Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Джерела «Анналів Малоросії»

Луняк Євген

Характеризуючи двотомні «Аннали Малоросії», треба відзначити, що певну авторську оригінальність має хіба що перший їх том, де міститься історичний, географічний, політичний і соціально-побутовий опис України, оскільки другий повністю складається з досить вільного і подекуди неточного перекладу «Короткого опису Малоросії» та документальних додатків. Відчувається, що при написанні першого тому свого твору Шерер використав значне коло як писемних джерел, так і усних повідомлень своїх інформаторів, а також власні спостереження.

Маркевич був не зовсім справедливий, визначаючи в колі джерел Шерерових «Анналів Малоросії» тільки відомий твір Боплана та «Короткий опис Малоросії». Ця теза була згодом повторена істориком Михайлом Івановичем Марченком (1902-1983) [1606]. Втім, свого часу Горленко зауважував, що «Аннали Малоросії» – це «перевод, с перестановкой глав, старинной рукописи князя Мышецкого о Запорожцах» [1607]. Дане зауваження дуже близьке до істини, оскільки праця Мишецького дійсно склала основу для нарису Шерера. Щоправда, далі Горленко недоречно називав Шерера «домашнім лікарем у графа Кирила Розумовського», плутаючи цього француза з іншим його земляком і автором нарису про Україну – Леклерком [1608].

Як вже можна було побачити, французький дослідник скористався матеріалами, вміщеними Рубаном до своєї розвідки «Краткие географические, политические и исторические известия о Малой России», свідчення про Запоріжжя він запозичив з рукописного твору Мишецького, повідомлення про побут і звичаї козаків взяв у Боплана, опис Хмельниччини у Шевальє. Багато відомостей, особливо стосовно останнього періоду існування українського козацтва, Шерер подав, спираючись на власний досвід або занотувавши звістки своїх інформаторів.

Крім того, Шерер працював з цінними історичними документами, значну частину текстів яких вмістив у другому томі в якості додатків до своєї роботи. Ця частина «Анналів Малоросії» залишилася поза межами перекладу Коптілова, зважаючи на можливість ознайомлення українського читача з автентичними текстами даних документів.

Ці важливі джерела, розташовані в цілому у хронологічному порядку, подано наступним чином:

А) «Угода про щорічну данину, яку польські королі обіцяли сплачувати татарському хану» (додано латинський текст);

В) «Лист польського короля Яна-Казимира могутньому хану Великої Орди», написаний 15 серпня 1649 р. під Зборовом;

С) «Мирна угода між королем і польською Річчю Посполитою з одного боку та кримським ханом – з іншого, укладена та підписана 17 серпня 1649 р. у Зборові»;

D) «Мирна угода між королем і польською Річчю Посполитою з одного боку та запорозькими козаками – з іншого, укладена та підписана 17 серпня 1649 р. у Зборові»;

Е) «Мирна угода між королем і польською Річчю Посполитою з одного боку та гетьманом Богданом Хмельницьким – з іншого, укладена та підписана у Білій Церкві»;

F) «Мирна угода, укладена між польським королем і російським царем в Андрусові в 1667 р.» та «Підтвердження мирної угоди, підписаної в Андрусові між Польським королівством і Московською імперією, укладене в Кадиному [у Шерера помилково позначено – Radzin – Є.Л.] 17 березня 1670 р.» (додано латинський текст);

G) «Подовження 13-річного перемир’я, погоджене 17 серпня 1678 р.» (додано латинський текст);

Н) «Угода про капітуляцію, укладена між фельдмаршалом князем Меншиковим і генералом графом Левенгауптом та шведськими військами під його командуванням» (Переволочна, 30 червня 1709 р.);

І) «Лист султана Мурада, імператора турків, польському королю Стефану Баторію, у якому той скаржиться йому на збитки, спричинені козаками в Молдавії» від 10 березня 1578 р. (додано латинський текст);

К) «Конвенція, укладена між польським королем Казимиром і Хмельницьким-сином, гетьманом козаків» (18 жовтня 1660 р.);

L) «Угода про капітуляцію, укладена між російськими військами під проводом воєводи Шереметєва, поляками та татарами» (1 листопада 1660 р.);

М) указ Петра І про призначення майора Івана Кокошкіна [у Шерера – Kokoschnikoff – Є. Л.] стародубським полковником від 22 жовтня 1723 р. та інструкція, дана йому;

N) указ Петра ІІ про призначення козацької старшини в Малоросії від 18 березня 1729 р. за клопотанням Данила Апостола та «Рішення його величності, дані за погодженням з Таємною імперською радою, на пункти, запропоновані гетьманом Данилом Апостолом»;

О) указ імператриці Анни Іоаннівни про утворення в Малоросії правління гетьманського уряду (31 січня 1734 р.) та «Інструкція, у відповідності до якої ті, хто будуть призначені на чолі уряду Малоросії замість гетьмана, повинні діяти» [1609].

