13. Гой ти Леле!

Юрій Федькович

Гой а учера, та із вечера,

Зійшла Маланка яснов зорею,

Сипала рожі, сипала маї, –

Гоя, дівчата, гоя до гаю!

Гой ти Місяцю Велесилечку,

Гой пусти мене лиш на хвилечку,

Гой там дівчата в Зельмана грають,

Най Маланочка в них погуляє!

Гой ти Маланко, ти Маланочко,

Маєш тереми на забавочку,

А за вороти три вітри віють,

З чола ти зорю у море звіють.

Гой а учера, та із вечера,

Зійшла Маланка яснов зорею,

Сипала жемчуг, рожі й барвінчик, –

Гоя, дівчата, гоя на вінчик!

Гой ти Місяцю, Сійбог-Роките,

Пусти на море, ніжки лиш вмити!

Жовтим пісочком не зробю сліду.

Ножечки вмию, до дому піду!

Гой ти Маланко, райская птичко,

Вмиють ножечки вірні служечки;

Змій-царь поганий на руслі моря.

Схопить з чола ти ясную зорю!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 685 – 686.