Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Матеріали гетьмана Петра Дорошенка
в колекції Музею гетьманства

Людмила Бевз, Галина Ярова

Велику увагу в науковій та експозиційній роботі наукові співробітники Музею гетьманства приділяють постаті славного учня Богдана Хмельницького, нащадка козацько-гетьманського роду – гетьмана Петра Дорошенка.

В 1993 році серед серії портретів гетьманів «Руїни» був замовлений для експозиції портрет гетьмана Петра Дорошенка (КН – 33 Ж-8; п., о.; 40х50 см) тоді молодому київському художнику Сергію Луцаку. За зразок для виконання завдання, художник використав гравюри з відомої книгу В.Б. Антоновича і В.А. Беца «Исторические деятели Юго-Заподной России в биографиях и портретах» – Вып. 1 (и единственный). По коллекции В.В. Тарновского. Киев: Тип. Имп. Университета Св. Владимира, 1883. IV, 82, II с., 20 л.». Там, до речі, портрети гетьманів були проілюстровані в чорно-білому виконанні, а наш художник всі замовлені портрети виконав у кольорі.

Ми починали формування музейної колекції з повного нуля. Перші роки після заснування музею організовували багато поїздок по Україні. В 1993 році. директор музею Галина Ярова разом зі співробітницею Катериною Грицик, поїхали до Львова, де закупили до фондів у художника Григорія Кічули тарелі з зображеними на них гетьманами. Серед інших була керамічна таріль гетьмана Петра Дорошенка (КН-41 Е – 7; кам’яна маса, розпис солями, емалями; 36х36 см).

В 1994 р. до фондів музею надійшла серія плакатів гетьманів з комплекту «Гетьмани України» (16 плакатів) видавництво «Україна», 1991 р. Автори та упорядники Галина Ярова і Лариса Вірьовка, художники – Олександр Кот і Микола Мотузка. Серед них і плакат – портрет «Петро Дорошенко» (КН – 1159 Г – 49; офсетний друк, 40х27, 5 см).

Ще одним фондовим поповненням був значок «Гетьман Петро Дорошенко» (1665 – 1676), де зображений варіант портрету П. Дорошенка з колекції В. Тарновського. (КН – 1288 Н-66; метал, емаль, пластмаса; d-3, 1 см), подарунок Олени Попельницької.

Серед групи збереження «Філателія та філокартія» зберігається листівка художня «Петро Дорошенко» з комплекту «Гетьмани України» / Худ. Войтович В.М. – Рівне 1991. (КН-314 Ф-57; папір, друк 14х10, 5 см). В 1994 році художник В.Войтович мав персональну виставку в Музеї гетьманства.

У 2004 р. дякуючи волі Гетьманівни Олени Отт-Скоропадської, музей отримав чудовий портрет гетьмана П. Дорошенка (КН-5636 Ж-112; п., о.) роботи художниці Ольги Мордвінової. Це було замовлення гетьмана Павла Скоропадського, подрузі своєї дружини Олександри Дурново. В той час гетьманська родина проживала у Німеччині (20 – і роки ХХ ст). Гетьман дізнався, що селяни пограбували та спалили родовий маєток Скоропадських у Тростянці і зрозумів, що тих портретів гетьманів, які він пам’ятав з дитинства, вже не має. Ольга Мордвінова, чоловік якої був у свій час ад’ютантом Миколи ІІ, з чоловіком і донькою мешкали в еміграції з родиною П. Скоропадського. О. Мордвінова була високо професійною художницею і портрети гетьманів виконала з маленьких фотографій, що їх зберегла дружина гетьмана Олександра Петрівна.

Серед портретів гетьманів (П. Полуботка, І. Скоропадського, І. Самойловича, Б. Хмельницького) був і чудовий портрет гетьмана Петра Дорошенка. Історія цих портретів дуже цікава. Після ІІ Світової війни, вони потрапляють до Америки (крім портрета І. Скоропадського, який був залишений Гетьманівною у своєму будинку у Швейцарії). Олена Павлівна передала гетьманські портрети до Інституту В’ячеслава Липинського у Філадельфію. Там на кошти української діаспори був придбаний будинок для інституту.

З часом, коли багато людей, пов’язаних з інститутом відійшли в інші світи, а ті, що лишились і були старші за віком, не могли утримувати будинок – його вирішили продати. Архіви В’ячеслава Липинського і гетьмана Павла Скоропадського в основній більшості були передані в Україну, а портрети гетьманів України, Олена Павлівна попросила передати до Києва у Музей гетьманства. Влітку 2004 р. разом з чоловіком Людвігом Отт вона приїхала до Києва, щоб урочисто передати ці портрети Музею гетьманства.

З метою поширення інформації про гетьманську колекцію, Музей гетьманства видав набір листівок з отриманих від О. П. Отт-Скоропадської портретів під назвою: «Шляхетний дарунок Гетьманівни О. П. Скоропадської-Отт: збірник листівок / авт. і упор. Г. Ярова. – К.: Вид-во «Марка України» УДППЗ «Укрпошта», 2005.

В 1998 р. в Україні з подачі фірми «Марка України» вийшла серія поштових марок «Гетьмани України» художника Юрія Логвина. Поміж іншими марками цієї серії маємо аркуш марок «Петро Дорошенко (1627-1698)» (друк офсетний, папір крейдований гумовий, 52х25 см).

