Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історичні джерела / Земельні банки Новоросійського краю / Передмова

Земельні банки Новоросійського краю

Передмова

Пивовар А.В., Пєший О.І., Шляховий К.В.

Присвячуючи це видання ювілею Одеського обласного архіву, відразу зазначимо, що задум останнього з’явився саме при знайомстві з його багатими фондами дореволюційних кредитно-банківських установ. Ще на етапі свого формування архів отримав досить поважне зібрання відповідних документів, які за сукупним обсягом поступалися хіба що його двом найбільш потужним фондам: Канцелярії Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора та Одеської міської думи. [1] Подібний спадок багато в чому зобов’язаний тогочасному статусу міста Одеси – одного з потужних фінансових центрів Російської імперії, що обслуговував як потреби розвитку Причорноморської торгівлі, так і інших галузей економіки губерній Новоросійської групи (Бессарабської, Катеринославської, Таврійської, Херсонської) та суміжних територій Поділля.

Спочатку видання задумувалося як таке, що мало стосуватися опису виключно наявних фондів кредитно-банківських установ, зосереджених в Одеському архіві. При більш детальному вивченні цього питання, виходячи із загального обсягу документів та їх структури, було прийняте рішення зосередити увагу насамперед на описах фондів земельних банків із залученням до їх складу також відомостей про такі фонди в інших обласних архівах Південної України, зокрема у Дніпропетровському та Кіровоградському. Крім того, збереглася значна кількість документів фонду Таврійського відділення Селянського поземельного банку, які, з урахуванням обсягу та регіональної специфіки, заслуговують на їх окремому виданні. [2]

У той же час при зосередженні на описах фондів земельних банків було вирішено не відмовлятися також і від початкової ідеї публікації описів інших кредитно-банківських фондів Одеського архіву. З однієї сторони, це дозволяє забезпечити цілісне уявлення про зазначені фонди, з іншої – до певної міри розкриває також дослідницькі можливості аналогічних архівних фондів, зокрема, зосереджених в обласних архівах Півдня України (про склад фондів див. у додатку).

Основу банківської колекції архіву складає фонд першого в Росії приватного Земського банку Херсонської губернії, утвореного в пореформений період (1864 рік) для забезпечення потреб сільських товаровиробників у грошових коштах. Завдяки спеціалізації на довгострокових позиках під заставу землі, банк мав добре упорядкований архів, що дозволило в досить стислі терміни оформити його повноцінний і досить кваліфікований опис. Не менш поважним за обсягом є фонд Бессарабсько-Таврійського земельного банку, що почав діяти мало не через 10 років по тому, спеціалізуючись крім землі також на операціях з нерухомістю у містах. З 1882 року наявний склад земельних банків на території краю поповнили губернські відділення Селянського поземельного банку, а з 1885-го – Державного дворянського земельного банку, перший з яких обслуговував переважно потреби селянських товариств, другий – більш крупні поміщицькі землеволодіння.

На жаль, у роки Другої світової війни саме фонди дореволюційних кредитно-банківських установ Одеського архіву зазнали чи не найбільш відчутних втрат, що за обсягом документів більш ніж удвічі перевищують втрати аналогічних фондів колишнього Новоросійського краю в інших обласних архівах Південної України. Більше 80 відсотків втрачених документів стосуються фондів земельних банків. Безпосередньо для банківської колекції Одеського архіву, від якої залишилося лише близько третини базової кількості документів, досить відчутною є також втрата напрацьованих у довоєнний період описів фондів, про які збереглися лише фрагментарні відомості щодо їх кількісного складу.

В той же час, не дивлячись на понесені втрати, наявні справи архівних фондів дозволяють отримати достатньо цілісне уявлення про характер діяльності банків та їх впливу на вирішення конкретних питань розвитку тогочасних земельних відносин.

У складі фондів представлені статутні документи, протоколи засідань правлінь банків та загальних зборів вкладників, балансові книги, відомості про особовий склад банківських службовців, про банківську клієнтуру, інформація про випуск акцій, описи об’єктів довгострокового кредитування, технічні розрахунки, плани земельних ділянок, нотаріальні посвідчення прав власності на землю та інші види нерухомості, списки селянських товариств. Найбільш масовими документами є справи про видачу позик під заставу землі, що, завдяки досить широкому регіональному представництву, становлять незмінний інтерес для широкого кола дослідників історії краю, даючи можливість отримати конкретні відомості про поіменний склад власників, час укладання відповідних угод, період їх дії тощо.

