2.9.5. Острів Муромець у 1943-1990 рр.

Парнікоза І.Ю.

«Змінилося якісно і кількісно озеленення Дарницького та Дніпровського району, в яких довгі роки були піщані пустоші. Зона лісопаркових господарств тут займає чи не перше місце в Києві за площею зелених насаджень — 17 200 га. Броварський лісовий масив, урочища Чорторий та Муромець, острови старого русла Дніпра дозволяють організувати будь-які форми відпочинку для мешканців не тільки лівого берега Дніпра але й правобережних районів міста»

М.М. Шулькевич, Т.Д. Дмитренко, 1978.

У описуваний період острів Муромець загалом зберігав свої абриси набуті в попередні періоди. Зміни пов’язані з ним викликані будівництвом Київського (1964 р.) та Канівського (1976 р.) водосховищ (що змінили гідрорежим), а також прокладанням через нього Північного мостового переходу з Московським мостом.

На мапі Києва 1945 р. ми бачимо тогочасну топографію острова Муромець, що свідчить про природний стан заплави на ньому. Окремі озера позначені, але не підписані. Наявні також не підписані протоки Бобровня (зберегла свою назву і по сьогодні) та протока, яка в ХІХ-поч. ХХ ст. носила назву Небишівська. Зазначено не підписані озера Глибоке (станом на 1902 р – Житецьке) та Лопуховате (станом на 1902 р. – Лопух). На Десенці показані окремі острівці. На мапі зазначено межу міста Києва, яка проходить від північного закінчення протоки Бобровня, перетинаючи острів, далі по східному берегу Десенки. Зазначено також Небишівську протоку, зачаток сучасного острова Міжмостний (колишнього острова Іловатий) в якості півострова, відділеного від острова Муромець суч. затокою Чорторий (колишня протока – Чорторий). Аналогічною, але з меншою деталізацією показана ситуація на топооснові Генерального плану 1947 р.

Рис. 2.9.5.1. Острів Муромець на мапі Києва 1945 р.: 1 – найбільш північно-західний рік острова Муромець, 2 – майбутнє оз. Кільнище, 3 – невеликі острівці на Десенці, 4 – межа міста Києва, 5 – оз. Глибоке (кол. озеро Житецьке), 6 – оз. Лопуховате (кол. озеро Лопух), 7 – кол. о. Іловатий – майбутній острів Міжмостний, 8 – перешийок між Муромцем та Трухановим – затока Чорторий між ним та Міжмостним островом, 9 – протока Бобровня, 10 – Небишівська протока

Рис. 2.9.5.2. Острів Муромець на топооснові Генерального плану Києва 1947 р.: 1 – найбільш північно-західний рік острова Муромець, 2 – майбутнє оз. Кільнище, 3 – протока Бобровня, 4 – оз. Глибоке (кол. озеро Житецьке), 5– оз. Лопуховате, 6 – Небишівська протока, 7 – суч. Міжмостний острів, 8 – перешийок між Трухановим та Муромцем

На обох мапах ми бачимо продовження формування північно-західного рогу острова Муромець і утворення суч. о. Крайній (назва наша). Формування цих структур відбувалося і відбувається в наш час за рахунок наносів гирла Десни.

Рис. 2.9.5.3. Острів Муромець на фрагменті схеми функціонального розподілу територій Генплану Києва 1947 р.: 1- 1 – найбільш північно-західний рік острова Муромець, 2 – острівець на Десенці, 3 – озеро Глибоке (кол. озеро Житецьке), 4 – протока Бобровня 5– оз. Лопуховате, 6 – Небишівська протока, 7 – суч. Міжмостний острів, 8 – перешийок між Трухановим та Муромцем

Рис. 2.9.5.4. Острів Муромець на фрагменті Генерального плану 1953 р.: 1- 1 – найбільш північно-західний рік острова Муромець, 2 – озеро Кільнище, 3 – протока Бобровня, 4 – суч. Міжмостний острів, 8 – перешийок між Трухановим та Муромцем

Аналогічно до попередньої але більш схематично ситуацію подано на фрагменті Генерального плану 1947 р. та мапі Києва 1953 р.

На детальній мапі 1960 р. ми можемо побачити багато цікавих деталей відносно острова Муромець. Північна частина Муромця має висоту 90-95 м.н.р.м. На північно-західному узбережжі острова Муромець показано зарості чагарників. Нижче цього півострова наявна піщана мілина та острів Крайній – назва наша. Позначено та підписано озеро Кільнище. Район центральної частини острова Муромець – має висоту біля 90 м. Тут зазначено озеро Глибоке (підписане), протока Бобровня (підписане як озеро), по середині підписане урочище Муромець. Підписано озеро Лопуховате. Тут розташовано будинок. Правий берег острова Муромець також позначений як вкритий чагарниками.

