12. Лелій зоре!

Юрій Федькович

Гой ти Маланко, ясная зоре,

Красний Всесилчик с тобою-море,

Красний с тобою, красний з собою,

Ясний му Місяць над головою.

Гой ти Місяцю, гой ти голубку,

Стоїть винце ти в золотім кубку,

А на клиночку твій меч точений,

А на столі ти колач плетений.

Гой ти Маланко, ти Маланочко,

Посажу тебе в виноградочку,

Та й буду тебе та й шанувати,

З райскими пташки та й вартувати.

Гой а з чибричку та кіля бити,

А васильчиком та й городити,

В неділю рано тай проривати,

Во всі церковці у дари слати!

Гой ти Маланко, Море-Морано,

Красний Всесилчик в неділю рано.

Красний с тобою, красний з собою,

Ясний му Місяць над головою.

Гой ти Місяцю, ти Велесиле,

Не лишай мене ще й заручену,

Змій-царь поганий на руслі моря.

Звіє з чола ми ясную зорю!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 684 – 685.