали головним фахівцем та авторитетом з української проблематики. Зважаючи на те, що українська війна та справи козаків були тоді на слуху, про них регулярно повідомляли європейські газети, твір французького військового інженера здобув неабияку популярність. Своє значення в якості важливого джерела з історії України праця Боплана зберігає й понині.

Важливе місце займає «Опис України» Боплана й у вітчизняній історіографії. Відомо, що перший скорочений виклад змісту «Опису» був надрукований у петербурзькому часописі «Северный архив» у 1825 р. [444] А перший російський переклад повного тексту твору був опублікований у 1832 р. [445]

Хоча з французьким оригінальним виданням в Російській імперії окремі фахівці були вже знайомі до того, саме цей устряловський переклад дозволив ознайомитися з твором всім бажаючим. Необхідно відмітити, що саме це видання було настільною книгою для Гоголя при написанні ним «Тараса Бульби» [446]. Не забув класик помістити й постать французького військового інженера до своєї повісті. Там він керує польською артилерією у битві проти козаків і захоплюється мужністю та відвагою запорозьких лицарів. Щоправда, Гоголь залишив у повісті француза безіменним [447].

В 1896 р. був опублікований уточнений російський переклад Катерини Миколаївни Мельник-Антонович під загальною редакцією Володимира Боніфатійовича Антоновича [448].

В подальшому твір Боплана неодноразово перевидавався в Україні та Росії [449].

Ім’я Боплана відоме в Україні значно краще, ніж на його батьківщині. За останні два століття у вітчизняній історіографії накопичився великий масив досліджень, присвячених аналізу діяльності Боплана в Україні та насамперед його «Опису». Сучасна «бопланіана» нараховує сотні назв. Найкращий аналіз цього питання, на наш погляд, був здійснений Дашкевичем [450]. Ми звернемо увагу в першу чергу на історичні екскурси в творі Боплана. Звичайно, автора важко назвати істориком. Він насамперед професійний військовий інженер і картограф. Трохи курйозно виглядає те, що прізвище картографа Beauplan перекладається з французької, як «гарний план». Інша складова його прізвища Le Vasseur у перекладі зі старофранцузької означає «васал» (le vassal).

Сам Боплан у своєму зверненні до читача наприкінці твору відзначав брак літературного досвіду:

«Сподіваюся, що ви милосердно пробачите мене, якщо наведені мною свідчення не прийдуться вам до смаку, та шляхетно вибачите мої скромні здібності писати краще, бо я вважав це негідним шевальє, присвятивши своє життя перекопуванню землі, відливанню гармат і вибухам пороху» [451].

Наслідуючи традиції сучасних йому космографічних описів, Боплан описує все що привертало його увагу в Україні. Тут бачимо свідчення про місцевість, кліматичні умови, побут і звичаї народу, економіку, суспільний поділ, тваринний і рослинний світ, оточуючі Україну землі та їх населення. Багато уваги приділено козакам, їхній організації, військовій майстерності, ремісництву, промислам. Не оминає автор і своїх роздумів і здогадок про минуле краю, яке він теж в силу своїх здібностей і можливостей намагався дослідити: «Я зацікавився дослідженням історії Русі, аби дізнатися що-небудь про давні часи цього краю, тому розпитав кількох їхніх найрозумніших мужів», хоча й занотовує далі, що результат його пошуків виявився доволі скромним [452].

Одним з перших вітчизняних бопланознавців, який звернув увагу не тільки на джерелознавчий, а саме на історико-дослідницький аспект «Опису України», можна вважати Василя Григоровича Ляскоронського (1860-1928) з його розвідкою «Гильом Левассер-де-Боплан и его историко-географические труды относительно Южной России» (1901). В цій роботі Ляскоронський зазначав: «Как видно из сочинения, Боплан не ограничивался только собиранием сведений о современном состоянии Украины, но старался, по возможности, познакомиться и с ее историей, хотя это знакомство в силу невысокого уровня исторической науки в то время, и не отличалось ни глубиной, ни обстоятельностью… Вообще, по богатству географических, этнографических и исторических данных, по меткой характеристике населения в разных областях Польского государства в половине ХVІІ в. и прекрасному описанию находящихся на юге соседних племен, сочинение Боплана занимает одно из видных мест в исторической науке» [453].