До видання у повному обсязі включені наявні описи всіх фондів земельних банків Новоросійського краю, що збереглися в обласних архівах Південної України у містах Одесі, Дніпропетровську та Кіровограді. При цьому кожен опис супроводжується інформацією про наявні та втрачені документи, як вона зафіксована матеріалами останніх звірок. Додатково (для зручності використання) номери втрачених справ у відповідних позиціях описів передано закресленими.

Крім того, до видання включено відомості про склад наявної колекції планів земельних ділянок у фонді Земського банку Херсонської губернії, яка не дивлячись на понесені втрати, відокремлення від основного масиву текстових документів, зберігає значний потенціал в якості самостійного джерела дослідження. Багато подібних планів щодо об’єктів застави, згаданих в описах цього та інших фондів земельних банків, відклалося також у колекції карт і планів Херсонського обласного архіву, детальні відомості стосовно якої опубліковано. [3]

Значна кількість рукописних планів земельних ділянок, у тому числі пов’язаних із діяльністю земельних банків на території краю, відклалася також в архівно-історичній колекції Кіровоградського обласного краєзнавчого музею та серед рукописних матеріалів Сектору картографії НБУ ім. В.І.Вернадського НАН України. Приводячи відомості про їх склад, сподіваємося, що останні, як і основний масив картографічного зібрання банківських фондів Одеського архіву, дозволять з часом залучити до наукового обігу також інші маловідомі колекції карт і планів, що перебувають за межами архівних описів і не завжди доступні широкому загалу дослідників.

Завершують видання укладені мовою оригіналу документів стислі покажчики (географічний, іменний, товариств і установ), до яких, у розрізі представлених губерній, включено близько 15 тис. власних назв, що зустрічаються в описах фондів та планів земельних ділянок (всього описано 13466 справ та 368 відокремлених планів). З них 12,5 відсотка стосується території Бессарабської губернії, 18,2 – Катеринославської, 13,7 – Подільської, 16,7 – Таврійської, 38,3 – Херсонської, 0,6 – інших територій (переважно суміжних губерній). Більшість із них мають кількаразові згадки, що навіть з урахуванням понесених втрат, суттєво підвищує вірогідність збереження відповідних документів.

Завершуючи стислу передмову, автори-упорядники висловлюють щиру подяку на адресу дирекції та співробітників відповідних архівів за сприяння в опрацюванні досить значного обсягу архівних справ та їх описів. З вдячністю нами була сприйнята посильна допомога одеських та київських дослідників і фахівців Ковтуна М.В., Решетова С.Г. та Шовкопляс Т.І. у копіюванні документів, пошуку необхідних довідкових та картографічних джерел, використаних при підготовці видання. Сподіваємося також на його зацікавлене сприйняття широким колом дослідників.

Примітки

1. За характеристикою Одеського архіву станом на 1928 рік фонди дореволюційних кредитно-банківських установ у його складі за діючими у той час лінійними вимі-рами сумарно оцінювалися в обсязі 426,93 метрів, фонд Канцелярії Новоросійського генерал-губернатора досягав 448, фонд Одеського міського громадського самоуправління – 870 метрів (Рябінін-Скляревський О. Одеський краєвий історичний архів // Архівна справа. – 1928, книга 5-6, с. 80, 83, 84).

2. В даний час таке завдання в основному реалізоване лише в частині опису німецьких землеволодінь (див.: Німецьке населення Таврійської губернії. Том 2. Анотований тематичний опис справ. Таврійське губернське правління. 1803-1917 рр. Таврійське відділення Селянського поземельного банку. 1884-1920 рр. / Укладачі: Л.П. Кравцова, О.В. Каркач. – Одеса: Астропринт, 2005, с. 71-340), але очевидно, що дана робота має бути продовжена також і в частині опису володінь інших землевласників та селянських товариств тогочасної Таврійської губернії .

3. Колекція карт і планів. До 85-річчя Державного архіву Херсонської області: Опис фонду № 302 / Автор-укладач О.Шинкаренко та ін. – Херсон, 2006.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 3633

Модифіковано : 17.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.