Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Затока Верблюд та фрагменти Оболонської заплави навколо неї — проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Калиновий ріг»

Парнікоза І.Ю.

Об’єкт являє собою останній залишок колись суцільних оболонських лук, включаючи територію навколо затоки Верблюд та сучасну косу затоки Собаче гирло. Зі сходу його територію обмежено річищем Дніпра, із заходу — вул. Богатирською. Південна межа проходить північним краєм гаражного кооперативу вздовж вул. Північної аж до затоки Собаче гирло, далі йде північним та східним узбережжям затоки Собаче гирло. На півночі межа проходить південним краєм садових товариств. Уся територія об’єкту знаходиться в адміністративних межах Оболонського району. Площа проектованого заказника 417 га.

Цей заплавний район має висоту над рівнем Дніпра 2–4 метри. Заплаву сформовано алювіальними відкладеннями — замуленими пісками та торф’янистими ґрунтами. Абсолютні позначки висоти поверхні становлять 90-95,2 м над рівнем моря. Рельєф плаский, слабохвилястий, з окремими невеликими підвищеннями до 5 метрів та місцевим заболочуванням. Ландшафт заплавний, лучно-болотяний з значними масивами заплавного лісу, розсічений внутрішніми водоймами. На місці сучасної затоки Верблюд початково існували стариці Дніпра, якими у великі повені вода перетинала оболонські луки. Затока Верблюд утворена 1968–83 рр. внаслідок з’єднання з Дніпром кар’єру для гідронамивання піску. Дубки — назва затоки Верблюд, яка була поширена в 1990-ті рр. серед оболонських рибалок (Вакулишин, 2014). Під час будівництва житлового масиву Оболонь колишній острів, розташований навпроти, перетворився на косу. За мапою 1872 р. цей острів розташовувався навпроти входу до вихідної затоки.

Назва об’єкт походить від топоніму Калиновий ріг — урочища між Луковим озером та Дніпром. Тут знаходилися сіножаті селян розташованого у 3 км хутора Редьки (Вакулишин, 2014).

Фрагмент урочища Калиновий ріг. Фото…

Фрагмент урочища Калиновий ріг. Фото І. Парнікози, 2012 р.

Фрагмент урочища Калиновий ріг. Фото…

Фрагмент урочища Калиновий ріг. Фото І. Парнікози, 2012 р.

Рослинність території має значну цінність, адже це практично єдина правобережна частина заплави Дніпра в межах Києва, яка зберегла на значній площі малопорушений комплекс основних груп — піщаних лук та шелюжників, справжніх лук, болотистих лук та боліт, заплавних лісів, прибережно-водної та водної рослинності.

Піщані луки займають найбільшу площу і найвищі елементи рельєфу. Вони сформовані в основному з костриці Бекера (Festuca beckeri), куничника наземного (Calamagrostis epigejos) та кипця сизого (Koeleria glauca). Флористичне ядро цих лук формують щавель горобиний (Rumex acetosella), вероніка сива (Veronica incana), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii), енотера дворічна (Oenothera biennis), полин дніпровський (Artemisia campestris), очиток звичайний (Sedum maximum) та їдкий (Sedum acre), щавель кислий (Rumex thyrsiflorus), волошка дніпровська (Centaurea borysthenica), полин дніпровський (Artemisia campestris), остудник голий (Herniaria glabra), осока лігерійська (Carex ligerica), смілка татарська (Silene tatarica), псамофілієла мурова (Psammophliella muralis), миколайчики плоскі (Eryngium planum) та ячмінь мишачий (Hordeum murinum). В складі таких угруповань зустрічаються козельці українські (Tragopogon ucrainicus), занесені до Європейського Червоного списку (Европейский Красный список.., 1992), а також така малопоширена рослина, як очиток шестирядний (Sedum sexangulare), що знаходиться тут на східній межі свого ареалу. Значну цінність також мають зарості булавоносця сіруватого (Corynephorus canescens).