Очевидно, Боплан не був знайомий з працями своїх попередників, де подавалися свідчення про українські землі. До такого висновку підштовхує повна оригінальність його свідчень про цю територію. Це стосується як термінології, яку він наводить в польському чи українському звучанні, так і абсолютної відсутності чіткої інформації про минуле цього краю, що неодноразово тиражувалася в різноманітних історичних, публіцистичних чи космографічних нарисах західноєвропейських авторів. У Боплана немає жодного посилання на праці інших авторів, хіба що крім Біблії, слова якої він згадує, описуючи наліт сарани на Україну в 1645-1646 рр. та порівнюючи її з відомою восьмою карою єгипетською [454].

В той же час він проводить досить цікаві паралелі з тим, що бачив в інших країнах або достеменно знав про них, що краще нам дозволяє зрозуміти загальну ерудицію автора. В першу чергу порівняння баченого ним в Україні стосується, звичайно, його батьківщини. Наприклад, місцеву хворобу гостець (goschest), яка в українців відома також як ковтун, Боплан порівнює з відповідним захворюванням у Франції й згадує, що з успіхом лікував тутешнє населення від цієї недуги тими засобами, якими на його батьківщині лікують сифілітиків [455]. Говорячи про те, з якою легкістю татари перепливають разом з конями води Дніпра, він зауважує, що навряд чи вони змогли б з такою спритністю перетнути води Сени, які є легшими від дніпрових і складнішими для плавання [456]. Щоправда, як знаємо з історії, козаки в 1814 р. таки купатимуть своїх коней в Сені.

Польську шляхту Боплан співставляє зі знаттю Франції, Німеччини, Італії та Іспанії, відмічаючи шанобливе ставлення в Речі Посполитій до будь-якого шляхтича, незважаючи на його майновий стан. Характерною рисою шляхти є добре володіння латиною, яку вони студіюють з дитинства та якою складені всі їхні закони. Боплан пише, що без знання цієї мови кар’єра в державі неможлива [457]. Така ремарка в устах француза невипадкова, бо на середину ХVІІ ст. на його батьківщині французька мова в літературі вже взяла гору над латиною.

Проте з усіх порівнянь Боплана найбільш цікаві саме ті, що стосуються країн Азії, Африки та Америки, у яких він, вірогідно, побував. Наприклад, він двічі повторює в творі, що мощі святих у Києво-Печерській Лаврі йому дуже нагадують єгипетські мумії, за винятком того, що шкіра перших не є такою темною та твердою [458]. Щоправда, саме тут автор припускається очевидної історичної помилки, вказуючи, що тіла київських святих зберігаються в цьому місці вже понад півтора тисячоліття. Нескладний арифметичний підрахунок показує, що, таким чином, християнство мало б ствердитися на цих землях в І – на початку ІІ ст., тобто в часи перших апостолів та іх учнів. Навіть якщо взяти до уваги традиційну легенду про подорож Андрія Первозванного по Дніпру, то все одно важко уявити собі утворення постійної потужної християнської общини в районі Києва тоді, коли в усій Європі адепти цієї релігії являли ще нечисленні громади. До того ж інформація про хрещення Русі князем Володимиром наприкінці Х ст. була добре відомою на заході й наводилась в багатьох творах.

А ось руйнацію та занепад квітучого колись Києва, причини чого Боплан не пояснює, він відсуває на дев’ять століть від свого часу, тобто на середину VІІІ ст. [459] Отже, як можна побачити, Боплан досить слабко орієнтувався в часовому вимірі та історичних подіях. Як позначив сучасний французький історик Ярослав Лебединський у примітках до французького перевидання твору Боплана в 2002 р.: «Все це свідчить про скупість історичних пізнань Боплана… або ж його місцевих інформаторів» [460].

