Секретар штабу
Розповіді про мужність і героїзм
Боротьба по локалізації і ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції для багатьох стала пробним каменем, цариною, на якій випробовуються люди на стійкість і мужність, вміння зосередитись і зібратись, на патріотизм, на почуття обов’язку перед собою, колективом, перед Батьківщиною.
Усі ці риси найкращим чином виявились нині і в завідуючої кабінетом політичної освіті Чорнобильського райкому партії Валентині Михайлівни Калиниченко. З перших днів створення в Чорнобилі штабу по ліквідації наслідків аварії працювала вона тут технічним секретарем. За цей час склад працівників штабу зазнав змін. Та незмінною на своєму посту залишалася Валентина Михайлівна. В цій ситуації не вважала вона за потрібне зробити хоч невелику перерву, відпочити. В неї надзвичайно розвинуте почуття обов’язку.
Цінують її працівники штабу, приїжджі, і ті, хто певний час працює у Чорнобилі. За допомогою звертаються передусім до неї. Бо знають, що уважно вислухає, доброзичливо допоможе або порадить, до кого звернутися. Добре і легко з нею працювати. І тому, що володіє багатьма найкращими людськими якостями. І тому, що виявила велику компетентність і діловитість.
Коли верстався цей номер газети, ми довідались, що за розпорядженням керівників штабу Валентину Михайлівну відправлено на відпочинок. Ні, не на південь, до моря, від чого жінка категорично відмовилась, а в Бородянку, де нині тимчасово живуть і працюють жителі Чорнобиля і Чорнобильського району. Всі розуміли, що відпочити Валентині Михайлівні конче необхідно, але прощались з нею з жалем.
– Я не надовго, – обіцяла Валентина Михайлівна, – незабаром повернусь.
Знаючи цю жінку, впевнені, що через тиждень-два знову зустрінемо її у приймальній райкому, в кабінетах якого розмістились члени урядової комісії по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, осяйну посмішку Валентини Михайлівни.
Валентина Михайлівна Калиниченко і заступник генерального директора об’єднання «Київенерго» Василь Олексійович Латушко. Фото Д.Злобінського.
Київська правда, 1986 р., 6.06, № 134 (18613).