Усе – спочатку

Софія Малильо

Не вдалась я геройської вдачі,

Не ставала з насиллям на прю.

Воно вбило мене, безборонну,

Та я знов себе, знову творю.

Колима вбила серце у цвіті,

Спопелила в нім віру й любов,

Та на схилі стражденного віку

Я їх нишком відроджую знов.

Я не знаю, чи квітка надії

Там зросте, де лиш попіл один.

Дай же сил мені, рідний народе,

З життєдайних твоїх глибин!

19/І-1990.