1529 р.
Станіслав Карнковський
| 1 | Anni Domini MDXXIX memorabilia. | Року Господня 1529 пам’ятні події. |
| 2 | Hoc anno indictus fuit conventus regni generalis Varsaviae celebrandus, diei vero S. Trium Regum destinatus, atque eam ob causam, ut eo commodius et felicius nobilitas ducatus Masoviae cum regno uniri et consolidari posset. | В цьому році загальний сейм королівства мав відбутись у Варшаві, у самий день Трьох святих королів [6 січня], і з тією метою, щоб зручніше та вдаліше можна було б прилучити та приєднати до королівства шляхту князівства Мазовії. |
| 3 | Qui quidem conventus absente rege per consiliarios solummodo et nuntios omnium terrarum actus est, commorabatur enim tum rex in Lithuania, multis et gravibus implicatus negotiis. | Цей сейм, за відсутності короля, проводили тільки радники та посли з усіх земель, бо король перебував тоді в Литві, зайнятий численними та важливими справами. |
| 4 | Praecesserunt itaque hunc conventum more solito comitia particularia Masoviensia, ducatui Masoviae instituta, quorum causa Sigismundus rex ad eum ipsum ducatum jam Varsaviae congregatum legationem hanc expedivit. | Цьому сейму передував, як завжди, місцевий сейм Мазовії, що існував у князівстві Мазовецькому, через що король Сигізмунд саме до нього, коли він вже зібрався у Варшаві, направив тих послів. |
| 5 | Cum autem praestitutum tempus celebrandi generalis conventus jam in ipso limine esset, confluentibus Varsaviam omnibus ordinibus et statibus tam regni quam etiam ducatus Masoviae, haec sequens legatio a rege per Nicolaum Tomicki, castellanum Gnesnensem, et Stanislaum de Tenczyn, succamerarium Sandomiriensem, fuit missa. | Коли ж час, призначений для проведення загального сейму був уже на самому порозі, і всі верстви та стани як королівства, так і Мазовецького князівства зібрались у Варшаві, наступне послання було надіслано королем через Миколая Томіцького, каштеляна гнезненського, та Станіслава з Тенчина, підкоморія сандомирського. |
| 6 | In qua primum rex causas absentiae suae exponit, quibus detentus conventui Varsaviensi praeesse non poterat. Consultatio enim illum ipsum in negotio defensionis ducatus Lithuanici nondum perfecta et conclusa remorabatur. | В ньому, по-перше, король пояснює причини своєї відсутності, через які він не зміг очолити сейм у Варшаві. Адже він був затриманий обговоренням справ оборони князівства Литовського, яке ще не було закінчено та довершено. |
| 7 | Valetudo imbecillis propter defluxum quendam a capite in coxa dolorem intensum generantem detinebat, demum supplicationes etiam crebrae precesque assiduae consiltariorum Lithuaniae, ne ipsos ac negotia ipsorum incepta, praesentia sua orbata, relinqueret, magnopere flagitabant | Його утримував також розлад здоров’я внаслідок певного потоку від голови до стегон, що викликав сильний біль, і, нарешті, часті благання та постійні мольби литовських радців, які дуже турбувались, аби самі вони та розпочаті ними справи, позбавлені його присутності, не розгубилися та не зупинилися б. |
| 8 | Deinde rogabat, ut hanc absentiam illius aequo animo ferre bonique consulere velint. Ad postremum precibus monitionibusque intermixtis diligentissime cum illis agebat, | Тоді він попросив, щоб вони зі спокійною душею прийняли цю його відсутність і воліли б про добрі поради. Нарешті, перемежовуючи прохання та застереження, він діяв стосовно їх з великою наполегливістю, |
| 9 | ut pro gratia Mtis. suae regiae proque amore reipublicae et communis hujus patriae diligenti studio et cura in hoc incumberent, quo facilius nobilitas ducatus Masoviae ad corpus regni ferendaque aequanimiter cum regno onera pertrahatur, | щоб заради блага королівства його величності та задля любові до республіки та їхньої спільної вітчизни вони доклали б старанних зусиль і турботи, аби шляхта Мазовецького князівства зручніше могла б бути долученою до тіла королівства і нарівні з королівством долати тяготи, |
| 10 | simulque ut etiam tuendi et defendendi regni bona atque utilis aliqua ratio deliberationibus eorum inveniatur et statuatur. | і, водночас, щоб якийсь добрий і корисний спосіб захисту та оборони королівства міг би бути знайдений і запроваджений їхніми обговореннями. |