В 2003 р. до Музею зателефонувала із Москви голова Пушкінського товариства при Московському авіаційному інституті п. Лариса Сомова, і попросила допомогти відшукати для книги, яку вона тоді готувала, відомі нам портрети Петра Дорошенка. Селище Ярополець, в якому закінчив своє життя і був похований у 1698 р. гетьман Правобережної України Петро Дорошенко, належить з усіма своїми пам’ятками Московському авіаційному інституту з 1959 р.

Ми надіслали п. Ларисі копії усіх відомих нам портретів Петра Дорошенка. Так зав’язалися теплі стосунки. І коли п. Лариса видала свою першу книгу: «Ярополець: лица, история, судьбы: Родословные розписи / Авт. – сост. Л.Б. Сомова; отв. Ред. И.А. Ольшинская. – М.: Изд-во МАИ-ПРИНТ, 2009. – 296 с.», а потім і другу: «Ярополець: лица, история, судьбы: Семейные хроники / Авт. – сост. Л.Б. Сомова; отв. Ред. И.А. Ольшинская. – М.: Изд-во МАИ-ПРИНТ, 2011. – 640 с.», вона надіслала Музею гетьманства після їх презентації у Москві. На жаль третю книгу цієї серії Музей не отримав. Не стало п. Лариси Сомової, книга вийшла після її смерті і поки що нам не вдалося її отримати. Та навіть попередні дві книги дають цікаву інформацію з використанням архівних матеріалів про долю Петра Дорошенка в останні роки його життя.

Перша книга знайомить з родоводами власників Яропольця поч. ХVІІ ст. Серед них і рід гетьмана України Петра Дорошенка. В родоводі Дорошенків прослідковуються нащадки двох доньок гетьмана П. Дорошенка. Представлений родовід включає 124 пункти, від гетьмана Михайла Дорошенка до його нащадків, що жили в ХІХ ст.

В другій книзі розповідається про життя і долю гетьмана П. Дорошенка та його родини в Яропольці. Особливо досліджений період життя і діяльності П. Дорошенка під час служби воєводою у В’ятському краї і наступні 14 років господарювання в Ярополецькому маєтку. В книзі зібрані відомості про синів гетьмана та деякі його документи.

Серед бібліотечних фондів музею гетьманства можна віднайти багато цікавої інформації про гетьмана Петра Дорошенка та період його гетьманування. На наш погляд найзначнішими є такі праці:

1. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльності. – Видання Української Вільної Академії Наук у США, Нью-Йорк, 1985 – 712 с.

2. Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання. –К.: Темпора, 2011. – 632 с.

3. Чухліб Т. Петро Дорошенко. – К.: ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2007. – 63 с.

4. Степанков В. Петро Дорошенко. // Володарі гетьманської булави. Історичні портрети. – К.: Варта, 1995. – С. 285 – 316.

5. Чухліб Т. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-східної Європи (1663-1713). – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2004. – С. 65-92.

6. Горобець В. Дорошенко Петро Дорофійович. //Києво-Могилянська академія в іменах XVII – XVIII ст. Енциклопедичне видання / Упор. З.І. Хижняк; За ред.. В.С. Брюховецького. – К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. – С. 188-189.

7. Лях С. Дорошенко Петро Дорофійович // Українське козацтво. Мала енциклопедія. – Київ: «Генеза» – Запоріжжя: «Прем’єр», 2002. – С. 140 – 142.

8.Степанков В. Дорошенко Петро Дорофійович. // Енциклопедія історії України. Т. 2. Г -Д. – К.: Наукова думка, 2004. – С. 456 – 457.

В 2004 р. Управління культури Київської міської державної адміністрації передало до музею велику працю «Україна – козацька держава / Авт. і упор. В.В. Недяк. – К.: Вид-во «ЕММА» – 1216 с.». В цій книзі представлена історія та культура українського козацтва у понад 5000 фотосвітлинах зі збірок державних музеїв, архівів, бібліотек, приватних колекцій. Серед них є 15 різних зображень гетьмана Петра Дорошенка з Національного художнього музею України, Національного музею історії України, Музею книги і друкарства України, Державного історичного музею Москви, державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г. Заболотного, Львівської національної бібліотеки ім. В. Стефаника Відділ стародруків.

За більше ніж 22 річну діяльність Музей гетьманства має багато щирих друзів, що роблять свій внесок в розвиток музею. Так, фотохудожник Володимир Бойко передав до музею власну колекцію фотослайдів на козацько-гетьманську тематику. З них 20 фотослайдів з зображеннями гетьмана Петра Дорошенка.

Для більш глибокого дослідження діяльності Гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка і його попередника славного гетьмана Михайла Дорошенка, а також не менш вагомого їх нащадка Дмитра Дорошенка була створена в 2013 р. громадська організація «Гетьманський фонд Петра Дорошенка». Одним із важливих завдань фонду – налагодження історичних зв’язків, висвітлення прагнень ватажків роду Дорошенків та зв’язок їх з сучасною незалежною Україною. Від співпраці Музею гетьманства і гетьманського фонду «Петра Дорошенка» звичайно активніше буде поповнюватися колекція фондів Музею гетьманства. І приклад цьому є наша конференція.


Примітки

Опубліковано: Гетьман Петро Дорошенко та його доба в Україні. – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2015 р., с. 334 – 338.