Також цікавим є порівняння Бопланом швидкості течій повільних українських річок з швидкоплинною течією вод Босфору [461].

Але, якщо відомості про країни Старого Світу, подані мимохідь Бопланом сприймаються достатньо легко, то наведення ним фактів з країв більш віддалених може викликати певне настороження, недовіру та сумнів у ймовірності їх відвідування автором. Насамперед, це стосується свідчень про Мадагаскар. Розповідаючи, як вариться татарська шурпа, Боплан порівнює її з кулінарією тубільців цього африканського острову [462].

Одразу слід зауважити, що автор жодного разу не обмовився про особисте відвідування ним Константинополя, Єгипту чи Мадагаскару, тому не можна стверджувати абсолютно точно про його перебування там. Разом з тим у творі він щоразу відзначає окремо ті події чи явища, які не бачив особисто, а лише чув про них, про згадані географічні місця таких ремарок немає. Яскраві й оригінальні порівняння Боплана наштовхують на думку, що він бачив на власні очі те, про що писав. Принаймні, вся його книга вирізняється цим. Що ж стосується Нового Світу, то про своє відвідування Вест-Індії Боплан говорить прямо. Паралелі з Америкою в нього наведені двічі. В першому випадку він порівнює зовнішній вигляд кримських татар з індіанцями Мараньяни [463]. В другому – говорить, що бачив у Вест-Індії (дослівно в «Індіях» – Indes) річкових птахів подібних до українських [464].

Немає підстав не довіряти словам Боплана про перебування в Південній Америці. Цю подію можна пов’язати з експедицією Даніеля де ла Туша в 1612-1615 рр., в ході якої на узбережжі Бразилії була закладена французька колонія Сен-Луї, названа так на честь короля Людовіка ХІІІ, що незабаром була захоплена португальцями. Нинішній Сан-Луїс – столиця бразильського штату Мараньян – виросла саме на цьому місці. Також непрямим підтвердженням перебування Боплана в Америці є накреслений ним в 1649-1650 рр. ескіз плану Картахени [465].

Здається, жоден з вітчизняних дослідників не звертав уваги на той факт, що Боплан належав до відомого й розгалуженого нормандського роду Левассерів (пізніша приставка «де Боплан», походить від назви маєтку, яким володів його батько), багато з представників якого були гугенотами в ХVІ-ХVІІ ст. Форт Сен-Луї, заснований в Мараньяні де ла Тушем, одним з лідерів протестантів, задумувався як зародок «Екваторіальної Франції», основу якого мали б скласти саме гугеноти. Також саме до цього часу належать згадки про морського офіцера, капера Франсуа Левассера (?-1652), також гугенота, який, будучи гарним військовим інженером, зміцнив французькі укріплення на острові Тортуга та побудував там фортецю. Останній цілком може виявитися родичем Боплана. В цьому контексті можна згадати й відомого дещо пізніше французького пірата Олів’є Левассера (?-1730), що уславився своїми зухвалими діями в Антлантиці та Індійському океані й заснував свою базу саме на Мадагаскарі.

Нормандці – відомі мореходи, тому теоретично уявляється можливим, що до потрапляння на Україну в 1630 р. молодий Боплан зміг побувати в Новому Світі та в інших країнах. Відвідати Константинополь він міг і в період перебування в Україні, наприклад, в складі якоїсь польської делегації. Можливо, саме любов’ю до моря пояснюється потяг Боплана до описів річок, берегів, переправ, стрімкості течії, способів подолання водних перепон, річкової флори та фауни тощо. Цікаво відмітити, що згадуючи про старовинну українську традицію вважати справжнім козаком лише того, хто подолав на човні всі дніпрові пороги, автор з іронією, але й не без домішку самохвальства, зауважує, що, оскільки він виконав цю місію та дійшов аж до Хортиці, то, «у відповідності до цього звичаю, може вважатися справжнім козаком» [466].

