Проектований ландшафтний заказник місцевого значення «Чорторий»
Парнікоза І.Ю.
До території об’єкту пропонується включити урочище Запісоччя (північне, 50.497534, 30.558422 та фрагмент прибережної смуги Запісоччя південного – 50.493418, 30.570830) – загалом 27,4 га, фрагмент заплавних біотопів на південь від проспекту Шухевича – урочище Лелечине (50.491753°, 30.569254°) площею 16,3 га в межах Деснянського району м. Києва. Проектована площа пам’ятки природи – 43,7 га.
Більша частина території проектованого об’єкту вкрита листяним лісом за участі тополі білої (Populus alba) та чорної (P. nigra), верби білої (Salix alba), в’язу гладкого (Ulmus laevis), груші (Pyrus communis), сосни (Pinus sylvestris), клену гостролистого (Acer platanoides), татарського (A. tataricum), американського (A. negundo) та сріблястого (A. sacharinum), ясена звичайного (Fraxinus excelsior), бирючини (Ligustrum vulgare), шовковиці білої (Morus alba), дуба черещатого (Quercus robur), сливи (Prunus domestica), та берези повислої (Betula pendula). Чагарниковий ярус формують свидина біла (Swida alba) та криваво-червона (S. sanguinea), аморфа кущова (Amorpha fruticosa), дрік фарбувальний (Genista tinctoria), крушина ламка (Frangula alnus), черемха пізня (Padus serotina), ожина сиза (Rubus caesius), верба сіра (Salix cinerea) та тритичинкова (S. triandra) а аткож калина звичайна (Viburnum opulus). Наявні ліани: виноград здичавілий (Vitis vinifera) та дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus inserta). На деревах зростає омела біла (Viscum album) — рослина дуже важлива для зимового харчування птахів. В травостої тут зростають ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa), холодок лікарський (Asparagus officanalis), подорожник великий (Plantago major), суниці лісові (Fragaria vesca), коротконіжка лісова (Brachypodium sylvaticum), ториліс японський (Torilis japonica), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria), кропива дводомна (Urtica dioica), лопух великий (Arctium lappa), буквиця лікарська (Betonica officinalis), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia) та інші. В комплексі з лісовим біотопом трапляються фрагменти інших біотопів, зокрема, лучного. В лучних біотопах виявлено китник лучний (Alopecurus pratensis), стоколос розчепірений (Bromus squarrosus), холодок лікарський (Asparagus officinalis), валеріана лікарська (Valeriana officinalis), підмаренник справжній (Galium verum) та північний (G. boreale), щавель кислий (Rumex thyrsiflorus), горобиний (R. acetosella) та кінський (R. confertus), перстач гусячий (Potentilla anserina), сріблястий (P. argentea) та повзучий (P. reptans), суховершки звичайні (Prunella vulgaris), очиток звичайний (Sedum maximum), молочай лозний (Euphorbia esula subsp. tommasiniana), хвощ польовий (Equisetum arvense), миколайчики плоскі (Eryngium planum), деревій пагорбовий (Achillea collina), полин дніпровський (Artemisia campestris), череда трироздільна (Bidens tripartita), волошка лучна (Centaurea jacea), оман верболистий (Inula salicina), незабудка польова (Myosotis arvensis), жовтець повзучий (Ranunculus repens), рутвиця блискуча (Thalictrum lucidum), агалик-трава гірська (Jasione montana), лядвинець рогатий (Lotus corniculatus), конюшина польова (Trifolium arvense), гірська (T. montanum), лучна (T. pratense) та повзуча (T. repens), горошок мишачий (Vicia cracca) та тонколистий (V. tenuifolia), ситник стиснутий (Juncus compressus), грястиця збірна (Dactylis glomerata), пальчатка кров’яна (Digitaria sanguinalis). На більш знижених вологих, болотистих ділянках зростають гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria), вовконіг європейський (Lycopus europaeus) та високий (L. exaltatus), плетуха звичайна (Calystegia sepium), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum), гірчак перцевий (Persicaria hydropiper) та земноводний (P. amphibia), живокіст лікарський (Symphytum officinale), деревій верболистий (Achillea salicifolia), вех широколистий (Sium latifolium) та лепешняк великий (Glyceria maxima).
