1523 р.
Станіслав Карнковський
| 1 | Anni Domini Millesimi Quingentesimi Vigesimi Tercii memorabilia. | Року Господня тисяча п’ятсот двадцять третього пам’ятні події. |
| 2 | Hoc anno indictus fuit conventus generalis in oppido Piotrkow ad diem S. Agnetis virginis, sed postea tamen propter pestem circum Piotrkoviam grassantem et propter alias causas inferius perscriptas Cracoviam ad festum purificationis beatae Mariae virginis translatus erat, convocatique fuere consiliarii ad ipsa comitia generalia regni literis consuetis. | Цього року загальний сейм був призначений у місті Петрокові на день святої Агнеси-діви [21 січня], але потім, через мор, що лютував навколо Петрокова, та з інших причин, описаних нижче, були перенесені до Кракова на свято очищення Пресвятої Діви Марії [2 лютого], і радники були скликані на цей загальний сейм королівства звичайними листами. |
| 3 | In hoc autem conventu de injuriis et necessitatibus domesticis reformandis ac etiam de regni defensione melius in futurum disponenda tractandum et statuendum erat. | На цьому ж сеймі слід було обговорити і вирішити питання про внутрішні складнощі та потреби, що потребували перетворень, а також про краще облаштування оборони королівства на майбутнє. |
| 4 | Sermus. Rex, condidis per nuncios suos ad ducem Moscorum induciis quinquennalibus, non expectans Moscorum nuncios, qui ad firmandum easdem inducias venturi erant, nona die Decembris Vilna se movit et ad secundum Januarii Cracoviam venit. | Найясніший король, який через своїх послів до московського князя досягнув п’ятирічного перемир’я, не чекаючи послів московита, які мали прибути для підтвердження того ж перемир’я, рушив дев’ятого грудня з Вільни й другого січня прибув у Краків. |
| 5 | Legatio a Sigismundo, Rege, ad Adrianum VI. | Послання короля Сигізмунда до Адріана VI. |
| 6 | Legatio a Sigismundo, Rege, ad Franciscum, Regem Galliarum. | Посольство від короля Сигізмунда до Франциска, короля Франції. |
| 7 | Responsum a Sigismundo, Rege, datum Antonio de Comitibus, oratori Caesaris Caroli V., qui pro renovatione foederum, quae inter Sermum. Regem Poloniae et Maximilianum, Caesarem, olim intercesserunt, egerat, ut eadem de integro confirmarentur. | Відповідь, дана королем Сигізмундом Антоніо де Комитибусу, речнику цісаря Карла V, який займався поновленням договорів, укладених колись між найяснішим королем Польським і цісарем Максиміліаном, щоб все це було цілковито підтверджено. |
| 8 | Responsum a Sigismundo, Rege, datum Thomae Nigro, episcopo Scardoniensi nuncio apostolico, super declarationem Sctmi. domini et curiae Sctmi. dni. papae de vindicanda republica christiana ab impendenti ruina, et supplicat Mtas. regia, ut episcopum plocensem a se designatum citra ulteriorem moram ac difficultatem confirmet. | Відповідь короля Сигізмунда, дана Томмазо Нігро, біскупу скрадинському, апостольському посланнику, на заяву найсвятішого панотця і двору найсвятішого пана папи про необхідність захисту християнської спільноти від майбутньої руїни, і він просить королівську величність, щоб призначений ним біскуп плоцький підтвердив би подальшу затримку і труднощі. |
| 9 | Legati Moscorum cum quingentis equitibus Cracoviam venerunt et foedus cum Rege ad quinquennium firmarunt. | Посли московита прибули до Кракова з п’ятьма сотнями вершників і уклали угоду з королем на п’ять років. |
| 10 | Responsum a Sigismundo, Rege, datum oratoribus Ferdinandi, archiducis Austriae, gratias agens pro visitatione et quod eum de irruptione, facta per Turcam in Croatiam, certiorem reddiderit, postulans, ut unitis principum germanorum animis regno Ungariae suppetiis opportunis quam celerius adsint. | Відповідь, дана королем Сигізмундом речникам Фердинанда, ерцгерцога австрійського, з подякою за відвідини й за те, що він повідомив про вторгнення турків до Хорватії, з проханням, щоб разом із князями Німеччини, вони якомога швидше відправилися б до Угорського королівства з належними припасами. |
