Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Наклепникам

Іван Гром’як

[Від такого ж чую]

«Істина» невишукано ткалась,

Бо ж для них найголовніше – строк!

Більш як місяць не стихає галас

Про Чорнобиль… про четвертий блок.

Про «смертельну для Європи дозу»,

Про «червоний ядерний посів»…

Так радянську роздува «загрозу»

Безпардонний лемент «голосів»…

Звісно, горя аніхто не хоче,

Та воно спіткало нас усіх.

Чом же ви висмикуєте клоччя

Небилиць для «голосів» своїх?!

Я – киянин. І скажу відверто

Крикунам усім наперекір:

Аніж горло до безтями дерти,

Озирніться ліпше на свій двір!

Вкотре вашим вимислам тріщати?

Істина туман брехні прорве!

…Люди переповнили Хрещатик -

Київ і квітує, і живе!

Радянська Україна, 1986 р., 29.05, № 121 (19626).