Ділянка кліфового узбережжя в урочищі…

Ділянка кліфового узбережжя в урочищі Калиновий ріг. Фото І. Парнікози, 2012 р.

Фрагмент урочища Дубище. Фото І.…

Фрагмент урочища Дубище. Фото І. Парнікози, 2012 р.

На гребенях піщаних алювіальних гряд вздовж Дніпра можна знайти рідкісні угруповання мохів та кущистих лишайників за участю рунянки волосконосної (Polytrichum piliferum), пельтигери двопальчастої (Peltigera dydactyla) та різних видів кладонії (Cladonia sp.).

Для піщаних дюн заплави Дніпра характерними є також зарості верби гостролистої (Salix acutifolia) — шелюжники. Вони є наступною стадією заростання лук. У зв’язку з майже повною трансформованістю долини Дніпра в межах столиці, ці угруповання потребують негайної охорони.

Піщані луки формують комплекси із справжніми та болотистими луками. Справжні луки сформувалися в низинах на вологіших супіщаних, а подекуди з шаром намулу, ґрунтах. В них переважають угруповання костриці лучної (Festuca pratensis), грястиці збірної (Dactylis glomerata), тонконогу лучного (Poa pratensis), тимофіївки лучної (Phleum pratense) та пажитниці багаторічної (Lolium perenne).

На північному узбережжі затоки Верблюд також виявлено досить рідкісний в Києві щучник дернистий (Deschampsia cespitosa).

Флористичне ядро справжніх лук найбагатше. Тут зустрічаються типово лучні види: волошка лучна (Centaurea jacea), смілка звичайна (Silene vulgaris), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), свербіжниця польова (Knautia arvensis), смілка зозуляча (Silene flos-cuculi), цибуля гранчаста (Allium angulosum), вероніка довголиста (Veronica longifolia) та колосиста (V. spicata), щавель кінський (Rumex confertus), холодок лікарський (Asparagus officinalis), дзвінець малий (Rhinanthus minor), тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), козельці великі (Tragopogon major), крупка весняна (Erophila verna), роговик польовий (Cerastium arvense), кмин звичайний (Carum carvi), морква дика (Daucus carota), дрік фарбувальний (Genista tinctoria), дивина звичайна (Verbascum phlomoides) та борошниста (V. lychnitis), подорожник великий (Plantago major), ланцетолистий (P. lanceolata) та середній (P. media), витка гречка берізкова (Fallopia convulvulus), авран лікарський (Gratiola officinalis), грястиця збірна (Dactylis glomerata), пирій повзучий (Elytrigia repens), полин гіркий (Artemisia absinthium), хондрила ситниковидна (Chondrilla juncea), осот польовий (Cirsium arvense), цикорій дикий (Cichorium intybus), звіробій звичайний (Hypericum perforatum), перстач гусячий (Potentilla argentea), підмаренник північний (Galium boreale) та справжній (G. verum), мітлиці собача (Agrostis canina) та велетенська (A. gigantea), пахуча трава (Anthoxanthum odoratum), стоколос безостий (Bromus inermis), китник лучний (Alopecurus pratensis), осока шорстковолосиста (Carex hirta), горошок мишачий (Vicia cracca), горошок тонколистий (Vicia tenuifolia), конюшина лучна (Trifolium pratense), альпійська (T. alpestre), польова (T. arvense), повзуча (T. repens) та гірська (T. montanum), парило звичайне (Agrimonia eupatoria), комонник лучний (Succisa pratensis), лядвинець рогатий (Lotus corniculatus), люпин багатолистий (Lupinus polyphyllus), люцерна хмелевидна (Medicago lupulina), нечувітер зонтичний (Hieracium umbellatum), оман британський (Inula britannica) та деревій звичайний (Achillea millefolium).

В складі рослинності таких сухих біотопів виявлено також рідкісний в Києві вид — сонцецвіт звичайний (Helianthemum nummularium). Узбережжя затоки Верблюд — його єдине відоме місцезростання в Києві.

