15. Гой ти доле!

Юрій Федькович

В неділю рано пави літали,

По морі краєм пірця роняли.

А Маланочка за ними ходить,

Павляні пірця в траві находить.

З травиці брала, в рукавец клала,

З рукавця брала, на столик слала;

З столика брала, віночок плела,

Сухозолотом позолотила.

Гой ти віночку, ти мій павляний,

Піду на море в неділю рано,

Чи не вгадає голубе море

Гой Маланочки сужену долю?

А у неділю, та дуже рано,

Наша Маланка віночок брала,

Та й пустила ’го долів водою:

Вгадай, віночку, мою ти долю!

Гой коли підеш, підеш, не станеш,

Піду до церкви в неділю рано:

А коли підеш кидки по фили,

То в синім морі личко умию!…

Гой ти Маланко, ти Маланочко,

Не пускай морем долів віночки!

Змій-царь поганий на руслі моря,

Звіє з чола ти ясную зорю!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 687.