25. Гой до плуга!

Юрій Федькович

Гой а учера та із вечера,

Гой ходив Всесил та по всіх селах,

Гой давав срібло, гой давав злото,

Гой зберав хлопців та й до роботи.

Гой а ви хлопці погониченьки,

Гой збудіт мене рано-раненько,

Гой так раненько, би не видненько,

Гой би не вчула Змієва ненька!

Гой так раненько, нім кури піли,

Нім ще лебеді з моря злетіли,

Нім ще бояни на гуслех грали,

Нім ще бояри на лови стали!

Гой устав Силчик та й ранесенько,

Гой подивиться – вже й білесенько,

Гой вже подвір’є як срібло біле,

Ще й рожев-зарев та й залеліло.

Гой а ви ж хлопці, погониченьки,

Чом не збудили рано-раненько?

Гой так раненько, би невидненько,

Би не учула Змієва ненька?

Гой так раненько, нім кури піли,

Нім ще лебеді з моря злетіли,

Нім ще бояни на гуслех грали,

Нім ще бояри на лови стали?

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 694 – 695.