У комплексі зі справжніми луками на території проектованого заказника по знижених зволожених ділянках, прилеглих до великої кількості внутрішніх водойм острова, сформувалися болотисті луки. Вони представлені угрупованнями осоки гострої (Carex acuta), рідше лепешняку великого (Glyceria maxima). Флористичне ядро в них утворюють такі гідрофільні види, як гадючник в’язолистний (Filipendula ulmaria), щавель кінський (Rumex confertus), хвощ річковий (Equisetum fluviatile), плакун верболистий (Lythrum salicaria), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), гірчак перцевий (Persicaria hydropiper), гірчак почечуйний (Persicaria maculosa), плакун верболистий (Lythrum salicaria), плакун лозний (Lythrum virgatum), калюжниця болотяна (Caltha palustris), жовтець повзучий (Ranunculus repens), рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum), щавель прибережний (Rumex hydrolopathum), молочай болотяний (Euphorbia palustris), перстач прямий (Potentilla erecta), підмаренник болотяний (Galium palustre), плетуха звичайна (Claystegia sepium), перстач гусячий (Potentilla anserina), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), м’ята польова (Mentha arvensis), чистець болотяний (Stachys palustris), водяний хрін (Rorippa amphibia), деревій верболистий (Achillea salicifolia), незабудка болотяна (Myosotis scorpioides), живокіст лікарський (Symphytum officinale), жеруха гірка (Cardamine amara), а також тонконіг стиснутий (Poa compressa).

Рештки природної заплави на північному…

Рештки природної заплави на північному узбережжі затоки Верблюд. Фото І. Парнікози, 2012 р.

В складі таких лук на південному узбережжі затоки Верблюд виявлено популяцію півників сибірських (Iris sibirica), які включено в Червону книгу України (2008а), а також регіонально рідкісні алтея лікарська (Althea officinalis) та самосил часниковий (Teucrium scordium).

По всій території об’єкту розташовані окремі ділянки заплавного лісу. Вони складаються, головним чином, з тополі чорної (Populus nigra) та білої верби (Salix alba), осики (Populus tremula), тополі білої (Populus alba), верби сірої (Salix cinerea), в’яза гладкого (Ulmus laevis), ясена звичайного (Fraxinus excelsior), облепіхи (Hippophae rhamnoides), абрикосу (Armeniaca vulgaris), вишні (Cerasus vulgaris), дуба червоного (Quercus rubra) та черещатого (Q. robur), сосни (Pinus sylvestris), клена американського (Acer negundo), робінії білої (Robinia pseudoacacia), робінії клейкої (Robinia viscosa), клена сріблястого (Acer saccharinum), шовковиці чорної (Morus nigra), волоського горіха (Juglans regia), берези повислої (Betula pendula), верби козячої (Salix caprea) та тритичинкової (S. triandra), сніжноягідника білого (Symphoricarpos albus), калини (Viburnum opulus), груші (Pyrus communis), крушини ламкої (Frangula alnus), свидини білої (Swida alba) та криваво-червоної (S. sanguinea), глоду кривочашечкового (Crataegus rhipidophylla), шипшини (Rosa canina), ожини (Rubus caesius), та малини (Rubus idaeus). Значною є також участь аморфи кущової (Amorpha fruticosa). Стовбури дерев та чагарників обвивають ліани: хміль (Humulus lupulus), дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus inserta) та ехіноцистіс (Echynocystis lobata).

В трав’янистому ярусі таких лісів зустрічаються кропива дводомна (Urtica dioica), суниці лісові (Fragaria vesca), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), чистотіл звичайний (Chelidonium majus), хвощ зимуючий (Equisetum hyemale), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia) щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas), дзвоники круглололисті (Campanula rotundifolia), бугила лісова (Anthriscus sylvestris), борщівник сибірський (Heracleum sibiricum), ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys), золотушник канадський (Solidago canadensis), лопух великий (Arctium lappa), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), цибуля овочева (Allium oleraceum) та кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.).