| 11 | Legationis pars a rege ex Lithuania missae per cubicularium ad consiliarios in conventu Varsaviensi consultantes, in qua rex inter cetera senatui significat, quod propter multas differentias inter confines subditos tam regni quam ducatus Masoviae et Lithuaniae exortas (qui multiplicibus querelis regiam Mtem. de injuriis invicem sibi ad limites istorum dominiorum illatis onerabant) designaverit quosdam commissarios ex ducatu Lithuaniae, qui proximo vere conspecturi fuerint limites et cognituri atque adjudicaturi injurias subditorum cum illis, quos in conventu proximo Petricoviensi ex regno deputaverat, aut si consiliariis viderentur alii designandi, hoc in arbitrium illorum reposuerat. | Частина послання, надісланого королем із Литви через спальника до радців, які засідали на сеймі у Варшаві, в якому король, між іншим, вказує сенату, що через численні суперечки, що виникають між прикордонними підданими як королівства, так і князівств Мазовецького та Литовського (які в численних скаргах королівській величності звинувачували один одного у кривдах, завданих на межах цих володінь) він призначив деяких уповноважених від князівства Литовського, які мали наступної весни оглянути межі та розслідувати і розсудити образи підданих на тих, кого він відрядив від королівства на найближчому петроковському сеймі, або, якщо б радцям здалося, що слід призначити інших, він залишав це на їхній розсуд. |
| 12 | Ac qui fuerint commissarii designati, reperies fol. 27. Petrus Tomicius, epus. Cracoviensis, Joanni Chojeński, archidiacono Cracoviensi, apud regiam Mtem. in Lithuania vicecancellarii munus obeunti, inter cetera ex conventu Varsaviensi scribens haec interseruit: | А кого призначили уповноваженими, знайдете на аркуші 27. Петро Томіцький, біскуп краківський, Янові Хоєнському, архідиякону краківському, який при королівській величності у Литві виконував обов’язки віце-канцлера, у листі з варшавського сейму між іншим вставив таке: |
| 13 | Domini Masovienses, inquit, post multas controversias et tractatus utrinque diu factos bonis jam tandem conditionibus ad communem nostram et perpetuam cum regno conjunctionem accesserunt. | «Мазовецькі пани, – каже він, – після багатьох суперечок і довгих перемовин з обох сторін, нарешті досягли добрих умов для спільного і постійного об’єднання з нашим королівством». |
| 14 | Et paulo post hic idem Tomicius Stanislao Borek scribens eadem repetit. Imprimis, inquit, dominos Masovienses ad unitatem regni et ferenda aequanimiter cum regnicolis onera defensionis reduximus, deinde defensionem regni contributariam decrevimus, quo mercenarius miles confinia regni tutius custodire meliusque tueri possit. | А трохи пізніше Томіцького й Станіслав Борек, пишучи про це, повторює те саме. «В першу чергу, – каже він, – ми привели мазовецьких панів до єдності королівства і несення тягаря оборони нарівні з мешканцями королівства, потім ми постановили зробити свій внесок в оборону королівства, щоб найманий вояк міг би безпечніше охороняти й краще захищати кордони королівства. |
| 15 | Literae universales, quod ducatus Masoviae ad onera regni accesserit. | Листи-універсали, що князівство Мазовії додалося до несення тягарів королівства. |
| 16 | Legatio ex senatu regni Poloniae missa ad regem Sigismundum in Lithuania tum agentem ex conventu generali Varsaviensi. | Послання, направлене від сенату Королівства Польського (який діяв тоді на загальному сеймі у Варшаві) до короля Сигізмунда в Литву. |
| 17 | Qua quidem legatione senatus regiam Mtem. certiorem facit, quid in eo conventu actum, conclusum, quidve ob absentiam illius Mtis. infectum fuerit, cum praesertim id plerumque accidat, ut omnes deliberationes et actiones publicae nimium difficiles et implicatae absente rege, veluti directore sententiarum, esse soleant. | В цьому посланні сенат повідомляє королівській величності, що було зроблено на тому сеймі, й доходить висновку, що через відсутність його величності він виявився незавершеним, особливо тому, що, як зазвичай трапляється, всі публічні обговорення та дії мають схильність ставати надто складними та заплутаними за відсутності короля, який скеровував би рішення. |
