Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Затока Вовкувата — проектоване заповідне урочище «Пернатий Рай»

Парнікоза І.Ю.

Об’єкт являє собою затоку Вовкувата — частину колишньої Почайнинської затоки Дніпра, яка на початку ХХ ст. була відрізана залізничною колією до Подільського залізничного мосту. Об’єкт знаходиться між вулицями Миколи Плав’юка та проспектом Степана Бандери в межах Оболонського району м. Києва.

План І. Таїрова (1902 р.) подає на місці Вовкуватої суходільне озеро без назви, саме по ньому 1916 р. провели залізничний насип. Перпендикулярна до Дніпра спрямованість Вовкуватої сформувалася у 1930–40-х рр. На лоцманських схемах 1960-х рр. її подано під назвою Гарячка (близько 400 м) (Вакулишин, 2014).

Затока Вовкувата. Фото І. Парнікози,…

Затока Вовкувата. Фото І. Парнікози, 2012 р.

Впродовж тривалого періоду ця ділянка київської заплави залишилася немов би законсервованою. Колись береги затоки були вкриті розвиненим заплавним лісом. З тих часів збереглася величезна верба, що має в охопленні 5 м. По берегах колишньої затоки відновився спонтанний ліс з білої тополі (Populus alba), осокора (P. nigra), білої верби (Salix alba), ясена звичайного (Fraxinus excelsior) та робінії (Robinia pseudoacacia).

Як домішки можна зустріти такі види як горобина звичайна (Sorbus aucuparia), в’яз гладкий (Ulmus laevis), клен американський (Acer negundo), айлант (Ailanthus altissima), обліпиха (Hippophae rhamnoides), аморфа кущова (Amorpha fruticosa), крушина ламка (Frangula alnus), шипшина собача (Rosa canina), ожина сиза (Rubus caesius), верба тритичинкова (Salix triandra), свидина біла (Swida alba) та криваво-червона (S. sanguinea) та рокитник руський (Chamaecytisus ruthenicus).

Стовбури дерев обвивають ліани: хміль (Humulus lupulus), дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocissus inserta) та здичавілий виноград (Vitis vinifera).

Старих дерев небагато, що свідчить, що ліс цей відновлювався, починаючи приблизно з 1980-х років, тобто з того часу, коли зазнала необоротної трансформації майже вся Оболонь.

В травостої деревостанів зростають тонконіг дібровний (Poa nemoralis), жовтець повзучий (Ranunculus repens), кострець Бенекена (Bromopsis benekenii), куничник очеретяний (Calamagrostis arundinacea), грястиця збірна (Dactylis glomerata), пирій повзучий (Elytrigia repens), подорожник великий (Plantago major), ториліс японський (Torilis japonica), конюшина польова (Trifolium arvense), лучна (T. pratense) та повзуча (T. repens), холодок лікарський (Asparagus officinalis), розхідник звичайний (Glechoma hederacea), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), м’ята довголиста (Mentha longifolia), чистець болотяний (Stachys palustris), плакун верболистий (Lythrum salicaria), вербозілля лучне (Lysimachia nummularia), дивина борошниста (Verbascum lychnitis), хвощ польовий (Equisetum arvense) і болотяний (E. palustre), щитник шартрський (Dryopteris carthusiana), кропива дводомна (Urtica dioica), перстач гусячий (Potentilla anserina), деревій звичайний (Achillea millefolium), волошка лучна (Centaurea jacea), кульбаба лікарська (Taraxacum officinale aggr.), розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora), лядвинець рогатий (Lotus corniculatus) та мильнянка лікарська (Saponaria officinalis).

Вздовж русла, прокладеного до озера каналу, збереглося давнє русло реліктової затоки, яке наповнюється водою лише під час злив. У інший час тут зберігаються невеличкі плеса у вигляді калюж та ставків. Поверхня їх затягнута ряскою, а по краю зростає багата прибережно-водна рослинність.