Отже, якщо припустити, що Боплан насправді відвідав всі ті країни, про які пише, тоді слід визнати, що своїми мандрівками він майже здійснив навколосвітню подорож. Відомий український дослідник діяльності Боплана Дашкевич сприймав на віру його перебування в Америці, а щодо Мадагаскару зауважив: «Питання про те, чи Боплан, у якого, без сумніву, були мандрівничо-авантюристичні риси характеру, особисто побував на цьому острові, залишається відкритим» [467]. Принаймні, реальність подібних мандрів є цілком прийнятною. Можна згадати, що трохи молодший його сучасник голландець Ян (Жан) Янсен Стрюйс, або Стрейс, який також залишив цікаві та цінні свідчення про Московію, донських козаків, запорожців і татар, багаторазово перевидані французькою мовою, протягом 35 років відвідав різні місця Африки й Азії (зокрема, Мадагаскар, Індію, Сіам, Батавію, Японію та Персію), встиг повоювати з турками на боці венеціанців у Середземномор’ї, послужити московському царю Олексію Михайловичу, стати очевидцем повстання Степана Разіна та побувати в кавказькому полоні [468].

Одним з головних нововведень Боплана стосовно вивчення України, було запровадження у французькій літературі самого терміну «Україна». Він одним з перших використовує це абсолютно нове для більшості французів поняття, яке до того з’являлося лише на окремих європейських картах. Щоправда, у Боплана цей термін подано як «Укранія» (Ucranie) [469] чи «Окранія» (Ocranie) [470], але загалом в його праці небагато понять, які б абсолютно відповідали українській фонетиці. Хоча транскрибовані ним французькою слова в більшості випадків вгадуються досить легко. Цікаво відзначити, що поняття «Ucranie», винесене в заголовок, в самому творі Боплана більше жодного разу не зустрічається, крім авторського звернення до короля Яна ІІ Казимира, натомість в тексті твору чотири рази згадується слово «Ocranie». В той же час на більшості карт, підготовлених ним, чітко можна побачити латинський напис «Ukraina» [471].

«Україна», за баченням Боплана, це південно-східна територія Речі Посполитої, оточена Трансільванією, Московським царством та Кримським ханством і населена козаками. Загалом можна умовно локалізувати цей регіон межами Середньої Наддніпрянщини, що простягнувся з півночі на південь від земель Київщини до Запоріжжя. Так, наприклад, про острів Томаківка французький картограф свідчить, що той розташований ближче до козацьких володінь, ніж до меж Татарії [472].

Однак, описуючи «країну козаків», французький автор постійно вживає традиційні на той час для європейської історіографії дефініції «Русь», «руси», «русини» (Russіe, Rus, Russiens). Поняття «Русь» для означення козацького краю в тексті твору використовується більше двох десятків разів, тобто в шість разів частіше, ніж позначене у заголовку поняття «Україна» [473]. Боплан постійно підкреслює, що козаки та русини – це одне й те саме: «оскільки ми говоримо про русинів або козаків (рuis que nous sommes sur le discours de nos Rus ou Cosaques)» [474], «вони [козаки – Є. Л.] є грецької віри, яка, на їхній мові, зветься руською (іls sont Grecs de Religion appeliez en leurs langues Rus)» [475], татари грабують і уводять в рабство «цих бідних русів (ces malheureux Rus)» [476]. За Бопланом, козаки говорять «руською мовою», мають «руську шляхту» [477]. Це свідчить як про традиційність терміну «Русь» в тогочасній західній літературі, так і про загальну вживаність цієї ідентифікації на українських землях, що повністю відповідає джерельним свідченням вітчизняної історії.

У французькому перевиданні «Опису України» (2002) слова «Russe» та «Russіe» часто доповнені примітками «український» та «Україна», також на початку твору зауважено, щоб не збивати з пантелику французьких читачів, що терміни «Russіe», «Russiens», «Russe», стосуються виключно України та українців, Росія та росіяни ж означені у Боплана поняттями «Moscovie» та «Moscovites» [478].