| 18 | Ad extremum rogabant consiliarii nuntiique terrarum omnes supplicabant, ut regia Mtas. maturum et tempestivum tempus futuri conventus in regno celebrandi dare et designare ad illudque ipsa e Lithuania descendere velit. | Нарешті радники та посли всіх земель благали, щоб королівська величність надала і призначила ранній і доречний час для проведення майбутнього сейму королівства, і щоб для того вона зволіла б піти з Литви. |
| 19 | Multa enim negotia injuriaeque ante senatum decidendae et dijudicandae allatae fuerant, quae ob ipsius regis absentiam in adventum usque ejus manebant rejectae. | Багато справ і скарг про кривди було передано до сенату для розгляду та вирішення, які через відсутність самого короля залишалися без розгляду до його прибуття. |
| 20 | Inter quas et querelam rmi. dni. epi. Cujaviensis, quam in Pomeraniae duces totamque nobilitatem fecerat ob non solutionem episcopalium redituumque ad ecclesiam Vladislaviensem spectantium, in adventum regium distulerat senatus. | Серед них скаргу превелебного пана біскупа куявського, принесену на те, що герцоги та вся знать Померанського герцогства не платили платежі біскупу та внески до влоцлавецької церкви, сенат відклав до прибуття короля. |
| 21 | Commissum praeterea fuit et demandatum a senatu dnis. oratoribus, ut cum dnis. Lithuanis nomine suo fraterne agerent, quo paria cum illis dominiorum tuendorum causa locarent in finibus praesidia. | Сенат також доручив і зажадав від панів речників, щоб вони від його імені по-братерськи діяли з литовськими панами, і нарівні з ними розмістили залоги на кордонах, щоб разом з ними охороняти свої володіння. |
| 22 | Quod saepius incolae regni a rege efflagitarunt, ut curare dignaretur, ducatum Lithuaniae regno unire, quo melius Tartaris resistere illosque finibus arcere possint, id Tomicius ad officium suum pertinere ratus regi inducit hac epistola in memoriam, ut ille subditorum suorum flagitationes expendens utilitatique dominiorum suorum consulens, ejus quoque rei cum consiliariis ducatus Lithuaniae inter ceteras de publicis commodis disceptationes mentionem facere possit. | Оскільки мешканці королівства часто наполягали перед королем, щоб він зволив подбати про приєднання Литовського князівства до королівства, аби вони могли краще протистояти татарам і відганяти їх від кордонів, то Томіцький, вважаючи це своїм обов’язком, нагадує про це королю у згаданому листі, щоб той, зваживши на наполягання своїх підданих і обміркувавши зиск для своїх володінь, міг порушити також це питання серед інших при обговоренні суспільних вигод з радцями Литовського князівства. |
| 23 | Literae, quibus terrae Sandomiriensis nobilitas moneretur, ut contra Tartaros arma capiat, sub nomine Petri Tomicii, epi. Cracoviensis et regni Poloniae vicecancellarii, et Christophori de Szydlowiecz, castellani et capitanei generalis Cracoviensis ac regni Poloniae cancellarii, prolatae. | Листи, якими шляхту Сандомирської землі закликали підняти зброю проти татар, від імені Петра Томіцького, біскупа краківського, та віце-канцлера Королівства Польського, і Христофора з Шидловця, каштеляна і головного старости краківського і канцлера Королівства Польського. |
| 24 | Duce Jazłoviecio nostri ab ingluvie Tartarica astu et dolo circumventi misere caesi fuerunt. | Наш воєначальник Язловецький жалюгідно загинув від татар, оточений хитрістю та зрадою. |
| 25 | Petrus Tomicius, epus. Cracoviensis, regi Sigismundo in quadam epistola de christianissimi regis Galliarum oratore haec significat. | Петро Томіцький, біскуп краківський, у листі до короля Сигізмунда повідомляє про речника найхристияннішого короля Франції. |
| 26 | Dominus, inquit Antonius Rincon, cum vocatus a rege Joanne hinc discederet, retulit mihi, ea se in mandatis a rege suo ad Mtem. vestram attulisse, ut prius salutem nuntiaret inviseretque Mtem. vram. sermam. | «Пан [Петро Томіцький], – казав Антоній Рінкон [посланець Франциска І], – коли я був покликаний королем Яношем піти звідси, повідомив мені, щоб я згідно з наказом свого короля [Франциска І] прибув до вашої величності [Сигізмунда], аби мати змогу насамперед оголосити вітання та відвідати вашу найяснішу величність. |
