Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Кореспонденція гетьмана Петра Дорошенка

№ 1 1670, березня 1 (лютого 19). – Чигирин. – Універсал Петра Дорошенка білоцерківському коменданту

Дорошенко пише про дві справи:

1) про Задніпря, що лівобічні козаки, особливо Лубенського, Миргородського, Полтавського полків і досі залишаються під його владою. Але їх підвела орда, через що вони тоді мусили вклонитися московському гетьману (Многогрішному -Ю.М.), однак і зараз вони є у добрій приязні до мене, бо й тепер міста цих полків ближче до нас, оточені моїми військами. Тому я спеціально посилаю до них листи щоб вони давали достатню відомість, чи вони хочуть Задніпря при московському царі залишити чи у складі Великого князівства Руського бути під королем Михайлом. Мають бути переговори в Андрусові і якщо цим землям бути при московському царі, тоді б і я наказав би їм свого пана слухати і не був би порушником присягнутого там Андрусівського перемир’я. А якщо хочуть бути при польському королі, тоді я прагнув би всіма силами не тільки ті три полки підтримати, але й все Задніпря.

2) Щоб комісія, котра призначена як з Військом Запорозьким, так і всім руським народом, могла бути перед виходом орди в Україну. Далі переповідають ся чутки про наміри ординців. «А на народ є вельми слабий в статечності, і якщо бачить потужнішу сторону, то тут же стає на її боці, а якщо війська менші, то мусить рад не рад (йти цим шляхом) і вождь». Тому я завчасно прошу їх мостей, щоб ці мої перестороги передали й. к. м. і всьому сенату. Знову почали з московським гетьманом і з самою москвою зноситися, бо кілька разів споряджали посольства і щось, з’єднавшися, інтригують. Треба цьому запобігти, допомогти у підтримці контактів цих козаків з королем.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 193)

№ 2 1670, березня 2 (лютого 20). – Чигирин. – Лист Петра Дорошенка до білоцерківського полковника Степана Бутенка

Дорошенко різко критикує переяславського полковника Родіона Думитрашку (Думитрашку Раїча – Ю. М.), який видно з наказу Многогрішного, зібравши свій Переяславський полк, також Чернігівський та Київський, наближується до міст Черкаського полку, які стоять на тому боці (правому – Ю.М.) Дніпра. Я мусив писати до пана Пива, щоб він не змінив свого бажання (напасти на Многогрішного – Ю.М.). Написав універсали до Паволоцького та Київського полків, щоб вони зразу йшли до Бугу і як тільки зберуться, то разом з Пивом вдарили, нападали на міста. Ви свідок, що вони просили нас прийняти їх від Москви під нашу владу.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 193 зв.)

№ 3 1670, березня 2 (лютого 20). – Чигирин. – Універсал Петра Дорошенка Паволоцькому полку

Дорошенко пише про те, що задніпряни порушили присягу і обманули його, обрали гетьманом Думитрашка. «А енергійного у військових справах чоловіка, пана Стецька Бутенка, білоцерківського полковника, який від мене був поставлений наказним регіментарем над цим двома полками Паволоцьким і Київським відставили». Вимагає, щоб віддавали послушенство саме Бутенку, діяли разом з Пивом.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 194)

№ 4 1671, вересень (?). – Лист Петра Дорошенка до великого маршалка коронного Яна Собеського

Дивуєшся, що я не кам’янецькі краї прийшов. Ще дивніше, що коли ми листувалися, то в. м. з неприятелем святого хреста в Поділлі і Волині не боровся (?), а ворог майже щоденно пустошив староства.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 136. – Тогочасна копія)

№ 5 1671, жовтня 8. – Універсал Петра Дорошенка до паволоцького полковника Григорія Гамалії

Дорошенко бунтує чернь і козаків.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 176. – Тогочасна копія)

№ 6 1672, травня 24 (14). – Чигирин. – Лист Петра Дорошенка до турецького султана Мухамеда ІV

Сповіщається про наступ Речі Посполитої. Ханенко, котрого вчинили запорозьким гетьманом, наближається до наших міст з частиною польського війська і молдаванами. що підняли бунт у Молдавській землі. Ханенко бунтує і наші міста проти мене. Махмет-паша, нурадин-солтан раніше були у нас, але через швидкий наступ на нас нічого не вдіяли, тільки своїй землі завдали шкоду.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 225. – Тогочасна копія)

№ 7 1673, червня 2 (травня 23). – Чигирин. – Лист Петра Дорошенка до силістрійського паші

Пише про військові справи. Князь Ромодановський з московського боку і задніпровський гетьман (І.Самойлович -Ю.М.) з’єдналися і їхні великі війська, які тільки є під їхнім регіментом, з’єднали і йдуть на нас. І так «змовившись, [людей] з своїх домів по виганяли [на війну], тільки малих дітей з жінками в домах (всіх інших на цю війну вигнали) мали залишити». Дай знати султанові, щоб було сказано хану, а той якого-небудь солтана з потужними татарськими військами якнайшвидше послав, щоб ми могли ворожім замислам перешкодити. Дай нам і від себе допомогу. Коли закінчував писання цього листа, прийшла відомість що князь Ромодановський із задніпровським гетьманом йдуть до Канева, а звідти мають до нас йти.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 629)

№ 8 1670, січня 2. – Лист короля Речі Посполитої Михайла Вишневецького до Петра Дорошенка

Сповіщає про білгородську орду. Закликає до вірності Речі Посполитій. Пише про комісію для заспокоєння Війська Запорозького.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 1.)

№ 9 1670, січня 2. – Лист короля Речі Посполитої Михайла Вишневецького до Петра Дорошенка

Закликає до боротьби з поганським замислами. Пише, що послав з листом до Криму, щоб орди, які залишаються під владою хана, утримались від наскоків на Річ Посполиту.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 1.)

№ 10 1670, січня 20. – Лист короля Речі Посполитої Михайла Вишневецького до Петра Дорошенка

Сповіщає, що він має око на неприятеля. Висловлює надію, що Дорошенко буде воювати з ворогом.

(ДА у Кракові. – Ф. «Зібрання Піночі». – № 372. – С. 2.)

№ 11 1669, липня 28. – Яворів. – Універсал коронного гетьмана Яна Собеського

З універсалу паволоцького полковника видно, що козаки повертаються до старої приязні з татарами.

(БПАН. – ВР. – № 1070. – Арк. 194 зв.)