Голландія

Міжнародне становище Голландії. Невелика торговельна Голландія участи в світовій війні не брала, і їй пощастило залишитись до кінця нейтральною. В міжнародному політичному життю Голландія грає другорядну роль і не веде активної закордонної політики в питаннях, в яких вона не зацікавлена безпосередньо, у відносинах між державами Антанти й між Центральними Державами. В відношенню до цих двох груп держав Голландія намагається грати посередницьку роль, бо вона зв’язана, з одного боку, великою торгівлею з Німеччиною і Центральною Европою, а з другого – має багато спільних інтересів з Англією. Як і її велика сусідка, Голландія живе переважно торгівлею, має великий торговельний флот, Нідерландська Індія лежить між Бритійською і Австралією. Крім того, з Англією її зв’язують великі народні симпатії. При допомозі Англії Голландії вдалося недопустити до ревізії договору 1839 року з Бельгією і до анексії останньою Лімбургу й Зеландської Фландрії. До Ліги Націй Голландія ставиться без ентузіазму, все ж на з’їзді в Женеві в кінці мин[улого] року мала успіх і добилася ухвали, що інтернаціональний суд буде міститися у Гаазі.

Становище в російському питанню. В справах Східної Европи Голландія займає очікуюче становище і йде слідом за великими европейськими державами. Большовики абсолютно не користуються тут признанням або симпатіями, крім маленької групи комуністів. Пропозиція цеї групи почати торговельні і дипльоматичні зносини з Совітською Росією була Генеральними Штатами в минулому році два рази відкинута великою більшостю.

Відношення до України. Голландія, яка у свій час багато потерпіла від імперіялізму своїх сусідів, є рішучим ворогом всякого імперіялізму, а з тим і російського. Це є одна з причин, чому зараз Україна користується у Голландії глибокою прихильністю з боку суспільства і преси. Дипльоматична Місія наша і Прес-бюро з самого приїзду з початку [19]19 року знайшли тут плодовитий грунт для своєї праці. Дуже добре освідомлена голландська преса подає відомости про Україну більше, ніж преса инших країн. Дуже важним фактором зацікавлення Україною є економічний. На нав’язання торговельних умов з Україною голландці покладають великі надії. Наша кооперація викликала зацікавлення не тільки в торговельних та фінансових колах, але й у нідерляндського Міністерства торгу і промисловости. Крім загальнополітичних та економічних факторів, зацікавлення Україною в Голландії та її симпатії до нас пояснюються почасти тим, що на Україні найшли собі нову батьківщину меноніти, народ голландського походження, яких в північній Таврії є 60-80 тисяч. Долею цих менонітів на Україні в Голландії дуже зацікавлені.

Одначе праця нашої Місії не могла дати позитивних наслідків в справі чисто дипльоматичній, себто в справі визнання незалежности України. Голландія під час війни заховувала нейтралітет і вела таку політику, щоб жити в приязні як з Антантою і з Центральними Державами. Вона уникає робити якісь кроки, котрі не в’язались би або суперечили політиці оточуючих її великих держав. Крім того, Голландія, де в останні 10-ліття відбувалось так багато всяких інтернаціональних конгресів та конференцій, звикла строго додержуватися всіх формальностей міжнародних законів і звичаїв та вважати себе охоронцем цих законів, через те не тільки не вважає можливим зробити першою акт визнання якоїсь нової держави, але визнає останньою вже визнані держави, так було з Фінляндією, Чехословаччиною, Польщею… Через це ж, не дивлячися на всі заходи Місії, Міністр закордонних справ Голландії дав зрозуміти, що Голландія не може визнати України, поки її не визнають инші держави, а в першу чергу Антанта. Було сказано при тому, що Голландія певна, що Україна зрештою буде визнана і що голландський Уряд ставиться до Місії прихильно і не буде робити труднощів в її роботі. Це пізнійш цілком справдилося, і наша Місія в Гаазі врешті добула для себе права фактично визнаного представництва України. Зокрема відношення голландських соціялістів яскраво виявилося на Амстердамській конференції в [19]19-му році, де вони на чолі з відомим [Pieter’ом] Troelstr’ою гаряче обстоювали визнання України і всі свої голоси подали за Україну. Через пресу, офіціяльні меморандуми та ноти Голландія широко і докладно ознайомилась з нашою справою. Констатуючи це, голова нашої Місії в Гаазі в останні часи підняв питання про другі методи праці, про перехід від чистої пропаганди до більш реальної праці на грунті в даному разі економічних зносин між Голландією і Україною, а через неможливість цього тепер, до підготовчої праці на цьому полі.

Опубліковано

Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921) / Упоряд.: Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2016. – С. 145-147.