9. Гой Королю!

Юрій Федькович

Гой а учера та із вечера,

Гой засів Прабог та й до вечері,

Оперед Богом два-три престоли,

Оперед ними син божий стоїть.

Гой сину, сину, Даждбог, мій сину,

Срібна ти чаша з зеленим вином,

Лиш займи тура с темного луга.

С темного луга Змій-царя слуги!

Гой я не піду, того не зділю,

Кляла Маланка рано в неділю,

Що я учах ї ярую рожу,

Тура не займу – мій милий Боже!

Гой їй синчику, Велесилчику,

Гой міч-пересіч ти на клинчику,

Лиш займи тура с темного луга,

Гой займи тура, Змія-царя слуги!

Гой я не піду, того не зділю,

Кляла Маланка рано в неділю,

Що я учах ї ярую рожу…

Тура не займу – милий мій Боже!

Гой ти Місяцю, гой ти Королю,

Прожени тура з ярого поля:

А у неділю, в неділю рано,

Сам з Маланкою вас повінчаю!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 682 – 683.