14. Вас. Лукич у «Ватрі» 1887 починає публікувати історичні поеми Руданського
А. Кримський, М. Левченко
Франко був привіз із Києва (як він сам оповістив про це в «Зорі» 1886, ст. 195) не тільки невеличку збірочку Стрільчевського, але ще й автографічний чималий (= III-й) том віршів, які Руданський написав 1859-1860 р. Та не пощастило Франкові опублікувати той III том у «Зорі», бо 1887 р. консервативні орударі «Зорі» вигризли Франка з редакторування.
Та Франко передав той (III-й) том Руданського для видавничого використання Володимирові Левицькому, що писав під псевдонімом «Василь Лукич», – і Лукич дещо (дві історичні поеми Руданського) опублікував з даного йому автографічного III тома у своєму альманахові «Ватра» 1887 [слово «ватра» визначає «огонь», «багаття» (рос. «костьор»)]:
«Ватра. Літературний збірник. Видав Василь Лукич. В Стрию 1887». На обороті титулової сторінки зазначено: «Друк зачався 1 липця 1886, а скінчився 25 марця 1887». З Руданського тут подано:
На ст. 13-20: «Мазепа гетьман украиньский. Поема історична Степана Руданьского». Підпис під нею: «17-18 марця 1860» (Руданський писав «марта», а не «марця»).
На ст. 37-39: «Павло Полуботок. Поема історична Степана Руданьского». Підпис: «8. червця 1860».
Жодних приміток про оригінал, звідки взято ці дві поеми, Вас. Лукич не подав, гадаючи либонь, що ті, кому це цікаво, можуть це знати із Франкової статті в «Зорі» 1886, ч. 11.
Як побачимо з дальшого, Вас. Лукич вирішив видрукувати й геть усі інші історичні поеми Руданського, а розпочав їхнє публікування, поки що, тільки «Мазепою» та «Полуботком» у своїй «Ватрі».
Більше-менше рівночасно з «Ватрою» (себто ще в 1886 р.) зачав друкуватися у Львові «Календар т-ва Просвіта» на 1887 р. Там, у літературній частині, подано з Руданського (в 9-й раз у Галичині) гарну, але дуже вже заїжджену поезію Руданського: «Гей-гей, воли!» (ст. 29). А на ст. 75 уміщено коротенького поетового життєписа з портретом і з образком його могили в Ялті.
Вміщено тоді портрет Руданського і в виданні: «Альбум заслужених Русинов. Коштом т-ва Просвіта», Львів 1887.
Ці факти симптоматично показували, що Руданський в очах галичан зробивсь уже незаперечимо-видатним і відомим письменником.
Примітки
Подається за виданням: Кримський А., Левченко М. Знадоби для життєпису Степана Руданського. – К.: 1926 р., с. 110 – 111.