У своєму творі Боплан не виокремлює історію козацької країни з іншої інформації, проте свідчення, подані ним про Україну, дають можливість зрозуміти його уявлення про минуле цих земель.

Оскільки більшість його повідомлень грунтуються на тому, що сам він бачив і чув (власне це й визначає найбільшу цінність твору як історичного джерела), не знаючи практично нічого про долю цього краю до приїзду сюди, французький картограф припускається інколи помилкових суджень при аналізі минулого. Так, як зазначалося вище, виходячи з хибного уявлення, що територія України в давні часи була залита морем, бо має рівнинний характер, а її старовинні міста розташовані на пагорбах, він висловлює припущення, що місто Переяслав «є містом не дуже давнім, бо лежить у низині» [479]. Не відповідає дійсності й наступна теза Боплана: «коли давній Київ був у блиску слави, протока, що веде повз Константинополь, не була ще відкрита» [480]. Оглядаючи графіті Святої Софії, він датує їх вік у більш ніж 14 століть (des iscriptions grecques de plus de 1400 ans), тобто періодом І-початку ІІІ ст., роблячи тисячолітню похибку [481].

Боплан майже не орієнтується в подіях історії України, що відбулися у часі віддаленому від нього більш ніж на століття, тому й намагається уникати хронологічних дефініцій, які майже скрізь помилкові, замінюючи їх словами «колись», «давно», «раніше» і т. п.

Разом з тим він зібрав досить багато фактичного матеріалу про минуле України, розпитуючи, по можливості, місцевих мешканців й оглядаючи пам’ятки старовини, такі як фрески та мозаїки Софії Київської, мощі святих Києво-Печерської лаври, церкви й укріплення Канева, руїни Кременчуцької фортеці тощо. Очевидно, мовою спілкування в такому випадку могла бути латина, яку вивчали всі освічені люди того часу. Наприклад, та ж Києво-Могилянська колегія, названа Бопланом «університетом чи академією», готувала кадри з грунтовним знанням латинської мови та культури, а добре знання латини шляхтою відмічав він сам.

Загальні та фрагментарні уявлення Боплана про минуле України, викладені ним у творі, можна скласти в наступну картину. Спочатку більшість цієї території була залита морською водою, яка зійшла близько 2 тис. років тому. Проте вже в цей час виник Київ та інші найдавніші міста України, яку він частіше називає Руссю. Тут правили князі, які вже від самих початків християнства сприйняли цю віру «за грецьким обрядом». Між іншим, Боплан говорить, що найдавнішою назвою Київа була «Кізовія» (Kisovie) [482]. Очевидно, тут треба відмітити помилку друку чи письма, а в оргиналі мало стояти «Кийовія» (Kijovie). Однак це твердження буде згодом сприйняте деякими західними дослідниками. Так, за століття після Боплана його повторить Вольтер [483].

Появу християн у Києві та будівництво тут найголовніших святинь Боплан відносить до часу перших апостолів. Він справедливо наголошує вже на початку твору, що Київ – одне з найдавніших міст Європи [484] й, коротко зауваживши про його колишню славу, повідомляє, що «близько дев’яти століть тому він був майже повністю зруйнований» внаслідок війн і пожеж, які тягнуться майже безперервно до його часу [485] (хронологічна помилка тут очевидна). З контексту можна здогадатися, що головними винуватцями занепаду колись блискучої столиці Русі стали татари, з якими козаки воюють і досі. Боплан нічого не говорить про походження козаків, вважаючи їх «русинами», тобто українцями, лише пов’язаними з військовою службою.

Цікаво відзначити, що автор жодного разу не говорить про спорідненість «русинів» і «московитів», на чому наголошували майже всі його попередники, очевидно, через недостатню обізнаність з історією Русі. Після занепаду та спустошення України татарами, які згодом стали васалами турецького султана, її територію поступово підкорила Польща, а майже вся українська знать ополячилася та покатоличилася, крім невеликого числа дрібної шляхти, яка продовжує триматися канонів «грецької віри».

