Логотип Мисленого древа

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

НАУКА

ОСВІТА

ЛІТЕРА
ТУРА

Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Наука / Історичні джерела / Метрична книга двох… / Додатки / Фрагмент карти 1775 р.

Метрична книга двох приходів: слобід Буянської і Попельнастої 1770-1782 років

Додатки

Фрагмент карти 1775 р.

Жахалова Н. В.

Територія краю на фрагменті прикордонної карти 1775 року підполковника Р.Томілова.

Фрагмент прикордонної карти 1775 року підполковника Р.Томілова

СК НБУВ, № 17483, фрагмент.

Примітка: не дивлячись на час укладання карти, яка готувалася підполковником Р.Томіловим на початку 1775 року в рамках розмежування російсько-турецького кордону, закріпленого трактатом 1774 року з Оттоманською Портою, нанесена на ній ситуація в більш глибинних районах території краю, представлених на приведеному фрагменті, скоріше за все, залучена з більш давніх картографічних джерел довоєнного періоду. Про це, насамперед, свідчить присутність на карті Буянської слободи (верхній правий кут фрагменту), яка з 1772 року припинила своє існування, фіксація попереднього місця розташування слободи Попельнастої, зображення не існуючих на той час колишніх новосербських шанців Пандурського полку (Томашинці біля слободи Попельнастої і Чатна або Чанадь біля Омельницької слободи, щодо яких практично не збереглося більш конкретних документальних джерел).

В той же час, порівнюючи зображення вищезгаданих шанців на карті 1775 року і більш наближеній до часу їх існування карті Новоросійської губернії 1764 року, не можна не помітити певних відмінностей у фіксації місць їх розташування. Зокрема, шанець Томашинці, відомий ще як Омельницький, в першому випадку може бути локалізований в районі балки Глиняної, у другому – на тому ж лівому березі Омельника проти устя Княжої балки. Останнє, очевидно, більше відповідає реаліям тогочасної топонімії, за якою, власне Омельником (звідси Омельницький шанець) називалася лише частина його сучасного русла, що розпочинало свій відлік саме від устя Княжої балки, де згодом фіксується сільце володіння Золотницьких.

Досить орієнтовно локалізується також місце розташування шанця Чанадь, відомого ще як Григорівський, хоча, стосовно останнього збереглися також і більш конкретні картографічні зображення.

Григорівський шанець Пандурського піхотного полку

На мал.: Григорівський шанець Пандурського піхотного полку Нової Сербії за зображенням із додатку карт, планів і креслень до 3-ї частини Матеріалів для історії військового мистецтва в Росії Ф.Ласковського (Спб., 1886, арк. 7, зобр. 19).


Подається за виданням: Метрична книга двох приходів:слобід Буянської і Попельнастої 1770-1782 років. – К.: Академперіодика, 2011 р., с. 75 – 76.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1999 – 2019 Група «Мисленого древа», автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1168

Модифіковано : 16.11.2014

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.