2.9.7. Долобецький острів – урочище Горбачиха у 1943-1990 рр.

Парнікоза І.Ю.

«Парк 50-ти річчя Жовтня та Долобецький острів із великою кількістю пляжів являють собою частину Дніпровського парку. Разом з Трухановим островом тут утворився суцільний зелений масив на площі 845 га. В літні дні його відвідують біля 200 тис. людей. В найближчий час намічено зв’язати усі острови Дніпровського парку мстами та прогулянковими доріжками, а Долобецький острів перетворити на дитяче містечко».

М.М. Шулькевич, Т.Д. Дмитренко, 1982

Урочище Горбачиха (довоєнне урочища Кодачек) на всіх картографічних матеріалах описуваного періоду має сучасні абриси. Загалом характерна конфігурація урочища простежується ще на початку ХХ ст. С. Вакулишин (2014) стверджує, що назва урочища Горбачиха усталилася ще на зламі 1940/50-х рр. З доступних нам картографічних матеріалів, вперше ця назва фігурує на схемі Києва 1989 р. В післявоєнні роки на півдні Горбачихи розташовувалася база Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР) «Русанівка».

В літературі стверджується, що Горбачиха має деревні насадження з другої половини 1950-х рр. ХХ ст. Від Русанівських садів урочище відокремлено 1974 р. потужною дамбою. Площа урочища близько 100 га (Вакулишин, 2014).

У післявоєнний час остаточно сформувався у сучасному вигляді острів Долобецький. На плані Києва 1945 р. він все ще складається з двох частин. Сучасна ж форма цього острова склалася в 1950-ті рр. Причина об’єднання обох частин сучасного острів Долобецький залишається до кінця не зрозумілою. Імовірно, внаслідок замулення протоки поміж обома частинами, утворився єдиний острів довжиною майже 2,5 км та шириною до 600 м. острів На місці протоки залишилися сучасні неглибоке Центральне озеро та Рогоподібна затока.

Рис. 2.9.7.1. Урочища Горбачиха та Долобецький острів на мапі 1945 р.: 1 – сучасне урочище Горбачиха, 2 – протока Чорторий, 3 – Долобецька протока, 4 – північна частина сучасного острова Долобецький, 5 – північна частина острова сучасного острова Долобецький

Рис. 2.9.7.2. Урочища Горбачиха та Долобецький острів на мапі 1947 р.: 1 – північна частина сучасного острова Долобецький, 2 – південна частина сучасного острова Долобецький

Лісові насадження на острові відносяться до 2-ї половини 1950-х рр. (Вакулишин, 2014).

Рис. 2.9.7.3. Урочище Горбачиха (1) та Долобецький острів (2-3) на матеріалах генерального плану 1947 р. Показано Долобецький острів, який ще складається з двох частин. Урочище Горбачиха, обидві частини суч. Долобецького та Венеціанський острів передбачалося з’єднати з Трухановим островом мостами в рамках створення дніпровського Гідропарку

Рис. 2.9.7.4. Урочище Горбачиха (1) та Долобецький острів (2-3) на матеріалах Генерального плану 1947 р. Показано Долобецький острів, який ще складається з двох частин

Рис. 2.9.7.5. Урочище Горбачиха (1) та Долобецький острів (2-3) на матеріалах Генерального плану 1947 р. Показано Долобецький острів, який ще складається з двох частин

Рис. 2.9.7.6. Урочище Горбачиха (1) та Долобецький острів (2-3) на матеріалах Генерального плану 1947 р. Показано Долобецький острів, який ще складається з двох частин

Знімок 1959 р. демонструє вже суцільний Долобецький острів, але не дає переконливих доказів, що у цей час територія південної частини сучасного Долобецького острова все ще залишалася пов’язаною з Венеціанським островом. Хоча протока між островами, якщо і була, то дуже вузька.

Рис. 2.9.7.7. Урочище Горбачиха (1) та Долобецький острів (2-3) на фрагменті схеми функціонального розподілу територій Генплану Києва 1947 р. Показано Долобецький острів, який ще складається з двох частин. Урочище Горбачиха, обидві частини сучасного Долобецького острова та Венеціанський острів передбачалося з’єднати з Трухановим островом мостами в рамках створення дніпровського Гідропарку

Рис. 2.9.7.8. Урочище Горбачиха та Долобецький острів на схемі проектного завдання Гідропарку у Києві 1955 р. Арх. А.І. Заваров, Н.А. Пинчук за (Ерофалов-Пилипчак, 2010)

На мапі 1960 р. Долобецький острів вже показаний як єдиний масив. Це напевне перша з відомих нам мап, що подає його в такому вигляді.

Мапи 1979 та 1987 рр. також подають Долобецький як єдиний масив. При цьому на мапі 1987 р. він знову показаний розділеним поперечною затокою приблизно навпіл (імовірно це пояснюється використанням старої топооснови).

На мапі 1960 р. Венеціанська протока між Долобецьким та Венеціанським островами є добре помітною. В 1961-1974 рр. у зв’язку з гідронамивом Русанівки ґрунт брався з Русанівської протоки а також штучного обвідного каналу. Це остаточно закінчило від’єднання Долобецького острова від Венеціанського.