Значно краще Боплан обізнаний з подіями, що належать до його сучасності. Він знає про турецько-татарські напади на Україну, про майже щорічні морські походи козаків, які грабували Крим, руйнували Анатолію, здобували Трапезунд і спалили околиці самого Константинополя [486], про велику війну на Поділлі в 1620-1621 рр., про яку повідомляє, що для переправи 600-тисячної армії султан Осман ІІ побудував міст неподалік Ізмаїла [487]. Згадує він про захоплення донськими козаками Азова й утримування ними цієї фортеці до 1642 р. [488] Але найкраще йому відомі події, звичайно, в яких він сам брав безпосередню участь: козацькі повстання, війни з московитами, турками та татарами в 1632-1633 рр. [489], будівництво фортеці Усть-Савроні, або Нового Конецполя в 1634-1635 рр., неподалік Очакова [490], створення Кодацької фортеці та зруйнування її козаками Івана Сулими (Soliman) в 1635 р. та подальшу її відбудову [491], побудова фортеці в Кременчуці в 1635 р. [492], розгром повстанців Павлюка під Кумейками військами Миколи Потоцького [493] та спалення Черкас в 1637 р. [494]

Найголовніша історична подія, наведена в праці Боплана, відбулася вже після його від’їзду з України, але саме вона, маючи гучний резонанс у Європі, очевидно, стала каталізатором до написання всього твору. Мається на увазі початок Хмельниччини та розгром польського війська під Корсунем 26 травня 1648 р. [495] Поза сумнівом, Хмельницького Боплан міг знати особисто.

Отже, праця Боплана відкриває собою цілу низку французьких видань, присвячених Хмельниччині, створених у середині ХVІІ ст. Саме цей твір став одним з джерел до написання «Історії війни козаків проти Польщі» Шевальє й, вірогідно, саме Боплан був одним з інформаторів автора ще однієї козакознавчої розвідки того часу Лінажа де Восьєнна [496].


Примітки

442. Перналь А., Ессар Д. Гійом Ле Вассер де Боплан військовий інженер, картограф, автор // Боплан і Україна… – С. 34-35.

443. Там само. – С. 35.

444. Дашкевич Я. Р. Гійом Левассер де Боплан // Дашкевич Я. Постаті… – С. 148.

445. Боплан Гильом Левассер де. Описание Украины… – 1832.

446. Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 5.

447. Дашкевич Я. Р. Гійом Левассер де Боплан // Дашкевич Я. Постаті… – С. 148-149.

448. Описание Украины Боплана // Мемуары относящиеся к истории Южной Руси. Вып. ІІ (первая половина ХVІІ ст.). Перевод К. Мельник. Под ред. В. Антоновича. – К.: Типография Корчак-Новицкого, 1896. – С. 289-388.

449. Ляскоронський В. Г. Гильом Левассер-де-Боплан и его историко-географические труды относительно Южной России. – К.: Типография И. И. Чоколова, 1901. – VIII+40 с.; Боплан Г. Л. де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990; Боплан Г. Л. де. Описание Украины / РАН; Институт славяноведения; Федеральное архивное агентство; Российский гос. архив древних актов; НАН Украины; Институт украинской археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского / А. Л. Хорошкевич (отв. ред.), З. П. Борисюк (пер.с фр.), Я. Р. Дашкевич (вступ.ст.). – М.: Древлехранилище, 2004. – 575 с.; Боплан Гійом Ле Вассер де. Опис України / Володимир Косик (пер. з фр.). – 1998; Боплан Г. Л. де. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. – 1990 та ін.

450. Дашкевич Я. Бібліографічна Бопланіана // Боплан і Україна.. – С. 294-318; Дашкевич Я. Гійом Ле Вассер де Боплан. Перспективи досліджень // Боплан і Україна… – С. 7-14.

451. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 144; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 114.

452. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 41; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 29.

453. Ляскоронський В. Г. Гильом Левассер-де-Боплан и его историко-географические труды относительно Южной России… – С. VI.

454. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 111; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 84-85.

455. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 107-108; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 82.

456. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 88; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 65.

457. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 128; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 100.

458. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 43-44; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 31.

459. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 42; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 29.

460. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 42.

461. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 42; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 29.

462. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 76; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 56.

463. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 72; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 51-52.

464. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 117; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 91.

465. Перналь А., Ессар Д. Гійом Ле Вассер де Боплан військовий інженер, картограф, автор // Боплан і Україна… – С. 34.

466. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 55; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 38.

467. Дашкевич Я. Гійом Ле Вассер де Боплан. Перспективи досліджень // Боплан і Україна… – С. 8.

468. Путешествия по России голландца Стрюйса… – С. 5-108; Стрейс Я. Три путешествия / Пер. Э. Бородиной. Ред. А. Морозова («Иностранные путешественники о России»). – М. ОГИЗ-Соцэкгиз, 1935. – 415 с.; Стрейс Я. Три путешествия. М.: Александрия, 2006. – 495 с.; Struys J. Les voyages de Jean Struys en Moscovie, en Tartarie, en Perse, aux Indes, & en plusiers autres pais etrangers. Accompagnez de remarques particulieres sur la qualite, la religion, le gouvernement, les coutumes & le negoce des lieux qu’il a vus; avec quantite de figures en taille-douce; dessinees par lui-meme, & deux lettres qui traitent a fond des malheurs d’Astracan. Par Mr Glanius. – Amsterdam: Chez la Veuve de Jacob van Meurs, 1681. – 360 p.; Struys J. Les voyages de Jean Struys en Moscovie, en Tartarie, en Perse, aux Indes, & en plusiers autres pais etrangers. Accompagnez de remarques particulieres sur la qualite, la religion, le gouvernement, les coutumes & le negoce des lieux qu’il a vus; avec quantite de figures en taille-douce; dessinees par lui-meme, & deux lettres qui traitent a fond des malheurs d’Astracan. Par Mr Glanius. – Amsterdam: Au depens de la Companie, 1720. – Т. 1. – 340 p.; Т. 2. – 300 p.; Т. 3. – 300 p. etc.

469. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 20, 21.

470. Ibid. – P. 63, 85, 99, 118.

471. Перналь А., Ессар Д. Гійом Ле Вассер де Боплан військовий інженер, картограф, автор // Боплан і Україна… – С. 19-25.

472. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 56; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 40-41.

473. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 33, 33, 34, 38, 39, 41, 45 (bis), 46 (bis), 47 (bis), 48, 49, 53, 56, 57, 58 (bis), 81, 100, 107, 116.

474. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 107; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 81.

475. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 38; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 26.

476. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 81; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 60.

477. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 39-40, 53, 116; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 27, 38, 90.

478. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 33.

479. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 46; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 32-33.

480. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 41; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 29.

481. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 33; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 22.

482. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 33; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 22.

483. Voltaire. Oeuvres completes. – T. 24. – 1784. – Р. 42.

484. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 33; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 22.

485. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 41-42; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 29.

486. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 33; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 22.

487. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 64; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 47.

488. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 60; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 44.

489. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 133-134; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 105.

490. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 61; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 44-45.

491. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 51; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 36-37.

492. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 47; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 33.

493. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 51; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 37.

494. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 47; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 33.

495. Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie. – 2002. – P. 56; Боплан Гійом Левассер де. Опис України; Меріме П. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький. – 1990. – С. 41.

496. Дашкевич Я. Гійом Ле Вассер де Боплан. Перспективи досліджень // Боплан і Україна… – С. 12-13.

Подається за виданням: Євген Луняк Козацька Україна 16 – 18 ст. у французьких історичних дослідженнях. – К.-Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2012 р., c. 96 – 106.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 4500

Модифіковано : 2.06.2014

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.