27. У васильку!

Юрій Федькович

Гой а учера та із вечера,

Пасла Маланка, Зельман, качура,

Гой доки ж єго, Зельман, напасла,

Ясная зоря, Зельман, загасла.

Гой а учера та із вечера,

Пасла Маланка, Зельман, качура,

Та й пасучи го та загубила,

А шукаючи та й заблудила.

Гой заблудила у чисте поле,

Аж там наш Силчик та сіє-оре,

Аж там наш Силчик та оре-плужить,

За Маланкою та дуже тужить.

Гой ти Силчику-Велесилчику,

Посію тебе у городчику,

Та й буду тебе та й шанувати,

Та й тричи на день та й поливати!

Ще і с чибричку та й кілля бити,

Ще й барвінчиком та й городити,

В неділю рано та й промикати,

За русу косу та й затикати.

Рано в неділю до церкви піду, –

До церкви пошла, виросла сосна,

Виросла сосна золотомряза, –

В неділю рано всю правду скажу!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 696.