12. Лист Ю. Федьковича до Б. Дідицького

Euer Hochgeboren Herr Redacteur!

In der Nummer 18 vom 5/4 d. J. der von Ihnen löblichst redigirten Zeitschrift «Slovo» beliebten Sie Sich über mein weniges Dichtertalent so schmeichelhaft auszusprechen, dass ich nicht umhin kann, Ihnen für die gütige Meinung meinen innigsten Dank auszusprechen, – ich hätte auch gewiss nicht ermangelt, es gleich zu thun, meine Versicherung aber, die angenehme Nachricht erst vor einigen Tagen erhalten zu haben, möge mich bei Euer Hochgeboren schuldlos halten. Nur muss ich bedauern Ihnen versichern zu müssen, dass nicht ich derjenige war. der Sie durch den Herrn Theologen Kobyljanski aus Czernowitz um Annahme zur Betheiligung an Ihrer Zeitschrift gebeten. Ich kenne zwar den Herrn Kobyljanski persönlich und achte ihn hoch, diessmal hat er aber seine Freundschaft zu mir etwas zu weit gerückt, und mich, ohne es wahrscheinlich zu wollen, gewissermassen blosgestellt, denn Euer Hochgeboren werden wohl nicht glauben, dass ich so sinnlos gewesen wäre, an die verehrte Redakzion Forderungen zu stellen, die beinahe lächerlich sind. Ihr gütiger Wunsch, dass ich meine Kräfte mit denen der übrigen Förderer ruthenischer Literatur vereinige, hat mich mit Recht stolz gemacht, aber ich kenne nicht die Art und Weise, wie diese Ihre gütige Zumuthung zu rechtfertigen und meinem heissgeliebten Volke mit Lied und Sang eben so ergeben zn dienen, wie ich mit dem Schwerte meinem erlauchtigsten Kaiser diene. Wenn die Meinung Euer Hochgeboren also ernst gemeint war, wąs ich voraussetze, so bitte ich, mir Ihre Güte auch fernerhin nicht zu entziehen, und mir einen Wink zu geben, wie ich mein Bischen nationales Dichter und Schriftstellertalent am besten anlegen könnte.

Zwar hatte ich vernommen, dass in Lemberg ein galizisches Album redigirt wird, weiss jedoch nicht, ob ich die Ehre haben könnte, mitzuwirken. Sollten Euer Hochgeboren, was beinahe gewiss ist, mit dieser mir nicht einmal dem Titel nach bekannten Redakzion in geistigem Verkehr stehen, so wollen Euer Hochgeboren die Gewogenheit haben, zu erwirken, dass meine beiliegenden zwei Gedichte bei jener Redakzion Aufnahme finden mögen. Dass ich diese Gedichte mit lateinischen Lettern schreibe, soll nicht beirren, denn es wird der verehrten Redakzion des Albums ein leichtes sein, die Schritt cyrillisch zu übertragen, wogegen ich nichts einzuwenden hätte, da ich Alfabete nur als Mittel nicht aber als Zweck betrachte. Sollte ich der genannten löblichen Redakzion des Albums mit mehreren etwa novellistischen Beiträgen dienen dürfen, so würde ich mich sehr geehrt fühlen; dass ich für meine Leistungen keine Geldentschädigung verlangen würde, versteht sich von selbst, denn mein Stand und die damit verknüpften Einkünfte entheben mich dieser prosaischen Notwendigkeit. Genehmigen Euer Hochgeboren nochmals die Versicherung meines Dankes und der Hochachtung, mit der ich hin und stets sein werde Euer Hochgeboren

Ergebenster Diener Fedkowicz Lieut.

Kezdi-Vasarhely, 6/7 1861.

Adresse: Josef Fedkowicz, k. k. Lieutenant des Dr. Kellner 41 Infant. Regiments in Kezdi-Vasarhely. Siebenbürgen.

Ваша шляхетносте, пане редакторе!

В числі 18 від 5/4 цього року Вашого похвально редагованого часопису «Слово» Ви дозволили собі висловитися утішно про мій скромний поетичний талант, так що я не можу не висловити сердечні слова подяки – я би безумовно не затримався зробити це негайно, але мене вибачає перед Вами те, що я отримав приємну вістку лишень кілька днів тому. Тільки, на жаль, я мушу Вас запевнити, що я не був тим, кого Ви через пана теолога Кобилянського з Чернівців просили взяти участь у Вашому часопису. Хоча я знаю пана Кобилянського особисто і високо його ціную, на цей раз він дещо відцурався від дружби і, очевидно, цього не бажаючи, лишив мене у певній самотності, тому що Ваша шляхетність напевно не повірить, що це було би без змісту ставити до шановної редакції умови, які виглядають просто смішно. Ваше добре бажання, щоб я об’єднав зусилля з іншими подвижниками рутенської літератури, з правом наповнило мене гордістю, але я не знаю, в який спосіб здійснити Вашу добру думку і віддано служити моєму гаряче любимому народові піснею і співом, як я служу мечем моєму найсвітлішому Цісареві. Якщо думка Вашої шляхетності є серйозною, що я припускаю, то прошу і в подальшому не відмовляти мені у Вашій прихильності і подати мені знак, як я можу застосувати дрібку мого національного поетичного і письменницького таланту якнайкраще.

Хоча я чув, що в Лемберзі редагується галицький альбом, не знаю, чи мав би за честь з ними співпрацювати. Якщо Ваша шляхетність повинна, що мені здається цілком вірогідним, бути у зв’язку з невідомою мені навіть за назвою редакцією, то чи не захотіла би Ваша шляхетність мати прихильність сприяти тому, щоб мої будь-які два вірші були прийняті тою редакцією. Те, що я ці вірші пишу латинськими літерами, нехай не вводить в оману, тому що шановній редакції альбому буде легко передати письмо кирилицею, проти чого я зовсім не заперечую, бо абетку я розглядаю лишень як засіб, а не мету. Якби я міг похвальній редакції альбому прислужитися також кількома новелістичними внесками, то це була би для мене велика честь; що я за мій доробок не буду потребувати грошової винагороди, є само собою зрозумілим, тому що мій стан і пов’язані з ним прибутки підносять мене над цією прозаїчною потребою. Запевняючи Вашу шляхетність ще раз у моїй подяці і високій повазі, з якою я є і завжди буду, Вашої шляхетності

найвідданіший слуга ляйтнант Федькович.

Кезді-Вашаргель. 6.7.1861.

Адреса: Йосиф Федькович ц.-к. ляйтнант бригади Кельнера 41-го піхотного полку у Кезді-Вашаргель. Семигороддя.

Переклад з німецької мови Валентина Стецюка

Примітки

Передрук із «Житя і слова» 1895, кн. І, с. 20 – 21. Відпис з оригіналу зладив ще 1861 р. Антін Кобилянський. Пор. ч. 8 тут. – О. М.

Подається за виданням: Писаня Осипа Юрія Федьковича. – Львів: 1910 р., , с. 16 – 18.