Капітан міліції
В.Сало. Іванківський район
В Іванківському районі його знає чи не кожен житель. Капітан міліції Володимир Прокопович Мельниченко працює старшим державтоінспектором Іванківського райвідділу внутрішніх справ. Посада з неспокійних, не кабінетна. Щодня йому доводиться бувати в трудових колективах, вирішувати безліч різних питань з керівниками господарств, підприємств і організацій району, мати справу з невтомними трудівниками автомобільних трас – водіями. Мені розповідали, що навіть порушники правил дорожнього руху, а такі, на жаль, не перевелися, з повагою ставляться до старшого автоінспектора. Досвід, набутий за більш як п’ятнадцять років служби в органах внутрішніх справ, вимогливість до себе і підлеглих, непідробна щирість у стосунках з людьми, вміння орієнтуватися в будь-якій обстановці і приймати правильні рішення – характерні риси стилю роботи В.П.Мельниченка.
В один з червневих днів ми зустріли його в колгоспі імені Комінтерну. Невдовзі жнива, тому не зайве ще раз поговорити з колгоспними водіями, поцікавитися, як підготовлена до збирання врожаю техніка, при необхідності надати практичну допомогу. Звичайна буденна робота.
Та є в біографії В.П.Мельниченка дні, які не зітруться в пам’яті ніколи. Сигнал тривоги підняв працівників Іванківського РВВС серед ночі, а вже через дві години вони були в Прип’яті – 22 працівники райвідділу. Комуністу В.П.Мельниченку і його товаришам по роботі випало нести службу неподалік від четвертого реактора [1]. Вмілі і сміливі дії людей у міліцейській формі в перші години після аварії дістали високу оцінку. Нині кожен з них трудиться на своїй ділянці, як і в ту квітневу ніч, добросовісно виконує службовий обов’язок.
Трудівники колгоспу імені Комінтерну водій Д.П.Чиренко, завідуючий гаражем В.П.Дубас, старший державтоінспектор Іванківського РВВС В.П.Мельниченко, водії І.Т.Бондаренко, М.І.Іваненко, В.В.Кононенко.
Київська правда, 1986 р., 4.07, № 157 (18639).
[1] Ну, і що робили 22 міліціонери біля зруйнованого реактора? Стерегли радіацію, щоб не втекла із зони? Думаю, що насправді вони там були непотрібні, тому й розповідь така неконкретна.