81. Лист Федора Пасічняка до Федьковича
Дорогій мôй Брате!
На тіи слова ни можу ажъ вѣдержити. якъ я учувъ таку зневагу, ни знаю я, хтоби то таке наплютковавъ на мене тѣлкои неправди, але я ся тôлко на Найвишого кличу, поневажъ ôнъ всѣхъ насъ дѣла, a наветъ и мисли знає, такъ и я сѣ его опѣце поддаю, коли ми вже нѣхто ни вѣритъ. якъ маєшъ серци добре, любій братѣйку, то можешъ си помислити, що то ни все правда, що на весѣлю плещутъ, буду просити минѣ освѣдомити, хто на мене таки плотки наробивъ.
Ни маю я до картъ ани до жаднихъ злихъ рѣчей той натури, тилко радъ бимъ якъ найлѣпше собѣ поступати; за то прошу Тя, дорогій братчику, сокруши серце и нікому ни вѣръ, доти самъ ни переконаешъ ся. Трошки мя то було угнѣвало и ни такъ угнѣвало, якъ власне ажъ серце ми сѣ розболѣло зъ того и ни мѣгъ ємъ той листъ чрезъ жаль написати; а за тимъ ни гнѣвай сѣ, милій братчику, на мене зи тотъ довгій часъ, я сѣ на Тебе ни гнѣваю, бодай сѣ на мени и Богъ огнѣвавъ, якбихъ на тебе сѣ гнѣвавъ, та будь такъ добрій и якъ твоя ласка, вѣдпишижъ минѣ сесъ листъ, якъ сѣ тобѣ поводить, чисъ здоровъ.
Я, Богу дяковати, здоровъ и ни зле ми сѣ поводитъ, тôлко жемъ коло Рекрутѣвъ, та ми тяжко. Я теперъ диставъ вишу шаржу, 2 звôздки, але бо мя не тѣшитъ, що Ти на мене гнѣваешъ ся, а знай добре, що я твои слова и твою щирость пѣдъ серцемъ ношу, ни то що.
На сами свята Рôздвинѣ бувъ я на командѣ въ Ярославѣ та ни мѣгъ вѣдписати.
Ти сѣ, братчику, гнѣваешъ, що ни по рускій бувъ тотъ листъ писаній, га, колимъ на тотъ часъ ни мавъ такого писаря, котрій би ми по рускій написавъ. Знаю то добре, що сорочка блища вѣдъ сирдака, але як нима сорочки, треба лишъ у сердаку ходити.
Чей Богъ дасть, що колись я з Тобою очевисне узру сѣ.
Будь ми здоровъ, любій Братчику, та най ти Господь дасть щастіє и здоровѣє.
Твой щиро любячій Брать
Федôръ Пасьєчнякь, капраль.
Я му писавъ зъ урлопу
Іванъ Пѣсарукъ.
Примітки
Лист, яле шідно зі змісту і з порівняння з попередніми листами Пасічняка, писаний по Різдві 1867. – О. М.
Подається за виданням: Писаня Осипа Юрія Федьковича. – Львів: 1910 р., т. 4, с. 143 – 144.