| 11 | Praeterea Mtem. regiam plurimum optare, ut differentia inter se et Albertum, magistrum, juxta capitula induciarum componatur et terminetur. | Крім того, його королівській величності було висловлено численні побажання, щоб розбіжності між ним і магістром Альбрехтом були залагоджені та припинені відповідно до статей перемир’я. |
| 12 | Legatio a Sigismundo, Rege, ad Carolum V., data Dantisco. | Посольство короля Сигізмунда до Карла V, доручене Дантишеку |
| 13 | Sigismundum, Regem, Fridericus, comes palatinus Rheni, locumtenens et elector, ac ceteri principes et status regiminis in imperio rogant, ut regia Mtas. articulos compromissi in omnibus juste observare faciat et ne praefecti et subditi suae Mtas. vias publicas occludant et commercia exerceri inhibeant et injurias et molestationes contra subditos magistri aliquo modo praesumant. | Фрідріх, пфальцграф Рейнський, місцеблюститель і курфюрст, а також інші князі та високодостойники імперії благають Сигізмунда, короля, щоб королівська величність забезпечила справедливе дотримання статей компромісу в усьому та не допускала б, щоб урядовці та підданці його величності перекривали б громадські дороги та перешкоджали веденню торгівлі, а також у будь-який спосіб завдавали кривди та прикрощі підданцям магістра. |
| 14 | Sigismundus, Rex, Friderico, palatino Rheni, et aliis principibus Germaniae excusat se et purgat de illis, quae ex parte magistri regiae Mti. a consiliariis imperii scripta erant, de negotiatione scilicet subditorum, de venatione, de occupatione bonorum et alia pleraque. | Король Сигізмунд просить вибачення перед Фрідріхом, палатином Рейнським, та іншими князями Німеччини, і виправдовує себе щодо того, про що з боку магістра королівській величності було написано радниками імперії, а саме, про торгівлю підданців, про полювання, про захоплення товарів та багато іншого. |
| 15 | Institutio theloneorum in subditos Cruciferorum Prussiae. | Упровадження податків з підданих хрестоносців Пруссії. |
| 16 | Legatio a Ludovico, R. Ungariae, ad Sigismundum, R. Poloniae, data Jacobo Pisoni, praeposito S. Sigismundi, quae de rebus potissimum bohemicis tractat. | Посольство від Людовика, короля Угорщини, до Сигізмунда, короля Польщі, доручене Якову Пізону, настоятелю Святого Сигізмунда, яке стосувалося головним чином чеських справ. |
| 17 | Responsum ad legationem Ludovici, R. Ungariae, a Sigismundo, R. Poloniae, Jacobo Pisoni, oratori datum. | Відповідь на послання Людовика, короля Угорщини, дана королем Польщі Сигізмундом речнику Якову Пізону. |
| 18 | Legatio a Ludovico, R. Ungariae, ad Sigismundum R. data Nicolao Gherendi relationem rerum bohemicarum continens. Jam in statum meliorem tum redactae erant, quia officiales negotiorum regiorum turbatores ex magistratu amoverant. Causa mutationis officialium in regno Bohemiae. | Посольство від короля Угорщини Людовика до короля Сигізмунда, доручене Миколаю Геренду, що містить звіт про богемські справи. Вони вже були приведені до кращого стану, бо з уряду усунули чиновників, які вносили смуту у справи королівства. Причина зміни посадовців у Чеському королівстві |