На піщаних берегах над Вовкуватою збереглися рештки псамофітних угруповань за участі верби гостролистої (Salix acutifolia). Представниками псамофільного комплексу в флорі урочища є кипець сизий (Koeleria glauca), костриця Бекера (Festuca beckeri), мітлиця собача (Agrostis canina), морква дика (Daucus carota), очиток звичайний (Sedum maximum), енотера дворічна (Oenothera biennis), полин дніпровський (Artemisia campestris), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), волошка дніпровська (Centaurea borysthenica), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii), а також козельці великі (Tragopogon major).

Розвиненою є прибережно-водна рослинність за участі таких видів, як очерет (Phragmites australis), рогіз вузьколистий (Typha angustifolia) та широколистий (Typha latifolia), леерсія рисовидна (Leersia oryzoides), частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), стрілолист (Sagittaria sagittifolia), берула пряма (Berula erecta), підмаренник болотяний (Galium palustre), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), череда листяна (Bidens frondosa), водяний хрін земноводний (Rorippa amphibia), плетуха звичайна (Claystegia sepium), незабудка болотяна (Myosotis scorpioides), гірчак перцевий (Persicaria hydropiper), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum), сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum), деревій верболистий (Achillea salicifolia), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara).

В складі водної рослинності виявлені жабурник (Hydrocharis morsus-ranae), різак алоєвидний (Stratiotes aloides), ситник стиснутий (Juncus compressus), ряска мала (Lemna minor) та кушир занурений (Ceratophyllum demersum). На плесах у верхів’ях затоки можна побачити пагони глечиків жовтих (Nuphar lutea) — виду, який охороняється Рішенням Київради № 880/2290 від 23.12.2004 р. (Перелік рослин та тварин…).

Тут також виявлено реліктову папороть — сальвінію (Salvinia natans), яка внесена до Червоної книги України (2009а).

У зв’язку з прогресуючою трансформацією річкових долин біотопи натуральних евтрофічних озер та староріч взяті під охорону Оселищної директиви ЄС — код угруповання 3150 (Siedliska — Przewodnik metodyczny).

Низка водних угруповань також охороняються Додатком 1 до Резолюції №4 Бернської конвенції: біотоп вільно плаваючих скупчень жабурника (Hydrocharis morsus-ranae) — С1.222, сальвінії плаваючої (Salvinia natans) — C1.225, різака (Stratiotes aliodes) — С1.223, вільноплаваюча рослинність евтрофних водойм (ряски, різак, сальвінія, вольфія) — С1.32, вкорінена занурена рослинність евтрофних водойм — угруповання рдесників, водопериці та різухи — С1.33, мезотрофна рослинність повільно текучих водотоків — С2.33 та евтрофна рослинність повільно текучих річок — С2.34 (Дідух, Альошкіна, 2012; Тлумачний.., 2017).

Слідами антропогенного впливу в урочищі є низка видів: золотушник канадський (Solidago canadensis), полин звичайний (Artemisia vulgaris), ехіноцистіс (Echynocystis lobata), топінамбур (Helianthus tuberosus), латук дикий (Lactuca seriola), тонколучник однорічний (Erigeron annuus), м’яточник чорний (Ballota nigra), мишій зелений (Setaria viridis), буркун білий (Melilotus albus), анізанта покрівельна (Anisantha tectorum), сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii), ваточник сирійський (Asclepias syriaca), полин гіркий (Artemisia absinthium), гаркуша нечуйвітрова (Picris hieracioides) та лопух малий (Arctium minus).

Затоку населяє безліч істот. Полюють річкові мартини (Chroicocephalus ridibundus) та крячки (Sterna hirundo). В прибережних заростях гніздують лиска (Fulica atra), водяна курочка (Gallinula chloropus), крижень (Anas platyrhynchos), бугайчик (Ixobrychus minutus), чирянка велика (Anas qurquedula) та попелюх (Aythya ferina). Тут також виявлено болотяну черепаху (Emys orbicularis) — вид, який охороняється Додатком ІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979). Також зустрічається бобер (Castor fiber), який охороняється Додатком ІІІ до Бернської конвенції (Bern Convention 1979).