На сухих піщаних ділянках зростають екземпляри верби гостролистої (Salix acutifolia). Тут також поширені ділянки псамофітних лук за участі таких видів, як куничник наземний (Calamagrostis epigejos), костриця Бекера (Festuca beckeri), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), енотера дворічна (Oenothera biennis), очиток шестирядний (Sedum sexangulare), жито лісове (Secale sylvestre) та смілка татарська (Silene tatarica). Біотопи псамофітних лук також охороняються згідно Оселищній директиві ЄС. Зокрема, охороняються піонерна псамофітна рослинність: угруповання костриці-келерії — код 6120, остепнені луки — код 6210 (Siedliska — Przewodnik metodyczny). Псамофітні угруповання також охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції: Євро-сибірські піонерні угруповання на карбонатних пісках — Е1.12 (відповідник біотопу 6120 Директиви ЄС), не зімкнені не середземноморські сухі кислі та нейтральні трав’яні угруповання, у тому числі континентальні трав’яні угруповання на дюнах — Е1.9, псамофітні піонерні комплекси (відповідник біотопу 2330 Директиви ЄС). Охороняється також комплекс біотопів Х35 — континентальні піщані дюни (Тлумачний.., 2017).
Прибережна смуга Чорторию являє собою суцільні комплекси водної та прибережно-водної рослинності. В складі прибережно-водної рослинності поширені рогіз вузьколистий (Typha angustifolia) та широколистий (T. latifolia), а також куга озерна (Schoenoplectus lacustris). В складі водної рослинності у берегів острова зростають кушир занурений (Ceratophyllum demersum), ряска мала (Lemna minor), різуха велика (Najas major), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoiliatus) та сальвінія плаваюча (Salvinia natans). Тут також зростають великі поля глечиків жовтих (Nuphar lutea) та латаття білого (Nymphaea alba), які охороняються Зеленою книгою України (2009). У зв’язку з прогресуючою трансформацією річкових долин біотопи натуральних евтрофічних озер та староріч взяті під охорону Оселищної директиви ЄС — код угруповання 3150 (Siedliska — Przewodnik metodyczny).
Низка водних угруповань також охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції: біотоп вільно-плаваючих скупчень жабурника — С1.222, сальвінії плаваючої — C1.225, різака — С1.223, вільно плаваюча рослинність евтрофних водойм (ряски, різак, сальвінія, вольфія) — С1.32, вкорінена занурена рослинність евтрофних водойм — угруповання рдесників, водопериці та різухи — С1.33, евтрофна рослинність повільно текучих річок (угруповання водяних жовтеців, рдесників лискучого та гребінчастого, їжача голівка зринувша, стрілолист та глечики жовті) — С2.34 (Дідух, Альошкіна, 2012; Тлумачний.., 2017).
На прибережних пісках урочища Запісоччя Північне виявлено надзвичайно цінні фрагменти алювіальної рослинності за участі смикавця бурого (Cyperus fuscus). Дані угруповання дуже чутливі до антропогенного пресу (Matuszkiewicz, 2008). Алювіальна рослинність охороняється також міжнародному рівні, зокрема так звані європейсько-сибірські низькорослі однорічні земноводні угруповання (за винятком угруповань ситнику жаб'ячого) за участю смикавцю бурого Cyperus fuscus – С 3.51 охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції (БК), а алювіальна рослинність загалом Директивою з охорони біотопів Європейського Союзу як природна евтрофічна рослинність угруповань Chenopodion fluviatile, Bidention tripartitae p. p., Elatino–Eleocharition ovatae p. p. Bidention – код угруповання 3270–1 (Siedliska – Przewodnik metodyczny, Тлумачний.., 2017). Територія проектованого заказника надзвичайно цінна для збереження великого комплексу рідкісних та типових для непорушеної заплави комах та інших безхребетних. Звичайними видом на острові Лопуховатий є бобер (Castor fiber), який охороняється Додатком ІІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979). З ссавців на території проектованого об’єкту трапляються червонокнижна видра та американська норка.
На території урочища Лелечине – наявне одне з небагатьох в Києва гнізд білого лелеки (Ciconia ciconia).
Наявні листяні ліси становлять велике значення для цілої низки горобиних птахів, які охороняються Додатком 2 до Бернської конвенції та кажанів, які охороняються Червоною книгою України.
Територія об’єкту становить фрагмент міграційного дніпровського коридору для численних мігруючих птахів. Вона також складає частину водоохоронної смуги Дніпра, що підсилює її водоохоронне та протиерозійне значення.