Передмовка та дописки

Степан Руданський

Слава знаходу Краледворського рукопису належить до славного чеського співака Вячеслава Ґанки. Восени 1817 року він поїхав до міста Краледвору для перебору стародавніх пам’яток чеської мови.

Там він познакомился через їдного приятеля Склепичку з краледворським попом Борчем, а той йому їдного часу за обідом-таки 16 сент[ября] і сказав, що в його церкві у склепу багато є різних давніх рукописів і оружжа. Ганка зараз пішов до того склепу і там між всяким непотрібом і паперами з Жижкового часу найшов той самий рукопис, що послі став звісним з ім’ям Краледворський.

Рукопис той показує тілько частку якогось цілого-таки порядного збору старочеських співомовів. Частка тая складається із двох вузеньких кусочків і дванадцяти невеликих листочків з пергаменту. Уціліла вона добре і читається без особої трудності, бо письмо її хоч і дуже дрібне і не тілько не має поділу стрічок, але і слів часами, зато ясне і вірне і небагато має укороток; а то не мала пільга для прочиту. З’яву того рукопису Дубровський кладе межи 1290 і 1310 роками.

Співомови того рукопису можуть бути поділені на співи, співопісні і пісні. Перших – 6, других – 2 і остатніх – 6. Розмір їх доволі різнобірний. В співах панує звиклий десятискладний розмір слов’янських пісень.

Передивімся тепер каждую співомову осібно.

1. «Олодра і Болеслав». В сему відривкові говориться за визволу чехів від панування полян (поляків) в початку сентября 1004 р. Шафарик догадується, що ця оповідка називалась: «О pobitie Polanów i wyhnanie z Prahy» (в рукописові знаходяться тілько слова…łanów i wil…), а начиналось так: Zwoła B(oleslaw).

2. «Бен-Германів». По рукопису належить до III кн. 26 под. Дія, про котору розказується в сій співі, належить до перших років XIII століття. 1203 р. спільне військо цісаря Пилипа і пограничного князя Мишенського прийшло до чехів відімстити королеві Премислові Отокарові І за те, що він прогнав свою жінку Адельгейду, сестру того пограничного князя. За від’їздом короля до цісаря Оттона IV (к Ote daleko zajel), Бен збирає громаду до Грубої Скали (Hruba Skala) і визволяє батьківщину від прибувців. Лицар сего розказу споминається і в других пам’ятках чеської старини, межи 1197 і 1220 роками; потому він був намісником Будишинським. Старий замок Груба Скала (Gross Skala) є й до сего часу в Младоболеславськім повіті. Він стоїть на високій горі, а недалеко від него і Троски – дві великії скали з розвалами замку.

3. «Ярослав». По рукопису належить до III кн. 26 под. В сій оповідці говориться про забору татар чехами та моравами 24 іюня 1241 року край міста Ольмуця. Сам Ярослав – то прапрадід славного роду в чехах п. Штернбергів; а гора Гостайнів (Гоштейн) стоїть і тепер край міста Бистриці на двогодинную їзду на схід від Ольмуця. До недавнього часу були видні на ній сліди від насипів.

4. «Чмир і Власлав». По рукопису належить до III кн. 27 под. Оповідка про забору Чмиром зрадці Крувоя і луцького чи жатецького князя Власлава. Про сего князя споминають три давніх дійописців Кузьма, Далимил і Гайко, і по них можна виводити, що дія тая діялась в першій половині IX ст.

5. «Людися і Любір». По рукопису належить до III кн. 27 под. В сій співі розказується про з’їзд бояр до їдного залабського князя і про бійки між ними. Такії поєдинки були заведені в Чехії королем Вячеславом (1230–1253); а найбільше вони запанували за його наступця Премисла Отокара II (1253–1278). За тих-то королів, запевне, і з’явилась сяя співа.

6. «Забій і Славій». По рукопису належить до III кн. 27 под. Тут говориться про забору чехами якогось чужоземного короля, але ім’я його не знати. Коли з’явилась сяя співа, тож само трудно угадати. Їдні (Мейнерт) кладуть, що розбитий чехами король,– ніхто другий як Людовік Німецький (Ludiek), що 849 р. ходив на Регенсбург. Другі (Свобода) говорять, що то була бійка Сама з франками, що приходили колись з королем Великим Дагобертом (628–638). А треті (Палацький) кажуть, що основа сеї пісні – чиста видумка і вийшла з казок за борбу поганства з христьянством, а з’яву самої співи відносять до XII або до XIII століття.

7. «Збигонь». Перша співопісня в рукопису. Належить по ній до III кн. 28 под. Початок сеї співомови Свобода відносить до самого давнього часу.

8. «Олень». Друга співопісня належить до III кн. 28 под. З’ява сеї пісні, по думці Дубровського, могла бути коло 1250 р. Ціммерман коло 1823 року найшов осібний список сеї пісні, слово в слово подібний до Краледворського. За «Оленем» в Краледворськім рукопису іде 6 пісень: «Китяха», «Ягоди», «Рожа», «Зозуля», «Сирота» і «Жайворонок». Всі вони належать по рукопису до III кн. 27 под. Челаковський завважив, що декотрі з них подібні до московських і до наших. Про московські не можу казати, а щодо наших – то правда, що дуже подібні.

Єсть іще три старих співомови, але вони не належать до Краледворського рукопису і знайдені уже потому. Першу, «Збір», декотрі мають за початок або за продовж «Любусиного суду». А «Лю-бусин суд» не знати хто найшов 1818 р. і тогді ж подарував «Чеському складу освіти» (музей). Шафарик і декотрі другі з’яву сеї співи відносять до кінці IX століття; Свобода ж кладе, що вона з’явилась в XI ст. Розмір «Любусиного суду» (як і «Збору») – звиклий десятискладний.

«Пісня під Вишеградом». Знайдена 1817 р. п. Ліндою і тепер належить до «Чеського складу освіти». Пісня дуже давня, а рукопис відносять до першої половини XIII століття.

29 ноября [1860].

Примітки

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 396 – 398.