Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Краєзнавство / Лиман: село Зміївського району / Історія Лимана / З неволі у нову неволю

Лиман: село Зміївського району

Історія Лимана

З неволі у нову неволю

Дегодюк Е.Г.

Переселяючись на Слобожанщину з обжитих місць Задніпрянщини і Лівобережжя, селяни тікали від непомірних утисків, закріпачення з боку польських магнатів, часто платячи за свободу власним життя. У часи навіть обмеженої автономії розвивалась українська культура, козак за соціальним і моральним положенням наближався до старшинського стану, тільки був біднішим матеріально. Він не знав звичайного в Московщині холопського приниження і почував себе незалежним. Але утиски української автономії з боку московської влади неухильно зростали. Поступова централізація влади, розпочата царицею Анною, завершилась скасуванням Катериною II козацьких станів, а водночас з ними й залишків автономії. Починаючи з царя Павла I, слобожани мусили виставляти рекрутів на спільних з усією Росією підставах. Козаки, опустившись до рівня підданих і зрівнявшись зі станом посполитих, не встигли озирнутись, як стали кріпаками [4]. Переходи і переселення людей на Слобожанщині, як і за сталінських часів у колгоспах, були суворо заборонені. Виграли від цих “реформ” тільки старшини – їх прирівняли до стану дворянства. Але таких було небагато – за харківським реєстром 1794 р. всього 64 сімейства. Для них нічого не залишалось, окрім як позбутися меншовартості перед великоросами шляхом зросійщення.

Українське селянство як Гетьманщини, так і Слобожанщини, позбавлене правового і військового захисту з боку козацького устрою, виявилось безпорадним і незахищеним перед російською експансією на власній землі. Починаючи з царювання Катерини II, яка “щедрою” рукою роздарювала своїм фаворитам наші українські землі разом із посполитими. Через 100 років після національно-визвольних змагань Б. Хмельницького більшість із них переходить у руки російського дворянства [13].

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1914

Модифіковано : 18.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.