Рис. 2.9.7.9. Венеціанський острів та пов’язана з ним південна частина Долобецького на знімку з Лаври, 1959 р. Фото з (photohistory.kiev.ua)

Рис. 2.9.7.10. Долобецький острів (1) та урочище Горбачиха (2) на мапі 1960 р. Мапа з архіву автора. 3 – Венеціанська протока

В 1966 р. було збудовано міст, який з’єднав Венеціанський та Долобецький острови. Міст однопрогінний арковий, залізобетонний. Інженер В. Коваль, архітектори О. Ільяшенко, В. Суворов та І. Шпара. Довжина 144 м., ширина 10 м.

Рис. 2.9.7.11. Долобецький острів в кадрі фільму «Тарас Шевченко», 1960-ті рр.

Рис. 2.9.7.12. Автомобільно-пішохідний міст, що зв’язує Венеціанський та Долобецький острови, 1982 р.

Рис. 2.9.7.13. Венеціанський міст та вид на пляж на півдні Венеціанського острова, 1983 р.

Рис. 2.9.7.14. Урочище Горбачиха та острів Долобецький на схемі планування центральної частини м. Києва в рамках Генерального плану 1967 р.

Будівництво мосту та розвиток паркової зони на Долобецькому острові було передбачено Генпланом 1947 р. та планом розвитку Гідропарку на центральних дніпровських островах 1955 р. Після будівництва мосту на Долобецькому острові розпочалося зведення курортної інфраструктури: пляжів, спортивних майданчиків, баз відпочинку тощо (Вакулишин, 2014).

Рис. 2.9.7.15. Пляж на південному узбережжі о. Долобецький, 1960-ті рр. Фото Г. Камінського

Рис. 2.9.7.16. Пляж на південному узбережжі острова Долобецький, 1970-ті рр.

Рис. 2.9.7.17. Південна частина острова Долобецький, 1970 р.

Рис. 2.9.7.18. Урочище Горбачиха (1) та острів Долобецький (2) на схемі Генерального плану 1967 р. Острів Долобецький показаний як єдиний масив з затокою в східній частині, 3 – Долобська протока, 4 – Венеціанська протока

Рис. 2.9.7.19. Урочище Горбачиха та Долобецький острів показані одним цілим (1) на схемі Києва 1972 р.

Рис. 2.9.7.20. Долобецький острів (1) на схемі Києва 1973 р. показаний відмежованим від Венеціанського острова протокою

Рис. 2.9.7.21. Берег Дніпра під час повені, 1970 рр.

Рис. 2.9.7.22. Урочище Горбачиха (1) та Долобецький острів (2) на мапі 1978 р.

Після спорудження Канівської ГЕС (1974-76 рр.) найбільша ріка України стала значно ширшою. Підпір води призвів до уповільнення течії. У свою чергу це спричинило часткове замулення та заростання ділянок русла. Ситуацію після спорудження Канівського водосховища якнайкраще характеризує лоція Дніпра 1982 р. На ній в південній частині Долобецького острова помітний насип, імовірно під сучасну ґрунтову дорогу та дві зони забудови, напевне водноспортивними базами.

Рис. 2.9.7.23. Урочище Горбачиха (1) та Долобецький острів (2) на мапі 1979 р.

Рис. 2.9.7.24. Урочище Горбачиха та Долобецький острів на лоції 1982 р.: 1 – урочище Горбачиха, 2 – гребля Неводницького озера, 3 – Неводницьке озеро, 4 – рукав Горбачев, 5 – рукав Довбичка, 6 – північна частина острова Долобецький, 7 – Рогоподібна затока, 8 – Русанівська протока, 9 – південна частина Долобецького острова: наявний насип та дві спортивні бази, 1- Венеціанська протока та міст. Фото з архіву автора

Рис. 2.9.7.25. Урочище Горбачиха та Долобецький острів на схемі Генерального плану 1986 р. Територія обох урочищ аналогічно до Труханового та Венеціанського острова розпланована під регулярний парк. На території Долобецького острова показано озеро та рогоподібну затоку на місці колишньої протоки, яка розділяла дві частини сучасного острова

Рис. 2.9.7.26. Бетонний резервуар всередині насипу невідомого нам призначення, Долобецький острів, 2011 р. Фото І. Парнікози

На цій лоції ми знову зустрічаємо і гідронім «Долобецький острів», який уживається і по сьогодні. Тут вказана висота урочища Горбачиха 2-3 м. н.р.м та висота острова Долобецький – 3-5 м.н.р.м.

Рис. 2.9.7.27. Пляж на острові Долобецький, 1980 ті рр.

Рис. 2.9.7.28. Урочище Горбачиха (1) та Долобецький острів (2) на схемі 1987 р. 3 – Русанівська протока. В південній частині Долобецького острова зазначено два пляжі

На східному узбережжі Долобецького острова у Рогоподібній затоці розташовувалося РОП 5. В південній частині Долобецького острова створено два пляжі. Натомість північна частина Долобецького острова залишалася не порушеною. З слідів антропогенної діяльності тут слід згадати лише невідомого призначення бетонний резервуар з насипаним навколо нього насипом.

Рис. 2.9.7.29. Урочище Горбачиха (1), Долобецький острів (2) на схемі 1989 р. Русанівська протока (3) та пристань «Русанівські сади»

Рис. 2.9.7.30. Урочище «Горбачиха» (1) та Долобецький острів (2) на схемі 1990 р.: 3 – Долобецький рукав, 4 – Русанівський рукав та схематично зазначена Рогоподібна затока, 5 – Венеціанська протока на східному березі розташований РОП 5