Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Література / В / Марко Вовчок / Прозові твори / Інститутка / 26

Інститутка

26

Марко Вовчок

Сиджу сама у дівочій; сумно, тиша така… Ото життя моє буде! Всюди красне!.. «Тепереньки, – думаю собі, – наші дівчата наживуться без моєї панії! Веселенько та любенько їм укупці… А мені – чужа сторона, і душі нема живої…»

Коли щось у віконце стук-стук!.. Так я й згоріла!.. Сама вже не знаю як, а догадалась… Сиджу, ніби не чую.

Переждало трохи – знов стукає. Метнулась я та двері всі попричиняла, щоб пани не почули.

– А хто се тут? – питаю.

– Я, дівчино-горличко!

– Мабуть, – кажу, – чи не помилились: не в те віконце добуваєтесь!

– То ж бо й не в теє! Нащо ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба!

– Не так-то конче й треба!.. Оце найшли розмову крізь подвійне скло!… Гетьте! Ще пани почують!

Та й одхилилась од вікна.

А він таки:

– Дівчино! Дівчино!

– Чого се ти попідвіконню вкопався, Прокопе? – загомонів хтось потиху. – Он вечеря вже готова ще одколи, а вас нікого нема!


Примітки

Подається за виданням: Марко Вовчок Твори в семи томах. – К.: Наукова думка, 1964 р., т. 1, с. 141 – 142.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 382

Модифіковано : 8.08.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.