Переклад Міністерства закордонних справ УНР
Ексцеленція.
Останні умови, на які Союзні Держави погодились, що до примирення між Польщею та Совітською Республікою примушують нас ще раз довести до відома союзників, не тільки в наших інтересах, але також і в інтересі справи занепокоєння, яку провадять Союзники – що український народ, який числить 40 мільйонів душ, є абсолютно антибольшевитський в подавляючій більшости і що він добровільно ніколи не погодиться підчинитись владі московських совітів.
В сих умовах ми дозволяє собі зауважити, що як що Союзники беруть на себе відповідальність за залишення під большевицьким режимом 80 мільйонів мешканців Великоросії (Московії), що цілком є досить для переведення експериментів нової совітської системи, то було б абсолютною крайністю і глибокою несправедливістю кинути туди ж зверх того і 40 мільйонів мешканців України. Українська Республіка силкується на протязі 3 років виконати свій обов’язок, борячись проти большевиків і вживаючи всі свої сили для встановлення влади й на задоволення побажань не тільки вкраїнського народу, котрий хоче скористуватись правом самовивзначння згідно з принципами Союзників, але також і всіх народів, що жиють на Вкраїні. Тому відповідальність, що ми несемо, яко представники Вкраїнської Республіки, також як і наш досвід, якого ми придбали на протязі нашого політичного минулого, примушує нас настоювати в сей важливий мент на великій небезпеці, яка через зазначені рішення Союзників, загрожує досі Східній Европі, залишивши Вкраїну московським большевикам, головна мета яких є відбудування колишньої «Великої Росії», коли не може ніколи утриматись силою. Се було б замість утворення на територіях, що колись належали до бувшої Росії, між окремими національностями, добрих стосунків, базованих на праві кожного народу розпоряджатись своєю судьбою, се було продовження до безконечности безупинної боротьби між народами українським і руським (московським), що в значній мірі скомпрометувало б справу миру, який Союзники поставили своїм завданням.
Для того, щоб мати можливість докладно передати Вам, вищезазначене, а також звертаючись до Вас, яко голови Конференції, беремо на себе сміливість просити оказати нам честь і призначити авдієнцію.
Просило Вас прийняти, Ваша Ексцеленція, вираз нашої найглибшої пошани.
Голова: Граф Михайло Тишкевич
Члени: Микола Василько, Арнольд Марголін, Андрій Яковлів
***
Примірник Міністерства закордонних справ УНР, машинопис / ЦДАВО України Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 407. – Арк. 37.
Опубліковано
Архів Української Народної Республіки. Міністерство закордонних справ. Дипломатичні документи від Версальського до Ризького мирних договорів (1919–1921) / Упоряд.: Валентин Кавунник. – Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2016. – С. 516-517.