Ягоди
Переклад Степана Руданського
Варіанти тексту
|
||
Пішла мила на ягоди
В зелену ліщину,
Наколола білу ніжку
На остру тернину.
І не може моя мила
На ніжку ступити…
Ой ти терня, остре терня!
Що ж ти болі чиниш?
Зато тебе, остре терня,
Виметуть з ліщини.
Пожди ж, мила, у ліщині,
Пожди в холодочку:
Я побіжу по коника,
Що там, на лужочку.
Мій коничок на лужочку
Травку випасає;
Моя мила в холодочку
На мене чекає.
Стала мила у ліщині
Стиха жалкувати:
«Ах, нещасна я дівчина!
А що ж скаже мати?»
«Ой ховайся, доню, хлопців!»
Каже мати всюди.
«Чого ж хлопців ховатися,
Коли добрі люди?»
Приїхав я на конику,
Білім, як сніжечку.
Скочив з коня, ввязав на сук
За срібну уздечку.
Обняв милу, прижав к серцю,
Цілував доволі,
І забула дівча красна
Тернину і болі.
Цілувались-милувались,
Сонце на заході,
«Їдьмо, милий, додомоньку,
Зайде сонце, годі».
Скочив жваво на коника,
Що як сніжок білий.
Узяв милу на рученьки,
Додому поспіли.
15 ноября [1860]
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 282 – 283.