| 27 | Deinde ut declararet benevolentiam, amorem et animum fraternum, quem singularem et sincerum erga Mtem. vram. semper habet et gerit, quodque apud se statuat, si ei in amore et benevolentia respondere Mtas. vra. amicitiamque suam cum illius conjunctione copulare et firmare voluerit, velle in singulos annos sublevare Mtem. vram. ad arcendos propulsandosque hostium conatus duodecim milibus aureorum. | Потім, щоб засвідчити добру волю, любов і братерські почуття, які були визначними та щирими стосовно вашої величності [Сигізмунда], які він [Франциск] завжди має і якими керується, що б він не чинив, то якщо ваша величність [Сигізмунд] відповіла б своєю дружбою з ним [Франциском] і приєднанням до союзницьких відносин і їх зміцненням, він [Франциск] бажав би щороку надавати вашій величності [Сигізмунду] за захист і відсіч зусиль ворога дванадцять тисяч золотих». |
| 28 | Ad regem autem Ungariae Joannem se propterea remissum esse dixit, ut illi nomine regis sui adsit. Cui etiam nunc aliquot pecuniarii subsidii se afferre dixit etc. | І він сказав, що відправлений власно до короля Угорщини Яноша, щоб від імені свого короля бути присутнім при ньому. І сказав також, що й зараз несе тому якусь підтримку грішми тощо. |
| 29 | Rationes Alberti Gastoldi, cur judices in Lithuania more Polonico non sint constituendi; hos enim regina Bona volebat ad instar Polonorum judicum constituere. | Обгрунтування Альберта Гаштольда, чому суддів у Литві не слід призначати на польський лад; бо королева Бона хотіла поставити суддів, як у поляків. |
| 30 | Responsum pro judicibus in Lithuania instituendis rndi. domini Joannis Chojeński, archidiaconi Cracoviensis. | Відповідь про те, як слід призначати суддів у Литві, превелебного Яна Хоєнського, архідиякона краківського. |
| 31 | Legatio a Sigismundo primo, rege Poloniae, ad cives Gedanenses missa, qua illis ipsis serio, ut illi meminerint, a Mte. sua civitatem hanc tuendam gubernandamque sibi concreditam esse. | Послання, відправлене польським королем Сигізмундом Першим до громадян Гданська, в якому він сам вимогливо наказував їм пам’ятати, що їхнє місто було довірено його величності для захисту та управління ним. |
| 32 | Proinde ut stultam plebeculam, quae ad tumultus rebellionemque proclivis quodammodo esse videbatur, frenis coercerent et justitiae vigorem per eos ipsos torpescentem in pristinum vigorem reducerent. | Відповідно, щоб стримати тупий простолюд, який вочевидь був постійно схильний до бунту та заколоту, вони мали б стримувати його віжками і через них відновити приспану силу правосуддя до її колишньої сили. |
| 33 | Legatio regis ad conventum terrarum Prussiae, Elbingi indictum, missa. In quo quidem conventu (ut in hac patet legatione) deliberatum fuit cum de ceteris rebus reipublicae R. P. et terrarum Prussiae necessariis, tum praecipue collatis consiliis et deliberationibus cum legatis ducis Prussiae, ad haec ibidem missis, de ratione cudendae monetae in utraque ditione tam suae Mtis., quam illustris domini ducis, videlicet quo valore et aestimatione ac forma nummus percuti debeat. | Королівське послання, направлене до зборів земель Пруссії, скликаних в Ельблонзі. На цьому зібранні (як це видно з цього послання) було обговорено, поряд з іншими речами, необхідними для спільноти Пруссії та земель Пруссії, також особливо задуми, складені та обговорені з посланцями герцога прусського, надісланими туди з цією метою, стосовно засобу карбування грошей в обох володіннях, як у його величності, так і у найсвітлішого пана герцога, тобто, про те, якої вартості, якої ціни та якого вигляду має бути вибита монета. |
| 34 | Lrae. universales Sigismundi regis moneta illiusque valore. | Листи – універсали короля Сигізмунда, що має бути встановлена грошова одиниця, та її вартості. |
Подається за виданням: Acta Tomiciana, 1901, , p. 1 – 3.
Миколай Томіцький († 1529) – в 1528 – 1529 рр.
Станіслав з Тенчина (, 1484 – 1549) – сандомирський підкоморій (1517 – 1549).
Станіслав Борек (, 1474 – 1556) – польський церковний діяч, королівський секретар (1524 – 1556).
Язловецький – незрозуміло, про кого йдеться. Шляхтичі з роду Язловецьких у цей час від татар не гинули.
дванадцять тисяч золотих – Сигізмунд знаходився у Литві, Томіцький – у Кракові, а Рінкон прибув до Кракова, і Томіцький в листі до короля передає висловлені йому пропозиції французького посланця, який звертається до Сигізмунда. Текст за всіма ознаками є цитатою з листа Рінкона до Сигізмунда. Прим. В. Т.
якої ціни – тобто, з яким вмістом коштовних металів і якого номіналу. Прим. В. Т.