| 19 | Legatio a Sigismundo R. ad Stephanum, palatinum Valachiae, data Laurentio Miedzilewski, epo. camenecensi, et Georgio Krupski, castellano leopoliensi, in causa indignationis, quam conceperat erga consiliarios et subditos suos, ut illos in gratiam suam reciperet, quia ex illius ditione ad Mtem. regiam confugerant. | Посольство від короля Сигізмунда до воєводи Валахії Стефана, доручене Лаврентію Мендзілевському, біскупу кам’янецькому, та Єжи Крупському, каштеляну львівському, через обурення, яке він виявив стосовно своїх радників і підданців, щоб він повернув до них свою прихильність, бо вони втекли з його володінь до королівської величності. |
| 20 | Edictum contra Lutheranos. | Едикт проти лютеран. |
| 21 | Bulla treugarum triennalium inter omnes reges et principes christianos per Adrianum, papam VI. sub censuris ecclesiasticis indictarum. | Булла Адріана, папи VI-го, про трирічне перемир’я між усіма християнськими королями та князями під страхом церковного засудження. |
| 22 | Instructio a Clemente, papa VII., ad Carolum V, imperatorem, data legato apostolico pro expeditione contra Turcam. | Звернення від Климента, папи VII, до імператора Карла V, передане апостольським посланцем, щодо походу проти турків. |
| 23 | Instructiones a Clemente, papa VII., ad Ungariam date Antonio Pulleoni, in quibus datur facultas, vasa aurea et argentea aliaque praeciosa ecclesiarum et monasteriorum Ungariae vendendi sive ex eis monetam ad bellum contra Turcam cudendi. | Звернення від Климента, папи Римського VII, до Угорщини, передане через Антоніо Пуллеоні, в якому тому надається змога продавати золотий і срібний посуд та інші коштовні речі з церков і монастирів Угорщини або карбувати з них гроші для війни проти турків. |
| 24 | Instructio ad Sigismundum, Regem, a Rege Daniae et a Serma. dna. Margaretha, archiduce Austriae, gubernatrice, per oratorem explicanda, ex parte ruptionis foederum per Gedanenses, quo regnum Daniae ferro et igne invasisseni et conjurationem cum Lubecensibus et aliis Regis Daniae hostibus inivissent. | Звернення до короля Сигізмунда від короля Данії та від найяснішої пані Маргарити, ерцгерцогині Австрії та правительки, викладене через речника, щодо віроломства з боку гданчан, які вдерлися у Данське королівство з мечем і вогнем і вступили в змову з городянами Любека та іншими ворогами короля Данії. |
| 25 | Oratio Joannis Dantisci, Sigismundi R., ad Carolum V. oratoris, de subsidio contra Infideles Poloniae et Ungariae regnis ferendo. | Промова Яна Дантишека, речника короля Сигізмунда, до Карла V про необхідність надання допомоги проти невірних Польському та Угорському королівствам. |
| 26 | Articuli nomine Sigismundi R. coram Carolo V. caesare per Joannem Dantiscum oratorem propositi, quorum primus est de vi et potentia Turcarum et Tartarorum, secundus de moliminibus magistri contra regem Poloniae, tertius de inscriptione per Maximilianum, imperatorem, Viennae jacta, quartus de evocatione civium Gedanensium et Elbingensium ad cameram imperialem, quintus de hereditare neapolitana. | Статті, запропоновані від імені короля Сигізмунда перед цісарем Карлом V, через Яна Дантишека, речника, перша з яких про міць і могутність турків і татар, друга про підступи магістра проти короля Польщі, третя – про запис, зроблений у Відні імператором Максиміліаном, четверта – про виклик громадян Гданська і Ельблонга до імперської судової палати, п’ята – про неаполітанську спадщину. |
| 27 | Responsum caesaris ad articulos per Joannem Dantiscum propositos in scripto per magnum cancellarium datum. In primo articulo Mtem. regiam ad pontificem remittit. | Відповідь цісаря на статті, запропоновані Яном Дантишеком, що дана письмово великим канцлером. Щодо першої статті королівську величність відсилали до понтифіка. |
