28. Гой ти зоре!

Юрій Федькович

Гой ти Маланко, ясная зоре,

Красний Всесилчик с тобою, Море,

Красний с тобою, красний з собою,

Ясний му місяць над головою.

Гой ти Місяцю, гой ти голубку,

Стоїть винце ти в золотім кубку.

А на клиночку твій меч точений,

А на столі ти колач плетений!

Гой ти Маланко, ти Маланочко,

Посажу тебе в виноградочку,

Тай буду тебе тай шанувати,

З райскими пташки та й пантрувати!

Гой а з руточки та й кілля бити,

А калиночков та й городити,

В неділю рано та й проривати,

У всі церковці у дари слати!

Гой ти Маланко, Море-Морано,

Красний Всесилчик в неділю рано,

Красний с тобою, красний з собою,

Ясний му місяць над головою!

Гой ти Місяцю, Королю-царю,

Не забудь твою Море-Малану!

Твоя Маланка та й укражена,

Ще й попід зорю та й проважена!

Примітки

Подається за виданням: Писання Осипа Юрія Федьковича. Перше повне і критичне видання. Том 1. Поезії / З перводруків і автографів зібрав, упорядкував і пояснення додав д-р Іван Франко. – Льв.: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1902 р., с. 696 – 697.