11. Гой ви стрільці!

Юрій Федькович

Гой а учера та із вечера,

Гой сходив Місяць Королем-Єлем,

Розсипав срібло, розсипав злото.

Сам скликав стрільців та й на охоту.

Гой ти Маланко, ти Маланочко,

Гой пусти мене на годиночку,

Гой пусти мене ще і на другу:

Ой гоня тура с темного луга!

Гой ти Місяцю, гой ти Королю,

Не лишай мене на морі долю:

Бо море доля без коровая,

А моя слава зорею грає!

Гой а учера та із вечера,

Схожував Місяць Єлем-Королем,

Розсипав срібло, розсипав злото,

Сам скликав стрільців тай на охоту.

Гой ти Маланко, ти Маланочко,

Гой пусти мене на годиночку!

Гой пусти мене та й на чотири,

В золоті труби ба й затрубили!

Гой ти Місяцю, гой ти вівчарю,

Не лишай мене ясну як зарю:

Змій-Царь поганий на руслі моря,

Звіє з чола ми ясную зорю!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 684.