Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історичні джерела / Козацька Україна ХVІ – ХVІІІ ст. очима французьких сучасників / Клод-Шарль де Пейссонель (1765)

Козацька Україна ХVІ – ХVІІІ ст.
очима французьких сучасників

Клод-Шарль де Пейссонель (1765)

Луняк Є.

З праці дипломата та науковця Клода-Шарля де Пейссонеля [352] «Історичні та географічні спостереження за варварськими народами» (1765)

Припущення про касозьке походження козаків

Р. 125. – Тож, гадаю, саме в Касогії варто шукати витоки сьогоднішнього козацтва, яке було, ймовірно, скупченням різних народів, які під назвою узів, мадярів, кабарди та інших прийшли та осіли на землях, розташованих між Доном і Бористеном, після того як вигнали звідси печенігів… Я не наважуюсь заперечувати думки знаючого автора «Історії гунів» [353], який вважає, що слово «козак» походить від зіпсованої назви країни Кипчак, розташованої на схід від Волги, звідки він і виводить походження козаків. Але мені здається, що необхідно звернутися до цієї етимології, оскільки в часи Костянтина Багрянородного ці народи вже мали ім’я касогів (Chazaks), яке турки та інші східні люди дають їм і сьогодні, і цю назву вони відділяють від назви Кипчак (Kaptchak).

Про місце українських козаків у козацькому загалі та про можливу найдавнішу згадку назви «Україна» як «Ахеронія»

Р. 126. – Дехто гадає, що назва «козаків» була дана їм поляками від слова, яке означає козу, бо вони з давніх часів одягалися в шкури цієї тварини. Однак, зрештою, ця нація відома під такою назвою в Європі лише з середини ХVІ ст. Вона сьогодні поділяється на чотири головні гілки: козаки України, запорозькі козаки чи запорожці, донці чи козаки Дону та козаки Яїку. Існує також п’ята гілка, яку складає невеличке плем’я, залежне від хана кримських татар. Їх називаю Сари-Ігнатськими чи Сари-Камиськими козаками. Вони мешкають на півночі ріки Кубань, що на східному узбережжі Азовського моря. Українські козаки є найчисельнішими. До цієї назви включають всіх тих, хто займає Українську провінцію, про етимологію назви якої я нічого не знаходжу. Мені здається, що я дещо знайшов у давньому написі, повідомленому отцем Монфоконом [354] в його «Нарисі про античності». Там є згадка про мавзолей фамілії Плавція, на якому читаємо епітафію Тиберія Плавція [355]

Ця провінція Ахерон, що була за Бористеном, дуже нагадує своєю назвою «Україну». Дуже ймовірно, що Ахеронія могло бути перекрученим словом «Окраїна», назва, яку росіяни та поляки дають їй нині.

Згадка про знайомство з колишнім мазепинцем Федором Мировичем [356]

Р. 143. – Мсьє Мирович, козацький полковник (Mierovitz, Colonel Cosaque), що перебував колись на польській службі, а тепер вже довгий час проживав у Бахчисараї.

Peyssonel Claude Charles de. Observations historiques et géographiques sur les peuples barbares qui ont habité les bords du Danube et du Pont-Euxin par M. de Peyssonel, ci-devant Consul pour Sa Majesté auprès du Khan des Tartares… – P.: Chez N.M.Tilliard, Libraire, 1765. – XLIV+364 р.


Примітки

352. Клод-Шарль де Пейссонель (1727-1790), французький консул у Криму в середині ХVІІІ ст. Залишив низку науково-публіцистичних праць, де, зокрема торкався історії Північного Причорномор’я.

353. Мається на увазі Жозеф де Гінь (1721-1800) відомий французький сходознавець-тюрколог.

354. Бернар де Монфокон (1655-1741), видатний французький історик, археолог, філолог.

355. Тиберій Плавцій Сільван Еліан (І ст. н. е.) – римський консул, префект, управитель Мезії. На його гробниці містилася згадка про Ахеронію, римську провінцію, назву якої автор ототожнює з викривленим поняттям «Україна».

356. Федір Іванович Мирович (?-1758), один з активних соратників Мазепи, підтримував антиросійську політику.

Подається за виданням: Луняк Є. Козацька Україна ХVІ-ХVІІІ ст. очима французьких сучасників. – Ніжин: 2013 р., с. 349 – 350.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 101

Модифіковано : 28.03.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.