| 28 | In secundo studium et diligentiam pollicetur in componenda controversia, quae est inter Sermum. Regem Poloniae et magistrum Prussiae. | Стосовно другої було обіцяно сумлінність і старанність у вирішенні суперечки, що існує між найяснішим королем Польщі та магістром Пруссії. |
| 29 | In tertio foederis confirmationem nunc fieri posse negat, quod orator in hac re nullum mandatum a rege profiteatur se habere. | Стосовно третьої він заперечує можливість підтвердження угоди у цей час, оскільки геть невідомо, чи речник має наказ від короля в цій справі. |
| 30 | In quarto promittit civitates Gedanensem et Elbingensem ultra suorum privilegiorum formam nullam molestiam a camera imperiali habituras. | Щодо четвертої він обіцяє, що міста Гданськ і Ельблонг не матимуть жодних турбот від імперської палати всупереч встановленим для них привілеям. |
| 31 | In quinto negotium ducis Mediolani, nisi per juris decisionem, aliter finem habere non posse. | У п’ятому випадку справа герцога міланського не могла бути доведена до кінця інакше, як законним рішенням. |
| 32 | Copia literarum Caesaris Caroli V. ad regentes imperii in causa evocationis Gedanensium et Elbingensium. | Збірник листів цісаря Карла V до правителів імперії з нагоди виклику городян Гданська та Ельблонга. |
| 33 | Mandatum Caesaris in personam Ferdinandi, ad innovandum foedus cum Rege Poloniae. | Особистий наказ цісаря Фердинанду відновити договір з польським королем. |
| 34 | Responsum a Rege Sigismundo nuncio Isabellae, ducis Barensis, quae postulaverat, ut filia Regis duci Mediolani in matrimonium locaretur, et ut proventus annuos in ducatu partim servitoribus partim ad pia opera inscribere possit regiae Mtis. consensum requisiverat. | Відповідь короля Сигізмунда послу Ізабелли, герцогині Барі, яка вимагала, щоб дочка короля побралася з герцогом міланським, і просила письмової згоди королівської величності на те, щоб річний дохід герцогства міг бути призначений частково слугам, а частково на благочестиві справи. |
| 35 | Consensus Regis, ut dux Barensis posset inter servitores X millia ducatorum ex proventibus Bari distribuere. | Згода короля на те, щоб герцогиня Барі могла б розподілити між своїми слугами 10 000 дукатів із доходів Барі. |
Подається за виданням: Acta Tomiciana, 1857, t. 6, p. 191 – 193.
Томмазо Нігро (Thomas Crnic) – папський нунцій у Польщі (1522 – 1523).
Скрадин (Scardona) – місто в Хорватії.
подальшу затримку і труднощі – стилізовано дуже неясно. Здається, думка така: Сигізмунду був немилий отой безумний похід проти турків, але він не заперечував сам, але підбурив плоцького біскупа, об той підтвердив оті «труднощі», через які Польще не візьме участі в поході.
Миколай Геренд (Gerendi Miklós) – біскуп Трансільванії († 1540). Але у близькому часі відомі його родичі з таким же іменем та прізвищем.
Лаврентій Мендзілевський (Wawrzyniec Międzyleski, 1480? – 1529) – кам’янецький біскуп (1521 – 1531).
Єжи Крупський (Jerzy Krupski, 1472 – 1534) – львівський каштелян (1515 – 1533).
Климент, папи VII (Giulio de Medici, 1478 – 1534) – 219-й папа римський (1523 – 1534).
Антоніо Пуллеоні (Ioannes Antonius Pulleoni), барон Бурджі – папський нунцій у Польщі (1524 – 1526). Прим. В. Т.
hostibus inivissent – у нашому списку за цей рік наступне відсутнє (нотатка публікатора).
король Данії – у 1523 році в Данії скинула короля Крістіана 2-го (1481 – 1559, король у 1513 – 1523) і проголосили королем Фредеріка 1-го (1471 – 1533, король у 1523 – 1533).
Маргарита Австрійська (Margarete von Österreich, 1480 – 1530) – дочка імператора Максиміліана, його намісниця (штатгальтер) у Нідерландах (1507 – 1515, 1519 – 1530).
великий канцлер – Меркуріно Арборіо Гаттінара (Mercurino di Gattinara, 1465 – 1530) – великий канцлер Карла V з 1518 р. Прим. В. Т.