У цей час ми можемо зафіксувати, що сучасний острів Лопухуватий все ще складав єдине ціле з островом Муромець.

Рис. 2.9.5.5. Острів Муромець на мапі Києва 1960 р.: 1 – найбільш північно-західний рік острова Муромець, вкритий чагарниками, 2 – острів Крайній, 3 – острівець в районі греблі, 4 – озеро Кільнище, 5 – озеро Глибоке, 6 – протока Бобровня, 7 – урочище Муромець, 8 – оз. Лопуховате, 9 – острів Оболонський

Рис. 2.9.5.6. Острів Муромець – узбережжя (зліва) в районі Подільського залізничного мосту на знімку 1964 р. З права – земснаряд під Оболонню. Подільський залізничний міст ще має різнокаліберні ферми

Рис. 2.9.5.7. Острів Муромець – узбережжя на знімку 1964 р. Помітний піщаний незакріплений західний кліф острова, над яким зеленіє тополевий ліс

Рис. 2.9.5.8. Острів Муромець – узбережжя на знімку 1964 р.: тимчасові місця відпочинку: військовий намет та дерев’яна альтанка для перевдягання, моторний човен та рибалки на березі

На фотографіях 1964 р. ми можемо побачити береги острова Муромець. Вони мають піщані пляжі, які в той період вже використовувалися населенням. На пляжі потрапляли на власних моторних човнах чи за допомогою перевізників. Знімки свідчать що тут існувала елементарна пляжна інфраструктура (наприклад роздягальня). В районі сучасної Оболоні працює земснаряд.

Рис. 2.9.5.9. Острів Муромець на фрагменті Генерального плану 1966 р.: 1 – найбільш північно-західний рік острова Муромець, 2 – урочище Кільнище, 3 – проектований канал скиду води з Десенки у Дніпро, 4 – суч. Міжмостний острів

Рис. 2.9.5.10. Острів Муромець на фрагменті аерофотозйомки Києва 1968 р.: 1 – найбільш північно-західний рік острова Муромець, 2 – озеро Кільнище, 3 – острів в районі перешийка між о. Муромець та лівим берегом в районі поч. Десенки, 4 – протока Бобровня 5 – озеро Глубоке, 6 – озеро Лопуховате, 7 – Небишівська протока, 8 – суч. Міжмостний острів, 9– перешийок між Трухановим та Муромцем та затока Чорторий

Цікавим є зображення Муромця на матеріалах Генерального плану 1966 р. Тут ми бачимо проектовану трасу північного мостового переходу. Тут було зведено в 1970-х рр. Московський міст. Окрім того, ще один мостовий перехід планувався значно на північ від попереднього. Цікавими були також плани пустити Десенку через острів Муромець до Дніпра.

Найкраще уявлення про непорушену заплавну структуру дає фрагмент аерофотозйомки 1968 р. На фото помітно натуральну структуру заплавних проток та озер острова.

Рис. 2.9.5.11. Острів Муромець на схемі Києва, 1973 р. Надзвичайно схематично позначені дві частини острова розділені протокою Бобровня

Рис. 2.9.5.12. Острів Муромець на схемі Києва, 1978 р. з наслідками гідронамиву: 1 – протока Бобровня, 2 – Небишівська протока, 3 – урочище в районі озера Лопуховате, 4 – о. Міжмостний, 5 – затока Чорторий

Початок активному освоєнню Муромця поклало зведення 1976 р. Московського мосту. Московський міст забезпечив автомобільне сполучення не тільки з придеснянським лівобережжям, але й відкрив доступ на Муромець, а також встановив автомобільне сполучення зі створеною на Трухановому острові зоною відпочинку. Автодорога сюди пролягла дамбою, що сполучає Труханів та Муромець і в якості Труханівської вулиці протягнулась островом аж до виходу з пішохідного мосту.

Рис. 2.9.5.13. Острів Муромець на схемі Києва, 1979 р. позначено пляжі на західному узбережжі острова та приплав Вигурівщина

Рис. 2.9.5.14. Острів Муромець на схемі Києва, 1979 р.: позначено приплав Вигурівщина на острові Муромець та розташований на північ від нього приплав «Гирло Десни», в районі Московського мостового переходу позначено паркінг

У 1970-х рр. до північної рекреаційної зони включено парк Дружби Народів в урочищі Чорторий – один з самих великих у Києві (острів Муромець) — 211 га. Його перша черга закладена 1972 р. на площі у 75 га (архітектори В. Г. Отрощенко, В. К. Юхно та В. В. Титов). Структура парка сформована так, що його центральна частина має загальноміське значення. Тут створювалася Площа знамен біля головного входу, прикрашена фонтаном «Єдність» і оригінальним сонячним годинником. Вона переходить в алею дружби народів, яка закінчується Площею 50-річчя СРСР та Площею мітингів. Композицію планувалося завершити пагорбом Дружби Народів висотою 20 м. з меморіалом Дружби та гербами союзних республік. Підходи до нього мали бути оформлені у вигляді 15 пелюсток, озеленених та індивідуально оформлених для кожної республіки (Шулькевич, Дмитренко, 1982; Вакулишин, 2014).

