Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історичні джерела / Чорнобильська катастрофа у… / 1987 рік / Червень 1987 р. / 11 червня 1987 р. / Архітектори – Славутичу

Архітектори – Славутичу

Інтерв’ю на прохання читачів

Я чув, що в проектуванні Славутича брали участь архітектори з братніх республік. Зокрема, кияни. Хотілось би докладніше дізнатись, яким буде місто енергетиків.

С.Леоненко, вчитель середньої школи № 230.

Відповідає на цей лист головний архітектор міста, що споруджується, заслужений архітектор УРСР, начальник архітектурно-проектної майстерні № 1 КиївЗНДІЕПу Федір Ілліч Боровик.

- У практиці зодчих буває не так часто, щоб за лічені місяці проектувалося ціле місто. Це відповідальне завдання доручено 34 установам і організаціям країни. Серед них – наш інститут, який є генеральним проектувальником.

Колективна робота архітекторів схвалена Держцивільбудом при Держбуді СРСР, Держбудом УРСР, урядовою комісією. Активну участь у проектуванні Славутича взяли такі відомі спеціалісти, як М.Бальський, Л.Ваванін, В.Гаприндашвілі, В.Дзедушицький, І.Дубасов, Ж.Косенко, З.Калинка, М.Порт, Е.Русса, Л.Хачатрян, Ю.Ягуб-Заде.

Славутич став справді інтернаціональною будовою. Його споруджують будівельники РРФСР, України, Естонії, Латвії, Литви, Грузії, Азербайджану, Вірменії.

Славутич зводиться в межиріччі Дніпра і Десни, неподалік від села Неданчичі Чернігівської області. Вибір цього місця не випадковий. Навколо чарівна природа. Поряд залізничне полотно на Чернігів, річковий порт. До Чорнобильської АЕС звідси 53 кілометри. Отже, швидко можна буде дістатися автострадою, залізницею, що проляжуть по споруджуваних мостах через Дніпро та Прип’ять. З вертольотодрому здійснюватимуть польоти крилаті автобуси.

Проектуючи місто, ми піклувалися, щоб зберегти мальовничий ліс, не порушити екологічної рівноваги навколишньої природи. У Славутичі передбачено спорудити 5 житлових комплексів. На західній околиці розміститься окрема зона, де функціонуватимуть об’єкти комунального призначення.

В центрі буде залізничний вокзал з широкою привокзальною площею. Поряд працюватиме автовокзал. Неподалік від привокзальної площі передбачено збудувати ринок, готель на 300 місць і ресторан. З усіх кінців міста буде видно 12-поверховий красень – іиженерно-лабораторний корпус Міненерго СРСР. Це найвища споруда громадського центру, де запроектовано також звести універмаг, універсам, школу мистецтв, Палац культури, кінотеатр, спортивний комплекс. Загальноміський центр буде повністю віддано пішоходам.

Улюбленим місцем городян стане паркова зона з дитячими майданчиками, поляною мистецтв, затишними куточками відпочинку.

Інше місце дозвілля – міський пляж на березі штучної водойми довжиною 250 і шириною 150 метрів. Любителі спорту тренуватимуться в спорткомплексі з гімнастичним залом і критим плавальним басейном, на стадіоні з трибунами, розрахованими на 5 тисяч місць.

Славутич матиме широку мережу закладів громадського харчування і сервісу, дитсадків, 3 школи, медичний комплекс, поліклініку. Житлові будинки невисокі – в основному п’ятиповерхові і двоповерхові [1]. Квартири в них – поліпшеного планування.

Для досягнення архітектурної виразності спеціалісти беруть на озброєння колір. Наприклад, споруди загальноміського центру вирішуються в білому тоні: вони опоряджуватимуться білогорським каменем.

П’ягиповерхові житлові корпуси вабитимуть око світло-жовтим і золотистим кольором. Серед зелені дерев розмістяться котеджі з дахами, критими червоним шифером та червоною черепицею.

Окрасою вулиць стануть декоративні панно, керамічні та алюмінієві деталі.

Кожен з п’яти мікрорайонів матиме своє неповторне обличчя. В ньому знайдуть втілення кращі традиції зодчества братніх республік, які беруть участь у будівництві міста енергетиків.

Ще одна цікава деталь: в Славутичі передбачена велика заміська зона відпочинку. Вона розміститься на мальовничому острові на Дніпрі.

На березі ріки виросте піонерський табір, профілакторій санаторного типу.

Ми потурбувались, щоб славутичани були позбавлені зайвих побутових турбот. Підприємства торгівлі і сервісу матиме кожен мікрорайон.

Спілка архітекторів України провела відкритий конкурс на герб Славутича.

У місті енергетиків буде своє священне місце – меморіал на честь відважних людей, які виявили небачений героїзм і мужність під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС [2].

Зараз повним ходом іде спорудження нового міста. Будується селище «Лісове», зона складування вантажів, дорога, що веде до порту, мостові переходи через Дніпро і Прип’ять, прокладаються міські інженерні комунікації.

Серед зелені дерев привертають увагу перші чепурні будинки. Їх звели посланці Литви і Латвії.

Місто Славутич з мрії архітекторів стає реальністю.

Вечірній Київ, 1987 р., 11.06, № 133 (13048).

[1] Архітектори в СССР завжди були ідеалістами. От і пан Боровик вірить, що забудова буде не більше як 5-поверховою, в той час як газети повідомяли вже про будівництво і семи-, і дев’ятиповерхових будинків.

[2] Всі ці негаразди – через те, що не запроектували пам’ятник В.І.Леніну.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 258

Модифіковано : 28.08.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.