Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

2.4.3. Оболонь, дніпровські острови та інші заплавні території Києва в XIV – першій половині XIX ст.

Парнікоза І.Ю.

Дніпро з лугами виграває.

А онде, онде за Дніпром

На при́горі, ніби капличка,

Козацька церква невеличка

Стоїть з похиленим хрестом.

Давно стоїть, виглядає

Запорожця з Лугу…

З Дніпром своїм розмовляє,

Розважає тугу.

Т. Шевченко, Сон, 1847 р.

Розпочинаючи подорож київською заплавою XIII-п.п. ХІХ ст., вкотре пригадаємо собі її головну конфігурацію. Отже заплавний «пісочний годинник» з горловиною в районі Микільської Слобідки. З північного його боку по правому берегу – Оболонь, а по лівому – розлогі луки в заплаві Десни та її рукава – Десенки. Оболонська заплава, розсічена заплавними староріччями, найвідоміше з яких – Почайна прокладає собі русло заплавними луками. Розташований поруч, колись заплавний Поділ займає надзаплавне положення. І лише великі повені нагадують про його походження.

В той же час на лівобережжі на північ від Микільської Слобідки розкинулася розлога лівобережна заплава деснянського рукава – Десенки (з системою староріч Радосині чи Радунки), а також на півночі меандрів самої Десни (включаючи велетенські релікти пра-Десни). Продовжується історія Городця – Милославичів – Вигурівщини, виникають Троєщина та Воскресенська Слобідка, а одна з стариць Радосині зберігає до нас промовисту літописну назву – Радунка.

На південь від горловини «заплавної клепсидри» заплава неухильно розширюється, досягаючи найбільшої ширини в районі с. Бортничі. Тут розміщується широка центральна заплава пересічена руслами староріч Дніпра системи літописної Золочі – озера Тельбін та притерасними водотоками біля краю надзаплавної борової тераси. Тут з глибини історії виходять на історичну арену численні заплавні села –київські сателіти – Осокорки, Позняки, Бортничі, Кухмістерська Слобідка тощо.

На південь від горловини поступово розширюється і правобережна заплава, з відомим з давньої легенди урочищем Видубичі. В районі Жукового острова та урочища Конча-Заспа ще по сьогодні залишилася майже непорушною систем заплавних рукавів староріч Дніпра: Коника – оз. Конча та Заспа.

Історичні події не пройшли і повз займаючі центральне положення на заплаві дніпровські острови. Описуваний час це час перших згадок та боротьби за природні скарби Муромця, Труханового. Осокрінянського (Микільського) островів, формування острова Долобецький. Наводницька переправа зв’язує Київ з лівим берегом через сучасний острів Венеціанський. Отак охопивши на мить усю заплаву впродовж 500 річного відрізку історії перейдемо до подробиць пов’язаних з кожним окремим об’єктом.