Треба зауважити, що крім вищезгаданих документів, поданих у додатках, деякі важливі джерела розкидано по всьому тексту «Анналів Малоросії», як, наприклад, указ Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі.

Цікаво, що ігноруючи посилання на історичні твори, використані ним під час своїх українознавчих студій, Шерер в той же час посилається на роботи відомих науковців-натуралістів, котрі займалися вивченням української природи, таких як Карл Лінней (1707-1778), Петер-Симон Паллас (1741-1811), Самуель-Георг-Готліб Гмелін (1744-1774), Іван Іванович Лепьохін (1740-1802).

Оскільки докладного огляду джерельної бази Шерерових «Анналів» раніше здійснено не було, гадаємо було б доречно більш детально звернутися до цього питання. Якщо з другим томом, здається, все більш-менш зрозуміло – це переклад «Короткого опису Малоросії», доповнений документальними додатками, то перший том представляє собою поєднання частин і окремих повідомлень з кількох творів, про які зазначалося вище. На наш погляд, доцільно подати структуру цього тому з наведенням використаних Шерером джерел у вигляді наступної таблиці

Шерер. «Аннали Малоросії». І том

Використане Шерером джерело

Розділ

Сторінки за французьким виданням 1788 р.

Сторінки за українським виданням 1994 р. (у перекладі В.В.Коптілова)

Назва джерела

Відповідні сторінки

І. Загальні відомості про Україну, або Малоросію, та про її населення

1-17

19-25

В цілому розділ має оригінальний характер. Деякі свідчення, зокрема, про український чорнозем, солевидобування, вивіз товарів до Данцига Шерер наводив у своїй «Історії російської торгівлі» (Р. 173-185). Координати Малоросії наведено за Рубаном (С. 1). Повідомлення про зруйнування Києва Батиєм, захоплення цього міста Міндовгом, княжіння та смерть Семеона Олельковича (помилково датовану 1340 р.) тощо подано за «Коротким описом Малоросії» (С. 211-212). Тезу про хозарське походження козаків наведено за Мишецьким (С. 1-3). Інформацію про нальоти сарани та мошкари, гостець, визнання козацької мови діалектом польської запозичено в Шевальє (С. 44-46; Part II, Р. 33-38), який у свою чергу більшість з цих свідчень взяв у Боплана.

ІІ. Опис течії Дніпра від річки Самари до міст Очакова та Кінбурна, приток цієї ріки зі згадками про визначні міста та місцевості, про фортеці, збудовані на берегах цих річок у давнину чи останнім часом, а також про місцевості, де козаки мають свої домівки

18-29

25-30

Мишецький

59-66

ІІІ. Річки, укріплені міста та пороги, що існують на Дніпрі від гирла Самари до Очакова

29-43

31-37

Мишецький

66-73

43-45

37-38

Рубан

2-3

45-47

38-39

Мишецький

75-77

ІV. Про межі володінь запорозьких і українських козаків

47-52

40-41

Розділ написано Шерером на підставі зібраних свідчень

V. Про поділ козаків України на полки

52-65

42-48

Рубан

4-12

65-66

48-49

Вставка про українські товари та про приручення українцями диких качок і гусей має оригінальний характер. Цю інформацію наведено також в інших творах Шерера: «Історії російської торгівлі» (Р. 173-185) та «Анекдотах про російський двір» (Р. 134)

VІ. Про історію запорозьких та українських козаків аж до тих часів, коли вони звикли до осілого життя

66-72

50-52

Мишецький

1-4

VІІ. Про обов’язки та посади запорозьких та малоросійських козаків

72-81

52-56

Рубан

13-20

VІІІ. Про колишній і нинішній уряд Малоросії

81-93

57-62

Рубан

21-30

93-94

62-63

Вставка про українську торгівлю має оригінальний характер. Цю ж інформацію наведено в «Історії російської торгівлі»

ІХ. Деякі звичаї запорозьких козаків і козаків Малоросії

95-111

63-71

В цілому переказ свідчень Боплана (С. 73-82; Р. 97-108), однак з додаванням багатьох нових деталей

Х. Населення Малоросії

111-116

72-74

Рубан

83-88

ХІ. Риба, яка водиться в Малоросії

117-118

74-75

Мишецький

77

ХІІ. Тварини, що водяться на берегах Дніпра та на островах цієї ріки

119

75

Мишецький

77

ХІІІ. Птахи, що водяться поблизу Дніпра

119-120

75

Мишецький

77-78

ХІV. Плодові та інші дерева, які ростуть поблизу Дніпра

120

76

Мишецький

78

ХV. Яким чином запорозькі козаки стали сильніші за турків

121-132

76-82

переказ Боплана

С. 41, 68-72; Р. 56-57, 91-107

ХVІ. Історія незгод між козаками, королем та Річчю Посполитою

132-193

82-112

переказ Шевальє

С. 23-183; Part II, p. 1 – 219.