В фрагментах тополевого лісу на південь від затоки виявлено популяцію орхідеї — коручки чемерникової (Epipactis helleborine), яка включена до Червоної книги України (2009а).

В відкритих ландшафтах острова збереглося багато великих поодиноких екземплярів верби білої, які мають значний вік і мають бути збережені.

Особливу цінність має дубове рідколісся, що займає частину північного узбережжя затоки Верблюд в урочищі Дубище. Це реліктовий масив з вікових дубів також має бути збережений. В трав’яному покриві цього масиву зростає регіонально рідкісна конвалія звичайна (Convallaria majalis), яка охороняється рішенням Київради № 219/940 від 29.06.2000 р. (Перелік рослин та тварин…) та цінна лікарська рослина — буквиця лікарська (Betonica officinalis).

Об’єкт має розвинену гідрологічну мережу: значна за площею затока Верблюд, а також природні оболонські озера Лукове, Окуневе та інші.

Добре розвиненою є прибережно-водна рослинність, флористичне ядро якої утворюють рогіз широколистий (Typha latifolia), очерет звичайний (Phragmites australis), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), стрілолист (Sagittaria sagittifolia), сусак зонтичний (Butomus umbellatus) та частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum), гірчак перцевий (Persicaria hydropiper), комишівник звичайний або оситняг (Scirpoides holoschoenus), ситник сплюснутий (Juncus compressus), бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus), вероніка джерельна (Veronica anagallis-aquatica), берула пряма (Berula erecta), шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata), лепешняк великий (Glyceria maxima), леерсія рисовидна (Leersia oryzoides), хвощ річковий (Equisetum fluviatile) та череда листяна (Bidens frondosa), а також види, які охороняються на території Києва рішенням Київради 23.12.2004 р. за № 880/2290 (Перелік рослин та тварин…): лепеха (Acorus calamus), їжача голівка пряма (Sparganium erectum) та півники болотяні (Iris pseudacorus).

Акваторію численних водойм острова та прилеглих водотоків займає водна рослинність. Основу водних угруповань формують кушир занурений (Ceratophyllum demersum), рдесники пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus), кучерявий (P. crispus) та блискучий (P. lucens), водяний жовтець (Batrachium circinatum), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), різак алоєвидний (Stratiotes aloides), елодея канадська (Elodea canadensis), ряски мала (Lemna minor) та трироздільна (L. trisulca), а також спіродела багатокоренева (Spirodela polyrhiza). Виявлено регіонально рідкісні глечики жовті (Nuphar lutea), які охороняються на території Києва рішенням Київради за № 880/2290 від 23.12.2004 р. та латаття біле (Nymphaea alba), яке охороняється на території Києва рішенням Київради за № 219/940 від 29 червня 2000 р. (Перелік рослин та тварин…). На території об’єкту зростають також водяний горіх плаваючий (Trapa natans) та сальвінія плаваюча (Salvinia natans), які включено в Червону книгу України (2009а).

Особливої цінності зазначеним водоймам надає присутність тут рідкісних угруповань водних рослин, занесених до Зеленої книги України (2009): глечиків жовтих, латаття білого (в комплексі з сальвінією чи водяним горіхом) та сальвінії. В наш час площа поширення цих угруповань неухильно скорочується. Враховуючи це, ці водні угруповання потребують дбайливої охорони. Особливо цінними в плані збереження є узбережжя Дніпра, включаючи східне узбережжя косу та затоку Собаче гирло.

Мулисті відмілини швидко заростають ситнягом болотяним (Eleocharis plaustris) та голчастим (E. acicularis), ситником членистим (Juncus articulatus) та чорним (J. atratus).

На території об’єкту виявлено гриб-парасольку дівочу (Leucoagaricus nympharum).

Відповідно до різноманіття типів рослинності, дуже багатим є тваринний світ вказаної території. Великим і маловивченим є світ безхребетних. В 2020 р. тут масово зафіксовано бабку рівночеревця решітчастого (Orthetrum cancellatum).