У цьому описі читач, знайомий з Києвом, з легкістю пізнає так зване «коло» у парку Дружби народів, яке є рештками цієї незакінченої композиції. Наявні компоненти планування були реалізовані 1976 р. Зокрема, через протоку Бобровня було перекинуто парковий міст.

Рис. 2.9.5.15. Острів Муромець на схемі Києва, 1979 р. з наслідками гідронамиву: 1 – острів Оболонський, 2 – урочище в районі озера Лопуховате, 3 – о. Міжмостний, 4 – затока Чорторий

Рис. 2.9.5.16. Острів Муромець на фото 1970-х рр.

Рис. 2.9.5.17. Планування паркової зони на о. Муромець на схемі Генерального плану 1986 р.: Південна частина острова Муромець з дорогами на насипних дамбах та територією парку Дружби Народів

Рис. 2.9.5.18. Острів Муромець на схемі 1987 р.: 1 – найбільш північно-західний рік острова Муромець, 2 – острів в районі перешийка між о. Муромець та лівим берегом в районі поч. Десенки, 3 – урочище Кільнище, 4 – протока Бобровня 5 – о. Оболонський, 6 – урочище в районі озера Лопуховате, 7 – о. Міжмостний, 8– протока між о. Труханів та о. Муромець

Як зазначають М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко (1982):

«Окремі паркові споруди розміщуються на штучно-створених гірках для захисту від затоплення. Вся територія парку буде розділена на зони тихого відпочинку, культурно-просвітницької роботи, масових розваг, спортивних, національних ігор, дитячого містечка. В парку передбачені пішохідні, велосипедні маршрути та маршрути для кінних прогулянок, електрокарів та електробусів, організована автостоянка на 500 авто. Парк «Дружби Народів» і острів Муромець, що озеленюється в наш час стануть місцем відпочинку в природному середовищі для мешканців майбутнього нового житлового утворення – Вигурівщини-Троєщини».

Детальний план розвитку парку «Дружби народів» та прилеглих територій знаходимо в матеріалах Генерального плану 1986 р. Тут помітні сучасні поїдені гідронамивом Троєщини абриси Муромця та окремого острова Лопухуватий. Тут ми також бачимо план ще одного мостового переходу на північ від Московського мостую

Однак станом на 1990 р. цей парк так і залишився не закінченим. На схемах Києва 1989-90 рр. можна побачити деякі додаткові деталі: приплав «Зелений бір» на Муромці в гирлі р. Десни, підписані заплавні озера, а також те саме коло в парку Дружби Народів. Зауважимо, що межа міста Києва в цьому районі трохи змінилася. Хоча вона так як і раніше (в 1945 р. перетинала центральну частину острова Муромець, вона тим не менше тепер уходила по Десенці на північ, включаючи до Києва значну частину лівобережної троєщинської заплави.

Рис. 2.9.5.19. Острів Муромець на мапі 1989 р.: 1 – приплав «Зелений бір», 2 – найбільш північно-західний рік острова Муромець, 3 –озеро Кільнище, 4 – острів в районі перешийка між о. Муромець та лівим берегом в районі поч. Десенки, 5 – протока Бобровня, 6 – озеро Глибоке, 7 – урочище в районі озера Лопуховате, 8– площа 15 братніх республік, 9 – о. Оболонський, 10 – рештки Небишівської протоки, 11 – база відпочинку, 12 –розв’язка на Московському мостовому переході, 13 – о. Міжмостний, 14 – межа міста Києва

Рис. 2.9.5.20. Острів Муромець на схемі блакитної зони Києва 1990 р.: 1 – найбільш північно-західний рік острова Муромець, 3 – озеро Кільнище, 4 – острів в районі перешийка між о. Муромець та лівим берегом в районі поч. Десенки, 5 – протока Бобровня, 6 – озеро Глибоке, 7 – урочище в районі озера Лопуховате, 8– площа 15 братніх республік, 9 – о. Оболонський, 10 – рештки Небишівської протоки, 11 – база відпочинку, 12 – розв’язка на Московському мостовому переході, 13 – о. Міжмостний, 14 – межа міста Києва

На схемі Київської блакитної зони 1990 р. ми також бачимо, що східне узбережжя Муромця вже сильно пошкоджено внаслідок гідронамиву нового житлового масиву Троєщина. Помітний зведений в рамках закладки парку Дружби Народів місток на протоці Бобровня. Нижче кола братніх республік а західному березі острова показано базу відпочинку Київського військового округу «Десна», приплави та пляж. Тут також помітно окремий відділений від Муромця та лівого берега острів Лопухуватий.