193-199

112-115

Короткий опис Малоросії

234-238

ХVІІ. Умови, на яких козаки піддалися Росії

199-204

116-118

частково Короткий опис Малоросії

239-240

ХVІІІ. Як козаки перейшли під панування Карла ХІІ, а згодом – кримського хана і як вони служили ханові

205-231

119-136

Частково інформацію запозичено з «Короткого опису Малоросії» (299-301) та з праці Мишецького (18-20), багато оригінальних свідчень стосовно подій 1708-1709 рр.

231-243

130-136

Мишецький

20-27

ХІХ. Від підкорення запорожців владі Росії до припинення їх існування

244-256

136-143

Мишецький, окрім останніх двох абзаців

27-32

ХХ. Про знищення Запорозької Січі

257-279

143-154

Розділ має оригінальний характер, повністю наведено указ 1775 р. про ліквідацію Січі

ХХІ. Про давні місця поселення запорозьких козаків, які утворювали те, що звалося їхньою Січчю

280-281

155-156

Мишецький

9-10

ХХІІ. Про те, як громада запорозьких козаків приймала нових козаків, та про їхню назву

282-286

156-158

Багато запозичень з твору Шевальє, зокрема, порівняння козаків з французькими вільними стрільцями часів Карла VІІ мальтійськими рицарями (С. 31-33; Part I, Р. 14-17)

ХХІІІ. Про головну старшину запорозьких козаків

287-290

159-161

Мишецький

33-36

ХІV. Про загальні збори запорозьких козаків на ради

290-302

161-166

Мишецький

36-43

ХХV. Про посаду отамана та про його владу у куренях

302-303

167-168

Мишецький

43-44

ХХVІ. Про прибутки отаманів

304-305

168

Мишецький

51

ХХVІІ. Про канцелярію запорозьких козаків

306

169

Мишецький

46-47

ХХVІІІ. Про кошового, його помічників та їхні прибутки

307-311

169-171

Мишецький

48-51

ХХІХ. Звичаї запорозьких козаків

311-316

172-174

Мишецький

52-56

ХХХ. Про особливості релігії в запорозьких козаків та в Малоросії

317-322

175-178

Шевальє

C. 46-51; Part I, Р. 38-46

322-325

178-179

Мишецький

44-46

ХХХІ. Закони запорозьких козаків і Малоросії і злочини, які вони вважали за найгірші

326-328

179-181

Мишецький

56-59

Публікації, за якими було зроблене дане співставлення

Боплан Гійом Левассер де. Опис України / Гійом Левассер де Боплан. Меріме Проспер. Українські козаки та їхні останні гетьмани; Богдан Хмельницький / П. Меріме / Пер. з фр., приміт. та передм. Я. І. Кравця. – Львів: Каменяр, 1990. – 301 с.

Краткое описание Малороссии // Летопись Самовидца по новооткрытым спискам с приложением трех малороссийских хроник: Хмельницкой, «Краткого описания Малороссии» и «Собрания Исторического». Издана Киевскою временною комиссиею для разбора древних актов. – К.: В типографии К. Н. Милевскаго, 1878. – XVIII+471 c. – C. 211-319.

[Mышецкий С. И.] История о казаках запорожских. Как оные издревле зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся, сочиненная от инженера команды. – Одесса: В городской типографии, 1851. – V+92 с. – С. 1-78.

Рубан В. Г. Краткие географические, политические и исторические известия о Малой России, с приобщением украинских трактов и известий о почтах, також списка духовных и светских тамо находящихся ныне чинов, числе народа и прочая из разных мест собраны и изданы в свет Васильем Рубаном. – СПб., 1773. – 91 с.

Шевальє П’єр. Історія війни козаків проти Польщі. Пер. з фр. Ю. Назаренко. – К.: Томіріс, 1993. — 224 с.

Beauplan Guillaume Le Vasseur de. Description d’Ukranie / Introduction et notes de Iaroslav Lebedynsky. – P.: L’Harmattan, 2002. – 158 р.

Chevalier Pierre. Histoire de la guerre des Cosaques contre la Pologne avec un discours de leurs Origine, Paїs, Moeurs, Gouvernement & Religion. Et un autre des Tartares Précopites. Part I. Discours des Pays, Moeurs, Gouvernement, Origine & Religion des Cosaques. Part IІ. Histoire de la guerre des Cosaques contre la Pologne. – P.: Chez Thomas Jolly, 1668. – 300 p.

[Schérer Jean-Benoît]. Anecdotes intéressantes et secrètes de la cour de Russie, tirées de ses archives; avec quelques anecdotes particulières aux différens peuples de cet empire. Publiées par un voyageur qui a séjourné treize ans en Russie. – Londre-P.: Chez Buisson, Libraire, 1792. – Т. 1. – ХІІ+227 p. – Р.134.


Примітки

1606. Марченко М. І. Українська історіографія (з давніх часів до середини ХІХ ст.). – К.: Видавництво Київського університету, 1959. – 259 с. – С. 80.

1607. Горленко В. П. Украина в изображениях французов… – С. 133.

1608. Там само.