Прилеглі водотоки та внутрішні водойми острова населяють такі види риб: чеський йорж (Gymnocephalus baloni), занесений до Червоної книги України, синець (Ballerus ballerus), чехоня (Pelecus cultratus), білизна (Aspius aspius), сом (Silurus glanis), що охороняються згідно Додатку ІІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979). Численні мілководні затоки, розташовані по північному узбережжю затоки Верблюд, слугують цінними нерестовищами для таких риб як синець (Ballerus ballerus), лящ (Abramis brama) та інших. Ці ж стації сприяють нагулу молоді. У 2011-15 рр. біля північно-східного узбережжя коси Собаче Гирло (50.5315 30.5345) виявлено гірчака (Rhodeus sericeus amarus), який охороняється згідно до Резолюції 6 Бернської конвенції (Куцоконь та ін., 2020).

Територію об’єкту заселює 10 видів амфібій. З них деревна райка (Hyla arborea), тритон гребінчастий (Triturus cristatus), кумка червоночерева (Bombina bombina), землянка звичайна (Pelobates fuscus), зелена ропуха (Bufo viridis) та гостроморда жаба (Rana arvalis) охороняються згідно Додатку ІІ до Бернської конвенції. З поширених тут плазунів прудка ящірка (Lacerta agilis) та болотяна черепаха (Emys orbicularis) також охороняються згідно Додатку ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979).

Найбільш численною групою тварин на вказаній території є птахи, значна кількість видів яких є рідкісними або зникаючими. У захаращених нетрях, так само як і 300 років тому, виводять своїх пташенят численні горобині птахи. Сухі дерева відіграють важливе значення для популяцій дятлів. Над заростями прибережної рослинності годуються чорні крячки (Chlidonias niger). Під час міграцій територія проектованого заказника та прилегла до них акваторія Дніпра стають місцем відпочинку численних видів птахів. Саме під час прольоту тут трапляється кулик-сорока (Haematopus ostralegus), включений до Червоної книги України (2009b). Взимку на незамерзлій акваторії затоки Верблюд та у затоки Собаче гирло великими скупченнями до 500 особин присутні крижень (Anas platyrhynchos), мартин звичайний (Chroicocephalus ridibundus), жовтоногий (Larus cachinanns), сизий (Larus canus), а також лебідь-шипун (Cygnus olor), попелюх (Aythya ferina), чернь чубата (Aythya fuligula), пірникоза велика (Podiceps cristatus) і мала (Tachybaptus ruficollis), крех малий (Mergellus albellus), гагара чорношия (Gavia arctica), баклан великий (Phalacrocorax carbo). Також на зимівлі регулярно спостерігаються крех великий (Mergus merganser) та гоголь (Bucephula clangula), а також великий хижак — орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), які занесені до Червоної книги України (2009b) (усне повідомлення В. Казанніка). Навпроти місця впадіння річки Десна взимку 2005 р. була відзначена сірощока пірникоза (Podiceps grisegena) (Костюшин, Полуда, 2007).

Над суходільними ділянками урочища спостерігаються зимняк (Buteo lagopus), боривітер звичайний (Falco tinunculus), також тут зустрічається снігур (Pyrrhula pyrrhula) та чечітка звичайна (Acanthis flammea) (усне повідомлення В. Казанніка).

Більшість з вищевказаних птахів охороняється згідно Додаткам до Бернської конвенції (Bern Convention 1979).

З ссавців на території об'єкту у 2020-21 рр. біля затоки Верблюд, на південь від неї та ближче до коси Собаче Гирло зафіксований заєць сірий (Lepus europaeus).

Зазначимо, що оголошення заказника «Калиновий ріг» повністю відповідає концепції використання цієї території як зелених насаджень загального користування, закладеній в Генеральному плані розвитку Києва до 2020 року.

;

Як стало відомо, в 2017 р. уся зона навколо затоки Верблюд роздана під житлове будівництво. Тож, мешканцям Оболоні необхідно готуватися до гострої боротьби.